
- •Розділ і
- •Глава 1 Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Інтелектуальна діяльність
- •1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату
- •1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації
- •1.3. Відображення в загальних нормах цивільного права особливостей інтелектуальної діяльності та її результатів
- •1.4. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •1.5. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної в/1асності
- •2.1. Поняття інтелектуальної власності
- •2.2. Поняття права інтелектуальної власності
- •2.3. Специфіка права інтелектуальної власності
- •2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •2.5. Юридична природа інтелектуальної власності
- •2.6. Правова охорона інтелектуальної власності
- •2.7. Інститут виключного права
- •2.8. Строковість права інтелектуальної власності
- •2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
- •2.10. Інтелектуальна та промислова власність
- •2.11. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право
- •2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування
- •§ 3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Авторське право та суміжні права
- •3.3. Патенти та споріднені поняття
- •3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
- •Розділ II авторське право та суміжні права
- •Глава 2 Об'єкти авторського права
- •§ 1. Поняття й ознаки об'єкта авторського права
- •1.1. Поняття об'єкта авторського права
- •1.2. Ознаки об'єкта авторського права
- •1.3. Відтворюваність твору
- •1.4. Сприйняття твору
- •1.5. Ідеї твору
- •1.6. Призначення твору
- •1.7. Цінність твору
- •1.8. Правове значення окремих елементів твору
- •§ 2. Види об'єктів авторського права
- •2.1. Твори, що є об'єктами авторського права Загальні положення.
- •2.2. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •Глава 3 Суб'єкти авторського права
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Первинні та похідні суб'єкти авторського права
- •1.2. Суб'єкти авторських прав за законом і договором
- •1.3. Малолітні та неповнолітні як суб'єкти авторських прав
- •1.4. Вітчизняні й іноземні громадяни як суб'єкти авторських прав
- •§ 2. Автори твору
- •2.1. Виникнення авторських прав у творця твору
- •2.2. Упорядники як суб'єкти авторського права
- •2.3. Перекладачі як суб'єкти авторського права
- •2.4. Співавторство
- •§ 3. Інші суб'єкти авторського права
- •3.1. Суб'єкти службового твору
- •3.2. Спадкоємці автора
- •3.3. Правонаступники автора
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами
- •Глава 4 Права авторів
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Зміст авторського права
- •1.2. Види авторських прав
- •§ 2. Особисті немайнові права авторів
- •2.1. Природа особистих немайнових прав
- •2.2. Ознаки особистих немайнових прав
- •2.3. Право авторства
- •2.4. Право на авторське ім'я
- •2.5. Право на оприлюднення твору та на його відкликання
- •2.6. Право на захист репутації автора
- •§ 3. Майнові права авторів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Право на відтворення
- •3.3. Право на розповсюдження
- •3.4. Право на прокат
- •3.5. Право на надання в тимчасове користування
- •3.6. Право на імпорт
- •3.7. Право на публічний показ
- •3.8. Право на публічне виконання
- •3.9. Право на передачу в ефір і сповіщення для загального відома по кабелю
- •3.10. Право на доведення до загального відома
- •3.11. Право на ретрансляцію
- •3.12. Право на переклад
- •3.13. Право на переробку
- •3.14. Право доступу до твору образотворчого мистецтва
- •3.15. Право слідування
- •3.16. Інші права автора
- •4. Вільне використання творів
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Використання з виплатою винагороди: ліцензії за законом
- •4.3. Приватна копія. Особисте використання
- •4.4. Відтворення примірників твору для навчання
- •4.5. Цитування
- •4.6. Використання з інформаційною метою
- •4.7. Твори, що їх вважають частиною громадських заходів
- •4.8. Використання для судового й адміністративного провадження
- •4.9. Інші випадки вільного та безоплатного використання
- •§ 5. Строк дії авторського права
- •5.1. Підстави для обмеження строку охорони майнового права автора
- •5.2. Строки правової охорони
- •5.3. Перехід творів у суспільне надбання
- •Глава 5 Передання майнових авторських прав
- •§ 1. Розпорядження майновими авторськими правами
- •1.1. Автор — твір — користувач
- •1.2. Матеріально-правові вимоги до договорів
- •1.3. Передання та перехід майнових авторських прав
- •1.4. Еволюція договірних відносин в Україні в галузі авторського права
- •§ 2. Авторський договір
- •2.1. Поняття авторського договору
- •2.2. Класифікація авторських договорів
- •2.3. Передача майнових прав за авторським договором
- •2.4. Умови авторського договору
- •2.5. Зміст авторського договору
- •2.6. Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •2.7. Припинення дії авторського договору
- •Глава 6 Суміжні права
- •§ 1. Загальні положення про суміжні права
- •1.1. Різновиди суміжних прав
- •1.2. Необхідність охорони прав виконавців
- •1.3. Необхідність охорони прав виробників фонограм, відеограм
- •1.4. Необхідність охорони прав організацій мовлення
- •1.5. Сфера дії суміжних прав в Україні
- •1.6. Виникнення суміжних прав
- •1.7. Строк дії суміжних прав
- •1.8. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •1.9. Використання фонограм або відеограм, опублікованих із комерційною метою
- •§ 2. Права виконавця
- •2. 1. Особисті немайнові права виконавця
