Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
intel . vlas.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
880.13 Кб
Скачать

2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється

Виключне право виконавця на відтворення запису виконання не поширюється на випадки, коли:

• запис виконання здійснено за письмовим дозволом виконав­ця і використано з тією метою, для якої було одержано дозвіл;

• відтворення запису виконання здійснюють з тією самою ме­тою, для якої був здійснений запис.

2.4. Вичерпання прав виконавця

Якщо оригінал або примірники запису виконання правомірно введені в цивільний оборот шляхом їхнього продажу, допускають їх подальше розповсюдження без згоди виконавця і виплати ви­нагороди.

2.5. Передання виключних прав виконавця

Виключні права виконавця можна передавати за договором іншим особам. Дозволи на використання виконань дає викона­вець, а при виконанні колективом виконавців - уповноважений представник колективу виконавців шляхом укладання письмово­го договору.

Розмір і порядок обчислення винагороди за використання ви­конання встановлює договір виконавця або уповноваженого пред­ставника колективу виконавців з користувачем, а якщо збір ви­нагороди здійснюють організації управління майновими права­ми на колективній основі - у договорах, укладених такими організаціями з користувачами.

Розмір винагороди за використання виконання не може бути нижчим за мінімальні ставки, затверджені Кабінетом Міністрів України.

Укладення договору між виконавцем і виробником аудіовізу­ального твору про створення аудіовізуального твору тягне за со­бою передання виконавцем прав виробникові аудіовізуального твору.

Надання виконавцем таких прав обмежується використанням аудіовізуального твору і, якщо в договорі не встановлено інше, не передбачає прав на окреме використання звуку або зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі.

Права виконавця на одержання винагороди є невідчужуваними і переходять тільки до спадкоємців виконавця на строк дії прав виконавця.

§ 3. Права виробників фонограм або відеограм

3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми

Виробником фонограми є фізична або юридична особа, яка взя­ла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звуковий запис виконання або інших звуків (чи їх відображень).

Виробником відеограми є фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або інших зображень як зі звуковим супроводом, так і без нього (чи їх відображень).

3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців

Виробнику фонограми або відеограми належать виключні пра­ва на використання його фонограми або відеограми відповідно до закону.

Охорона, надавана фонограмам або відеограмам, жодним чи­ном не зачіпає і не завдає шкоди охороні авторських прав на твори науки, літератури та мистецтва, а також охороні прав вико­навців на виконання.

3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми

Загальні положення. Виключні права виробника фонограми або відеограми на використання фонограми або відеограми озна­чають право здійснювати, дозволяти або забороняти такі дії:

• відтворювати фонограму (право на відтворення);

• розповсюджувати оригінал або примірники фонограми будь-яким способом, у тому числі шляхом продажу (право на розпов­сюдження);

• здавати у прокат оригінал або примірники фонограми, у тому числі після їх розповсюдження, здійснюваного виробником фо­нограми або за його згодою (право на здавання у прокат);

• імпортувати примірники фонограми з метою розповсюджен­ня, включаючи примірники, виготовлені з дозволу володільця виключних прав на фонограму (право на імпорт);

• сповіщувати фонограму шляхом передачі за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) чи за допомогою ана­логічних засобів (право на передачу в ефір або по кабелю);

• доводити фонограму до загального відома (право на дове­дення до загального відома);

• переробляти або будь-яким іншим способом змінювати фо­нограму (право на переробку).

Право на відтворення. Ст. 10 Римської конвенції надає вироб­никам фонограм право на відтворення. У ній передбачено, що «ви­робники фонограм користуються правом дозволяти або заборо­няти пряме або непряме відтворення своїх фонограм».

Ст. 11 Договору ВОІВ про виконання і фонограми визначає: «Виробники фонограм користуються виключним правом дозво­ляти пряме або непряме відтворення своїх фонограм будь-яким способом і в будь-якій формі».

Формулювання цього положення гармонує з відповідним по­ложенням про права виконавців.

Договір ВОІВ про виконання і фонограми порівняно з Римсь­кою конвенцією забезпечує вищий рівень охорони. Так, відповід­но до ст. 11 Договору виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти відтворення «будь-яким способом і в будь-якій формі». Наприклад, збереження фонограми на будь-якому носії є відтворенням. Відтворення також включає такі дії, як за­вантаження і вивантаження фонограми з пам'яті комп'ютера. Пе­реведення в цифрову форму, тобто перенесення фонограми, втіле­ної на аналоговому носії, на цифровий носій завжди становить собою акт відтворення.

