- •Розділ і
- •Глава 1 Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Інтелектуальна діяльність
- •1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату
- •1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації
- •1.3. Відображення в загальних нормах цивільного права особливостей інтелектуальної діяльності та її результатів
- •1.4. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •1.5. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної в/1асності
- •2.1. Поняття інтелектуальної власності
- •2.2. Поняття права інтелектуальної власності
- •2.3. Специфіка права інтелектуальної власності
- •2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •2.5. Юридична природа інтелектуальної власності
- •2.6. Правова охорона інтелектуальної власності
- •2.7. Інститут виключного права
- •2.8. Строковість права інтелектуальної власності
- •2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
- •2.10. Інтелектуальна та промислова власність
- •2.11. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право
- •2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування
- •§ 3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Авторське право та суміжні права
- •3.3. Патенти та споріднені поняття
- •3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
- •Розділ II авторське право та суміжні права
- •Глава 2 Об'єкти авторського права
- •§ 1. Поняття й ознаки об'єкта авторського права
- •1.1. Поняття об'єкта авторського права
- •1.2. Ознаки об'єкта авторського права
- •1.3. Відтворюваність твору
- •1.4. Сприйняття твору
- •1.5. Ідеї твору
- •1.6. Призначення твору
- •1.7. Цінність твору
- •1.8. Правове значення окремих елементів твору
- •§ 2. Види об'єктів авторського права
- •2.1. Твори, що є об'єктами авторського права Загальні положення.
- •2.2. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •Глава 3 Суб'єкти авторського права
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Первинні та похідні суб'єкти авторського права
- •1.2. Суб'єкти авторських прав за законом і договором
- •1.3. Малолітні та неповнолітні як суб'єкти авторських прав
- •1.4. Вітчизняні й іноземні громадяни як суб'єкти авторських прав
- •§ 2. Автори твору
- •2.1. Виникнення авторських прав у творця твору
- •2.2. Упорядники як суб'єкти авторського права
- •2.3. Перекладачі як суб'єкти авторського права
- •2.4. Співавторство
- •§ 3. Інші суб'єкти авторського права
- •3.1. Суб'єкти службового твору
- •3.2. Спадкоємці автора
- •3.3. Правонаступники автора
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами
- •Глава 4 Права авторів
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Зміст авторського права
- •1.2. Види авторських прав
- •§ 2. Особисті немайнові права авторів
- •2.1. Природа особистих немайнових прав
- •2.2. Ознаки особистих немайнових прав
- •2.3. Право авторства
- •2.4. Право на авторське ім'я
- •2.5. Право на оприлюднення твору та на його відкликання
- •2.6. Право на захист репутації автора
- •§ 3. Майнові права авторів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Право на відтворення
- •3.3. Право на розповсюдження
- •3.4. Право на прокат
- •3.5. Право на надання в тимчасове користування
- •3.6. Право на імпорт
- •3.7. Право на публічний показ
- •3.8. Право на публічне виконання
- •3.9. Право на передачу в ефір і сповіщення для загального відома по кабелю
- •3.10. Право на доведення до загального відома
- •3.11. Право на ретрансляцію
- •3.12. Право на переклад
- •3.13. Право на переробку
- •3.14. Право доступу до твору образотворчого мистецтва
- •3.15. Право слідування
- •3.16. Інші права автора
- •4. Вільне використання творів
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Використання з виплатою винагороди: ліцензії за законом
- •4.3. Приватна копія. Особисте використання
- •4.4. Відтворення примірників твору для навчання
- •4.5. Цитування
- •4.6. Використання з інформаційною метою
- •4.7. Твори, що їх вважають частиною громадських заходів
- •4.8. Використання для судового й адміністративного провадження
- •4.9. Інші випадки вільного та безоплатного використання
- •§ 5. Строк дії авторського права
- •5.1. Підстави для обмеження строку охорони майнового права автора
- •5.2. Строки правової охорони
- •5.3. Перехід творів у суспільне надбання
- •Глава 5 Передання майнових авторських прав
- •§ 1. Розпорядження майновими авторськими правами
- •1.1. Автор — твір — користувач
- •1.2. Матеріально-правові вимоги до договорів
