3.15. Право слідування

Відтворення та сповіщення є традиційними формами викори­стання творів образотворчого мистецтва і приносять доход їхнім авторам лише за виняткових обставин. Тільки відомі твори відтво­рюють на діапозитивах, поштових листівках, з рекламною метою.

Звичайним способом комерціалізації таких творів є відчужен­ня оригінального примірника твору. На початку професійної діяльності продавати або виставляти на продаж свій твір автора, як правило, змушують матеріальні турботи. Він не замислюється над діями, пов'язаними з наступним використанням твору, які зазвичай застосовують, коли твір набуває певну цінність на рин­ку і стає джерелом прибутку, що збільшується мірою зростання популярності автора.

Зважаючи на це, справедливо, щоб разом із колекціонерами та посередниками (аукціонами та галереями образотворчого мистец­тва, продавцями картин тощо) автори творів образотворчого ми­стецтва скористалися економічним успіхом свого твору, одержав­ши як додаткову винагороду певний відсоток від ціни наступних перепродажів. Право слідування відіграє для цих художників роль компенсації. Вона рівнозначна прибутку, який автори літератур­них або музичних творів одержують за кожне сповіщення своїх творів новій аудиторії.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор твору образотворчого мистецтва, а в разі його смерті - спадкоємці, упродовж встановленого Законом стро­ку дії авторського права має невідчужуване право на одержання 5 % від ціни кожного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що відбувається після першого його продажу, здійсненого автором твору (право слідування). Виплату винаго­роди в цьому разі здійснюють аукціони, галереї, салони, крамниці тощо.

Збір і виплату винагороди, одержаної в результаті викорис­тання права слідування, здійснюють через організації колектив­ного управління майновими правами авторів.

В Україні це право задеклароване за відсутності механізму його реалізації.

3.16. Інші права автора

Автор має право на реалізацію дизайнерського, архітектурно­го, містобудівного та садово-паркового проекту. Тобто право ав­тора проекту на участь у його практичній реалізації. Метою вве­дення цього права є надання автору додаткової можливості попе­редження спотворення твору за його практичної реалізації.

Виключні права автора на переклад і переробку передбачають право дозволяти або забороняти здійснення будь-яких майнових прав щодо перекладеного або переробленого твору.

Якщо оригінал або примірники правомірно опублікованого твору введені в цивільний обіг шляхом їх першого продажу, то допускають їх подальше розповсюдження без згоди автора та без виплати авторської винагороди.

Право на здавання у прокат і право на надання в тимчасове користування оригіналу або примірників твору незалежні від пра­ва власності на оригінал або примірники.

Автор зберігає право на одержання винагороди за здавання у прокат примірників фонограми або аудіовізуального твору, незва­жаючи на передачу цього права

Розмір винагороди, порядок і умови її виплати встановлює компетентний орган.

Розмір і порядок обчислення авторської винагороди визначає авторський договір, а якщо збір винагороди здійснюють органі­зації управління майновими правами на колективній основі -договори, укладені цими організаціями з користувачами.

Розмір авторської винагороди за використання твору не може бути нижчим за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Право автора на одержання винагороди є невідчужуваним і переходить тільки до спадкоємців автора на строк дії авторського права.