- •2.2. Майнові права виконавця
- •2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється
- •2.4. Вичерпання прав виконавця
- •2.5. Передання виключних прав виконавця
- •§ 3. Права виробників фонограм або відеограм
- •3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми
- •3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців
- •3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми
- •3.4. Вичерпання та передання виключних прав виробника фонограми
- •§ 4. Права організацій мовлення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Виключні права організації мовлення
- •Глава 7 Колективне управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Поняття колективного управління та його роль у здійсненні авторського права і суміжних прав
- •1.1. Поняття колективного управління
- •1.2. Особливості колективного управління
- •1.3. Основні сфери колективного управління
- •1.4. Повне колективне управління
- •1.5. Неповне колективне управління
- •1.6. Види організацій колективного управління
- •1.7. Форми організацій колективного управління
- •§ 2. Механізм створення, функції й обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.1. Механізм створення організацій колективного управління правами
- •2.2. Специфіка організацій колективного управління
- •2.3. Керівництво та контроль за діяльністю організацій колективного управління
- •2.4. Повноваження організацій колективного управління правами
- •2.5. Організації колективного управління правами та користувачі
- •2.6. Функції організацій колективного управління правами
- •2.7. Обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.8. Права володільців авторських і суміжних прав та іноземних організацій колективного управління правами
- •2.9. Контроль за діяльністю організацій колективного управління правами
- •Глава 8 Захист авторських і суміжних прав
- •§ 1. Порушення авторських та суміжних прав
- •1.1. Охорона — захист — порушення
- •1.2. Порушник авторських і суміжних прав
- •1.3. Категорії порушників авторських і суміжних прав
- •1.4. Порушення, що дають підстави для судового захисту
- •1.5. Види порушень авторських і суміжних прав
- •1.6. Втрата права на захист порушених прав
- •1.7. Порядок і основні форми захисту авторських і суміжних прав
- •1.8. Юрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •1.9. Загальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.10. Спеціальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.11. Неюрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •§ 2. Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав
- •2.1. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •2.2. Визнання авторських і суміжних прав
- •2.3. Відновлення становища, що існувало до порушення права
- •2.4. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення
- •2.5. Примусове виконання обов'язку в натурі
- •2.6. Відшкодування збитків
- •2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу
- •2.8. Виплата компенсації
- •2.9. Компенсація моральної шкоди
- •2.10. Припинення або зміна правовідносин
- •Визнання недійсним рішення органу державного управління або органу місцевого самоврядування, яке не відповідає законодавству
- •§ 3. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських
- •3.3. Адміністративна відповідальність за демонстрування фільмів без прокатного посвідчення
- •3.4. Адміністративна відповідальність за розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без прокатного посвідчення
- •3.5. Адміністративна відповідальність за порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням
- •3.6. Адміністративна відповідальність за недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу
- •3.7. Адміністративна відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
- •3.10. Конфіскація творів і об'єктів суміжних прав
- •3.11. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •Розділ ііі правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності
- •Глава 8 Правова охорона наукового відкриття
- •§ 1. Поняття й ознаки наукового відкриття
- •1.1. Поняття наукового відкриття
- •1.2. Відкриття й винаходи
- •1.3. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- •1.4. Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- •1.5. Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.6. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.7. Вирішення завдання пізнання
- •1.8. Новизна як ознака наукового відкриття
- •1.9. Пріоритет наукового відкриття
- •1.10. Масштабність наукового відкриття
- •1.11. Достовірність відкриття
- •1.12. Споживча вартість наукових відкриттів
- •1.13. Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття
- •1.14. Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- •§ 2. Суб'єкти права на відкриття
- •2.1. Специфіка відкриття
- •2.2. Автори як суб'єкти права на відкриття
- •§ 3. Оформлення права на відкриття
- •3.1. Складання та подання заявки
- •3.2. Попередня експертиза заявки
- •3.3. Наукова перевірка заявки
- •3.4. Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів
- •3.5. Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів
- •3.6. Визнання або невизнання заявленого положення відкриттям
- •3.7. Видача диплома на відкриття
- •§ 4. Права авторів відкриттів
- •4.1. Особисті немайнові права авторів відкриттів
- •4.2. Засвідчення права на відкриття
- •4.3. Право авторів відкриттів на винагороду
- •§ 5. Захист прав на наукові відкриття
- •5.1. Функції правової охорони наукових відкриттів
- •5.2. Захист прав авторів відкриттів у срср