- •1.3. Передання та перехід майнових авторських прав
- •1.4. Еволюція договірних відносин в Україні в галузі авторського права
- •§ 2. Авторський договір
- •2.1. Поняття авторського договору
- •2.2. Класифікація авторських договорів
- •2.3. Передача майнових прав за авторським договором
- •2.4. Умови авторського договору
- •2.5. Зміст авторського договору
- •2.6. Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •2.7. Припинення дії авторського договору
- •Глава 6 Суміжні права
- •§ 1. Загальні положення про суміжні права
- •1.1. Різновиди суміжних прав
- •1.2. Необхідність охорони прав виконавців
- •1.3. Необхідність охорони прав виробників фонограм, відеограм
- •1.4. Необхідність охорони прав організацій мовлення
- •1.5. Сфера дії суміжних прав в Україні
- •1.6. Виникнення суміжних прав
- •1.7. Строк дії суміжних прав
- •1.8. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •1.9. Використання фонограм або відеограм, опублікованих із комерційною метою
- •§ 2. Права виконавця
- •2. 1. Особисті немайнові права виконавця
- •2.2. Майнові права виконавця
- •2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється
- •2.4. Вичерпання прав виконавця
- •2.5. Передання виключних прав виконавця
- •§ 3. Права виробників фонограм або відеограм
- •3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми
- •3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців
- •3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми
- •3.4. Вичерпання та передання виключних прав виробника фонограми
- •§ 4. Права організацій мовлення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Виключні права організації мовлення
- •Глава 7 Колективне управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Поняття колективного управління та його роль у здійсненні авторського права і суміжних прав
- •1.1. Поняття колективного управління
- •1.2. Особливості колективного управління
- •1.3. Основні сфери колективного управління
- •1.4. Повне колективне управління
- •1.5. Неповне колективне управління
- •1.6. Види організацій колективного управління
- •1.7. Форми організацій колективного управління
- •§ 2. Механізм створення, функції й обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.1. Механізм створення організацій колективного управління правами
- •2.2. Специфіка організацій колективного управління
- •2.3. Керівництво та контроль за діяльністю організацій колективного управління
- •2.4. Повноваження організацій колективного управління правами
- •2.5. Організації колективного управління правами та користувачі
- •2.6. Функції організацій колективного управління правами
- •2.7. Обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.8. Права володільців авторських і суміжних прав та іноземних організацій колективного управління правами
- •2.9. Контроль за діяльністю організацій колективного управління правами
- •Глава 8 Захист авторських і суміжних прав
- •§ 1. Порушення авторських та суміжних прав
- •1.1. Охорона — захист — порушення
- •1.2. Порушник авторських і суміжних прав
- •1.3. Категорії порушників авторських і суміжних прав
- •1.4. Порушення, що дають підстави для судового захисту
- •1.5. Види порушень авторських і суміжних прав
- •1.6. Втрата права на захист порушених прав
- •1.7. Порядок і основні форми захисту авторських і суміжних прав
- •1.8. Юрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •1.9. Загальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.10. Спеціальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.11. Неюрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •§ 2. Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав
- •2.1. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •2.2. Визнання авторських і суміжних прав
- •2.3. Відновлення становища, що існувало до порушення права
- •2.4. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення
- •2.5. Примусове виконання обов'язку в натурі
- •2.6. Відшкодування збитків
- •2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу
- •2.8. Виплата компенсації
- •2.9. Компенсація моральної шкоди
- •2.10. Припинення або зміна правовідносин
- •Визнання недійсним рішення органу державного управління або органу місцевого самоврядування, яке не відповідає законодавству
- •§ 3. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських
- •3.3. Адміністративна відповідальність за демонстрування фільмів без прокатного посвідчення
