2.4. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення

Цей спосіб захисту у сфері авторського права і суміжних прав можна застосовувати практично завжди. До нього належать забо­рона реклами, пропозиції до продажу примірників, продажу, а також додрукування накладу, закриття сайта в Інтернеті.

Зазначений спосіб захисту можна застосовувати в поєднанні з іншими способами захисту, наприклад стягненням збитків.

Типовими прикладами реалізації цього способу захисту в за­значеній сфері є накладення заборони на випуск твору у світ, за­борона подальшого розповсюдження твору, заборона на викори­стання перекладу або переробки тощо.

2.5. Примусове виконання обов'язку в натурі

Сфера реалізації зазначеного способу в галузі захисту авторсь­ких і суміжних прав обмежена досить вузькими рамками. Зокре­ма, автор може вимагати від видавця виконання зобов'язання щодо видачі належних йому безплатних примірників твору; влас­ник твору образотворчого мистецтва, який перешкоджає здійснен­ню авторських прав творця останнього, може бути примушений до надання автору реальної можливості для їх реалізації.

2.6. Відшкодування збитків

Під збитками розуміють затрати, здійснені особою, права якої порушено, втрату або пошкодження її майна (реальну шкоду), а також неодержані доходи, які ця особа одержала б за звичайних умов обігу, якби її права не були порушені (упущену вигоду). Як упущену вигоду слід розглядати принаймні той прибуток, який незаконно одержав порушник авторського або суміжного права.

Обґрунтування розміру завданих збитків, у тому числі упу­щеної вигоди, є завданням самого потерпілого. Він же доводить факт порушення належних йому авторських або суміжних прав, а також причинний зв'язок між порушенням його прав і завдани­ми збитками.

Збитки стягують переважно у грошовій формі. Разом із тим авторське законодавство допускає передання володільцеві ав­торських або суміжних прав на його вимогу контрафактних при­мірників твору або фонограми, за рахунок яких можна повністю або частково покрити завдані збитки.

Оскільки довести наявність збитків і обґрунтувати їх розмір, особливо щодо упущеної вигоди, буває не завжди просто, Закон України «Про авторське право і суміжні права» надає потерпі­лим можливість компенсувати зазнані ними збитки двома інши­ми, простішими способами.

2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу

Відповідно до ст. 52 (2) Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення.

У цьому разі відповідальність порушника суттєво підвищуєть­ся, бо йдеться про весь його незаконний дохід, а не про одержа­ний ним прибуток. До того ж довести розмір доходу простіше. Зокрема, це може бути зроблено розрахунковим шляхом, вихо­дячи, наприклад, з обсягу накладу і вартості одного примірника твору або фонограми.

2.8. Виплата компенсації

Відповідно до ст. 52 (2) Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право замість відшкодування збитків або стягнення доходу постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, яку визначає суд, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімаль­них заробітних плат.

Вимога про виплату компенсації є найпоширенішим методом відшкодування збитків, завданих порушенням авторських і сумі­жних прав.

Позивач у цьому разі повинен довести лише сам факт пору­шення його майнових прав, що передбачає і завдані йому збитки, але не зобов'язаний обґрунтовувати їхній розмір.

При визначенні конкретного розміру компенсації суди врахо­вують імовірний розмір збитків потерпілого, розмір одержаних порушником доходів, масштаб порушення, кількість потерпілих, ступінь вини порушника, інші фактори.

Вибір конкретної форми відшкодування здійснюють виключ­но на розсуд самого потерпілого, який не зобов'язаний обґрунто­вувати його перед судом.