- •Глава 9 Правова охорона комерційної таємниці
- •1.1. Поняття комерційної таємниці
- •1.2. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю
- •1.3. Строк дії охорони прав на комерційну таємницю
- •1.4. Комерційна таємниця та дотримання формальностей
- •1.5. Вимоги до комерційної таємниці
- •1.6. Основи охорони комерційної таємниці
- •1.7. Ознаки комерційної таємниці
- •§ 2. Суб'єкти права на комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •3.5. Збереження комерційної таємниці при припиненні договору
- •3.6. Права роботодавця за відсутності трудового контракту із працівником
- •3.7. Можливості та межі охорони комерційної таємниці за трудовим контрактом
- •3.8. Припинення права на комерційну таємницю
- •§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю
- •4.1. Правомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.2. Неправомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.3. Охорона комерційної таємниці суб'єктом підприємницької діяльності
- •4.4. Охорона комерційної таємниці від третіх осіб
- •4.5. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •4.6. Охорона комерційної таємниці від іноземних держав
- •4.7. Захист прав володільців комерційної таємниці
2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється
Виключне право виконавця на відтворення запису виконання не поширюється на випадки, коли:
• запис виконання здійснено за письмовим дозволом виконавця і використано з тією метою, для якої було одержано дозвіл;
• відтворення запису виконання здійснюють з тією самою метою, для якої був здійснений запис.
2.4. Вичерпання прав виконавця
Якщо оригінал або примірники запису виконання правомірно введені в цивільний оборот шляхом їхнього продажу, допускають їх подальше розповсюдження без згоди виконавця і виплати винагороди.
2.5. Передання виключних прав виконавця
Виключні права виконавця можна передавати за договором іншим особам. Дозволи на використання виконань дає виконавець, а при виконанні колективом виконавців - уповноважений представник колективу виконавців шляхом укладання письмового договору.
Розмір і порядок обчислення винагороди за використання виконання встановлює договір виконавця або уповноваженого представника колективу виконавців з користувачем, а якщо збір винагороди здійснюють організації управління майновими правами на колективній основі - у договорах, укладених такими організаціями з користувачами.
Розмір винагороди за використання виконання не може бути нижчим за мінімальні ставки, затверджені Кабінетом Міністрів України.
Укладення договору між виконавцем і виробником аудіовізуального твору про створення аудіовізуального твору тягне за собою передання виконавцем прав виробникові аудіовізуального твору.
Надання виконавцем таких прав обмежується використанням аудіовізуального твору і, якщо в договорі не встановлено інше, не передбачає прав на окреме використання звуку або зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі.
Права виконавця на одержання винагороди є невідчужуваними і переходять тільки до спадкоємців виконавця на строк дії прав виконавця.
§ 3. Права виробників фонограм або відеограм
3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми
Виробником фонограми є фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звуковий запис виконання або інших звуків (чи їх відображень).
Виробником відеограми є фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або інших зображень як зі звуковим супроводом, так і без нього (чи їх відображень).
3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців
Виробнику фонограми або відеограми належать виключні права на використання його фонограми або відеограми відповідно до закону.
Охорона, надавана фонограмам або відеограмам, жодним чином не зачіпає і не завдає шкоди охороні авторських прав на твори науки, літератури та мистецтва, а також охороні прав виконавців на виконання.
3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми
Загальні положення. Виключні права виробника фонограми або відеограми на використання фонограми або відеограми означають право здійснювати, дозволяти або забороняти такі дії:
• відтворювати фонограму (право на відтворення);
• розповсюджувати оригінал або примірники фонограми будь-яким способом, у тому числі шляхом продажу (право на розповсюдження);
• здавати у прокат оригінал або примірники фонограми, у тому числі після їх розповсюдження, здійснюваного виробником фонограми або за його згодою (право на здавання у прокат);
• імпортувати примірники фонограми з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу володільця виключних прав на фонограму (право на імпорт);
• сповіщувати фонограму шляхом передачі за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) чи за допомогою аналогічних засобів (право на передачу в ефір або по кабелю);
• доводити фонограму до загального відома (право на доведення до загального відома);
• переробляти або будь-яким іншим способом змінювати фонограму (право на переробку).
Право на відтворення. Ст. 10 Римської конвенції надає виробникам фонограм право на відтворення. У ній передбачено, що «виробники фонограм користуються правом дозволяти або забороняти пряме або непряме відтворення своїх фонограм».
Ст. 11 Договору ВОІВ про виконання і фонограми визначає: «Виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти пряме або непряме відтворення своїх фонограм будь-яким способом і в будь-якій формі».
Формулювання цього положення гармонує з відповідним положенням про права виконавців.