- •3.4. Адміністративна відповідальність за розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без прокатного посвідчення
- •3.5. Адміністративна відповідальність за порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням
- •3.6. Адміністративна відповідальність за недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу
- •3.7. Адміністративна відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
- •3.10. Конфіскація творів і об'єктів суміжних прав
- •3.11. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •Розділ ііі правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності
- •Глава 8 Правова охорона наукового відкриття
- •§ 1. Поняття й ознаки наукового відкриття
- •1.1. Поняття наукового відкриття
- •1.2. Відкриття й винаходи
- •1.3. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- •1.4. Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- •1.5. Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.6. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.7. Вирішення завдання пізнання
- •1.8. Новизна як ознака наукового відкриття
- •1.9. Пріоритет наукового відкриття
- •1.10. Масштабність наукового відкриття
- •1.11. Достовірність відкриття
- •1.12. Споживча вартість наукових відкриттів
- •1.13. Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття
- •1.14. Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- •§ 2. Суб'єкти права на відкриття
- •2.1. Специфіка відкриття
- •2.2. Автори як суб'єкти права на відкриття
- •§ 3. Оформлення права на відкриття
- •3.1. Складання та подання заявки
- •3.2. Попередня експертиза заявки
- •3.3. Наукова перевірка заявки
- •3.4. Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів
- •3.5. Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів
- •3.6. Визнання або невизнання заявленого положення відкриттям
- •3.7. Видача диплома на відкриття
- •§ 4. Права авторів відкриттів
- •4.1. Особисті немайнові права авторів відкриттів
- •4.2. Засвідчення права на відкриття
- •4.3. Право авторів відкриттів на винагороду
- •§ 5. Захист прав на наукові відкриття
- •5.1. Функції правової охорони наукових відкриттів
- •5.2. Захист прав авторів відкриттів у срср
- •Глава 9 Правова охорона комерційної таємниці
- •1.1. Поняття комерційної таємниці
- •1.2. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю
- •1.3. Строк дії охорони прав на комерційну таємницю
- •1.4. Комерційна таємниця та дотримання формальностей
- •1.5. Вимоги до комерційної таємниці
- •1.6. Основи охорони комерційної таємниці
- •1.7. Ознаки комерційної таємниці
- •§ 2. Суб'єкти права на комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •3.5. Збереження комерційної таємниці при припиненні договору
- •3.6. Права роботодавця за відсутності трудового контракту із працівником
- •3.7. Можливості та межі охорони комерційної таємниці за трудовим контрактом
- •3.8. Припинення права на комерційну таємницю
- •§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю
- •4.1. Правомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.2. Неправомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.3. Охорона комерційної таємниці суб'єктом підприємницької діяльності
- •4.4. Охорона комерційної таємниці від третіх осіб
- •4.5. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •4.6. Охорона комерційної таємниці від іноземних держав
- •4.7. Захист прав володільців комерційної таємниці
3.4. Вичерпання та передання виключних прав виробника фонограми
Якщо оригінал або примірники правомірно опублікованої фонограми введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, допускається їх подальше розповсюдження без згоди виробника фонограми і виплати йому винагороди.
Виключні права виробника фонограми можна передавати за договором іншим особам.
§ 4. Права організацій мовлення
4.1. Загальні положення
Римська конвенція (1961) визнала тільки права організацій ефірного мовлення, бо систем кабельного і супутникового мовлення на той час просто не існувало.
Угода ТRІPS надала організаціям мовлення право забороняти без їхнього дозволу запис, відтворення записів і ретрансляцію за допомогою засобів бездротового зв'язку передач, а також сповіщення телевізійних передач аналогічного змісту (ст. 14 (3). Угода ТRІPS під організаціями мовлення має на увазі організації ефірного, кабельного та супутникового мовлення.
4.2. Виключні права організації мовлення
Організації мовлення належить виключне право на використання її передачі відповідно до закону.
