Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
intel . vlas.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
880.13 Кб
Скачать

Глава 6 Суміжні права

§ 1. Загальні положення про суміжні права

1.1. Різновиди суміжних прав

Під суміжними мають на увазі права, пов'язані з авторським правом.

Існують три різновиди суміжних прав: права виконавців на їхнє виконання, права виробників фонограм або відеограм на їхні фо­нограми або відеограми та права організацій ефірного мовлення на їхні радіо- та телевізійні програми. Охорона суміжних прав передбачає захист прав тих, хто допомагає авторам творів довес­ти до відома широкої аудиторії свій творчий задум або іншим спо­собом розповсюдити твори.

Творчі працівники прагнуть до того, щоб їхні твори розпов­сюджували серед якнайширшого кола людей. Автори не в змозі самостійно досягти такого результату. Для цього необхідні посередники-професіонали, які подають твір у формі, найбільш при­стосованій для сприйняття максимально широким колом людей. П'єсу пишуть для того, щоб поставити її на сцені, пісню — щоб її виконав співак-професіонал або щоб її записали на компакт-диск, передали по радіо. Особи, які використовують літературні або художні твори для того, щоб зробити їх доступними широкій ауди­торії, також потребують захисту від незаконного використання їхнього внеску до процесу оприлюднення твору.

1.2. Необхідність охорони прав виконавців

Якщо твори драматургії, музики, пантоміми хочуть сповістити, їх ставлять на сцені, виконують, декламують за допомогою вико­навців. У таких випадках самі виконавці зацікавлені в тому, як ви­користовують їхню неповторну інтерпретацію відповідних творів.

З розвитком технічного прогресу все актуальнішою ставала проблема інтересів цієї категорії посередників між авторами й аудиторією. На початку XX ст. виконання акторів або читців-декламаторів закінчувалося разом із театральною виставою, а робо­та музиканта-виконавця - із закінченням концерту. З винайден­ням фонографа, радіо, кінематографа, телебачення, відеомагніто-фонів і супутникового зв'язку ситуація різко змінилася.

Винайдення звукозапису та грамплатівки позначилося на про­фесії виконавців. Фонограма, радіо, телебачення та кінематограф дозволили фіксувати виконання на різних носіях. Те, що раніше було швидкоплинною інтерпретацією, локалізованою в певному місці перед обмеженою аудиторією, стало практично вічним тво­ром, який можна показувати багато разів практично необмеженій аудиторії (навіть за межами національних кордонів). Стали мож­ливими не тільки запис і збереження звуків, а й їхнє багаторазове тиражування. Завдяки відеозапису можна зберігати не тільки зву­ки, а й образи. Результати праці майстрів виконавського мистец­тва можна фіксувати на матеріальних носіях, зберігати, повторно використовувати, тиражувати.

Прогрес у сфері радіо- та телемовлення також позначився на способах використання творів. Літературні та художні твори більше не обмежують сприйняттям тих, хто бачив п'єсу, оперу або концерт. Звуки й образи стали доступними для багатолюдних аудиторій як у країні виконання, так і за її межами.

Технічні досягнення дозволили тиражувати результати праці виконавців і використовувати їх без присутності самих вико­навців, для чого не потрібно було вступати в договірні відносини з останніми, що викликало скорочення кількості виступів у жи­вому виконанні, технологічне безробіття виконавців-професіоналів. Це спричинило необхідність захищати інтереси виконавців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]