Вираз «будь-яким способом і в будь-якій формі» фігурує в ст. 9 (1) Бернської конвенції щодо права на відтворення, яким користуються автори. Він включений до ст. 11 Договору ВОІВ про виконання і фонограми з метою підтвердження того факту, що між правами виробників фонограм і авторів щодо цього не існує жодної різниці.

Право на розповсюдження. До прийняття в 1996 р. Договору ВОІВ про виконання і фонограми відповідно до існуючих міжна­родних угод виробники фонограм не мали загального права на розповсюдження своїх фонограм. Конвенція про охорону вироб­ників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм, укладена в Женеві 29 жовтня 1971 р., надає виробникам фоно­грам охорону від недозволеного відтворення, ввезення та розпов­сюдження примірників їхніх фонограм.

Разом з тим принцип загального права на розповсюдження фонограм, супроводжений відповідними положеннями про ви­черпання, одержав широке міжнародне визнання. Проте не було досягнуто єдності думок щодо обсягу права на розповсюдження після першого продажу або іншої передачі права власності на примірник фонограми. Національні законодавства не збігають­ся щодо цього. Відповідно до більшості юрисдикцій щодо при­мірника фонограми право на розповсюдження перестає існува­ти, тобто вичерпується, після першого продажу такого примірни­ка. Існують розбіжності і з приводу того, чи повинно таке вичерпання мати місце на національному, регіональному або міжнародному рівні.

Ст. 12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми зазначає: «(1) Виробники фонограм користуються виключним правом доз­воляти доведення до загального відома оригіналу та примірників своїх фонограм шляхом продажу або іншої передачі права влас­ності.

(2) Ніщо в цьому Договорі не впливає на свободу визначати або не визначати умови, на яких вичерпання права, згаданого у пункті (1), наступає після першого продажу або іншої передачі права власності на оригінал або примірники фонограми з дозво­лу виробника фонограми».

Зазначена стаття дозволяє міжнародне вичерпання права. По­ложення статті не заважають будь-якій договірній стороні засто­совувати будь-які умови або обмеження щодо обставин, які при­зводять до вичерпання права.

Право на прокат. Римська конвенція не містить будь-яких положень щодо прокату примірників фонограм.

Ст. 14 (4) Угоди ТКІР5 зобов'язує учасників Угоди застосо­вувати із врахуванням відповідних змін положення ст. 11, що сто­сується прокату, в інтересах виробників фонограм і будь-яких інших правоволодільців, які можуть існувати у зв'язку з фоно­грамами за національним законодавством учасника Угоди.

Пункт 1 ст. 13 (1) Договору ВОІВ визначає: «Виробники фо­нограм користуються виключним правом дозволяти комерційний прокат оригіналу і примірників своїх фонограм для публіки навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником або за його дозволом”.

Право на здавання у прокат оригіналу або примірників фоно­грами належить виробнику фонограми незалежно від права влас­ності на оригінал або примірники.

Право на імпорт. Право на імпорт дозволяє виробнику фоно­грами здійснювати, дозволяти або забороняти імпорт примірників фонограми з метою розповсюдження, у тому числі примірників, виготовлених з дозволу виробника фонограми.

Право на імпорт не визнає ні Римська конвенція, ні Угода ТRІРS, ні Договір про виконання і фонограми. Право на імпорт по суті є частиною права на розповсюдження, однією з форм роз­повсюдження. Запровадження права на імпорт викликане тим, що інтереси виробників фонограм порушили міждержавні потоки контрафактної продукції. Виготовлювані в ряді країн фонограми великими партіями надсилали в інші регіони, що підривало по­зиції та зачіпало інтереси виробників ліцензійної продукції. Вва­жали, що надання виробникам фонограм окремого права на імпорт дозволить скоротити потоки контрафактної продукції через митні кордони держав.

Право на передачу в ефір або сповіщення по кабелю. Вироб­ник фонограми має виключне право здійснювати, дозволяти або забороняти сповіщення фонограми за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) чи за допомогою інших аналогіч­них засобів.

Право на переробку. Виробник фонограми має виключне пра­во здійснювати, дозволяти або забороняти переробку своєї фо­нограми. Мета переробки і технічні прийоми, використовувані при цьому, можуть бути найрізноманітнішими. При переробці окремі звуки можуть посилюватися, інші - приглушуватися; магнітний запис може бути переведений у цифровий запис тощо. У всіх ви­падках на переробку необхідна згода виробника фонограми.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]