Виключні права організації мовлення на використання її передачі означають право здійснювати, дозволяти або забороняти такі дії:
• ретранслювати передачу;
• записувати передачу;
• відтворювати запис передачі;
• розповсюджувати оригінал або примірники запису передачі, у тому числі шляхом продажу;
• доводити до загального відома запис передачі;
• публічно сповіщувати передачу в місцях із платним входом.
Право на ретрансляцію передачі. Організація мовлення може дозволити іншій організації мовлення ретранслювати передачу одночасно із трансляцією цієї передачі першою організацією мовлення.
Право першої організації мовлення застосовують незалежно від того, здійснюється перша передача з живого виконання або із запису.
Право на запис передачі. Запис - це фіксація за допомогою технічних засобів звуків (або їх відображень) і (або) зображень (або їх відображень) у будь-якій матеріальній формі (на будь-якому матеріальному носії), що дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідних технічних засобів.
Запис передачі може бути суто технічним записом, який не створює нових прав, а може породжувати нові суміжні та авторські права.
Запис передачі за певних умов призводить до появи або суміжного права на фонограму чи відеограму, або авторського права на звукозапис чи відеозапис.
Якщо передача створена за замовленням і коштом організації мовлення, суміжні права виникають у організації мовлення в момент випуску передачі - це будуть первинні права організації мовлення.
На записи майбутніх, ще не переданих передач суміжні права на передачі не виникають.
Оскільки щодо записів майбутніх передач можуть виникати фонограмні права й авторські права на звукозаписи та відеозаписи, саме ці права можуть бути об'єктами договорів про відступлення прав на записи, підготовлені для радіо та телебачення.
Права на відтворення запису передачі. У цьому контексті відтворенням є виготовлення одного або більше примірників запису передачі або її частини (прямо або непрямо, тимчасово або постійно) у будь-якій матеріальній формі (на будь-якому матеріальному носії).
Право на відтворення не поширюється на випадки, коли:
• запис передачі був здійснений за згодою організації мовлення;
• відтворення передачі здійснюють із тією самою метою, з якою був здійснений запис короткострокового користування.
Перше обмеження означає, що, якщо організація мовлення дала дозвіл на запис її передачі, дозволу на відтворення цієї передачі не вимагають.
Право на розповсюдження запису передачі. Право на розповсюдження означає право дозволяти розповсюдження серед публіки примірників запису передачі шляхом продажу, прокату або іншим способом.
Вичерпання права на розповсюдження запису передачі відбувається тоді, коли запис передачі з дозволу організації мовлення був введений в цивільний оборот шляхом продажу або іншим способом.
Право на доведення до загального відома запису передачі. Організація мовлення має виключне право дозволяти робити записи своїх передач доступними для публіки. Зазначене право включає доступ до записів передач по дротах або за допомогою засобів бездротового зв'язку. Право доступу обмежене ситуаціями, коли представники публіки можуть одержати доступ до записів передач з будь-якого місця і в будь-який час за їхнім власним вибором.
Право на сповіщення. Сповіщення - це передача по проводах або за допомогою засобів безпроводового зв'язку зображення і (або) звуків твору, виконання, фонограми, передачі організації мовлення таким чином, що зображення і (або) звуки стають доступними для сприйняття осіб, які не належать до кола сім'ї, у місцях, настільки віддалених від місця передачі, що без останньої ці зображення і (або) звуки не були б доступні для сприйняття.
Сповіщення становить собою одну з форм розповсюдження об'єктів авторського права або суміжних прав із використанням технічних, в основному телекомунікаційних, засобів.
Нині під правом на сповіщення розуміють сповіщення передачі іншою організацією мовлення або в місцях із платним входом. У першому разі йдеться про ретрансляцію оригінальної передачі, а в другому - про перегляд телевізійної передачі або про-слуховування радіопередачі в таких місцях, як ресторани, кафе, дискотеки тощо.
Усі сповіщення можливі тільки з дозволу організації мовлення, яка створила передачу, або іншого правоволодільця. Застереження із приводу сповіщення передачі у місцях із платним входом очевидне, оскільки інакше ніхто не мав би права вільно транслювати будь-які передачі для публіки з некомерційною метою.