Договір ВОІВ про виконання і фонограми порівняно з Римською конвенцією забезпечує вищий рівень охорони. Так, відповідно до ст. 11 Договору виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти відтворення «будь-яким способом і в будь-якій формі». Наприклад, збереження фонограми на будь-якому носії є відтворенням. Відтворення також включає такі дії, як завантаження і вивантаження фонограми з пам'яті комп'ютера. Переведення в цифрову форму, тобто перенесення фонограми, втіленої на аналоговому носії, на цифровий носій завжди становить собою акт відтворення.
Вираз «будь-яким способом і в будь-якій формі» фігурує в ст. 9 (1) Бернської конвенції щодо права на відтворення, яким користуються автори. Він включений до ст. 11 Договору ВОІВ про виконання і фонограми з метою підтвердження того факту, що між правами виробників фонограм і авторів щодо цього не існує жодної різниці.
Право на розповсюдження. До прийняття в 1996 р. Договору ВОІВ про виконання і фонограми відповідно до існуючих міжнародних угод виробники фонограм не мали загального права на розповсюдження своїх фонограм. Конвенція про охорону виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм, укладена в Женеві 29 жовтня 1971 р., надає виробникам фонограм охорону від недозволеного відтворення, ввезення та розповсюдження примірників їхніх фонограм.
Разом з тим принцип загального права на розповсюдження фонограм, супроводжений відповідними положеннями про вичерпання, одержав широке міжнародне визнання. Проте не було досягнуто єдності думок щодо обсягу права на розповсюдження після першого продажу або іншої передачі права власності на примірник фонограми. Національні законодавства не збігаються щодо цього. Відповідно до більшості юрисдикцій щодо примірника фонограми право на розповсюдження перестає існувати, тобто вичерпується, після першого продажу такого примірника. Існують розбіжності і з приводу того, чи повинно таке вичерпання мати місце на національному, регіональному або міжнародному рівні.
Ст. 12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми зазначає: «(1) Виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти доведення до загального відома оригіналу та примірників своїх фонограм шляхом продажу або іншої передачі права власності.
(2) Ніщо в цьому Договорі не впливає на свободу визначати або не визначати умови, на яких вичерпання права, згаданого у пункті (1), наступає після першого продажу або іншої передачі права власності на оригінал або примірники фонограми з дозволу виробника фонограми».
Зазначена стаття дозволяє міжнародне вичерпання права. Положення статті не заважають будь-якій договірній стороні застосовувати будь-які умови або обмеження щодо обставин, які призводять до вичерпання права.
Право на прокат. Римська конвенція не містить будь-яких положень щодо прокату примірників фонограм.
Ст. 14 (4) Угоди ТКІР5 зобов'язує учасників Угоди застосовувати із врахуванням відповідних змін положення ст. 11, що стосується прокату, в інтересах виробників фонограм і будь-яких інших правоволодільців, які можуть існувати у зв'язку з фонограмами за національним законодавством учасника Угоди.
Пункт 1 ст. 13 (1) Договору ВОІВ визначає: «Виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти комерційний прокат оригіналу і примірників своїх фонограм для публіки навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником або за його дозволом”.
Право на здавання у прокат оригіналу або примірників фонограми належить виробнику фонограми незалежно від права власності на оригінал або примірники.
Право на імпорт. Право на імпорт дозволяє виробнику фонограми здійснювати, дозволяти або забороняти імпорт примірників фонограми з метою розповсюдження, у тому числі примірників, виготовлених з дозволу виробника фонограми.
Право на імпорт не визнає ні Римська конвенція, ні Угода ТRІРS, ні Договір про виконання і фонограми. Право на імпорт по суті є частиною права на розповсюдження, однією з форм розповсюдження. Запровадження права на імпорт викликане тим, що інтереси виробників фонограм порушили міждержавні потоки контрафактної продукції. Виготовлювані в ряді країн фонограми великими партіями надсилали в інші регіони, що підривало позиції та зачіпало інтереси виробників ліцензійної продукції. Вважали, що надання виробникам фонограм окремого права на імпорт дозволить скоротити потоки контрафактної продукції через митні кордони держав.
Право на передачу в ефір або сповіщення по кабелю. Виробник фонограми має виключне право здійснювати, дозволяти або забороняти сповіщення фонограми за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) чи за допомогою інших аналогічних засобів.
Право на переробку. Виробник фонограми має виключне право здійснювати, дозволяти або забороняти переробку своєї фонограми. Мета переробки і технічні прийоми, використовувані при цьому, можуть бути найрізноманітнішими. При переробці окремі звуки можуть посилюватися, інші - приглушуватися; магнітний запис може бути переведений у цифровий запис тощо. У всіх випадках на переробку необхідна згода виробника фонограми.