- •Розділ і
- •Глава 1 Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Інтелектуальна діяльність
- •1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату
- •1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації
- •1.3. Відображення в загальних нормах цивільного права особливостей інтелектуальної діяльності та її результатів
- •1.4. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •1.5. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної в/1асності
- •2.1. Поняття інтелектуальної власності
- •2.2. Поняття права інтелектуальної власності
- •2.3. Специфіка права інтелектуальної власності
- •2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •2.5. Юридична природа інтелектуальної власності
- •2.6. Правова охорона інтелектуальної власності
- •2.7. Інститут виключного права
- •2.8. Строковість права інтелектуальної власності
- •2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
- •2.10. Інтелектуальна та промислова власність
- •2.11. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право
- •2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування
- •§ 3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Авторське право та суміжні права
- •3.3. Патенти та споріднені поняття
- •3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
- •Розділ II авторське право та суміжні права
- •Глава 2 Об'єкти авторського права
- •§ 1. Поняття й ознаки об'єкта авторського права
- •1.1. Поняття об'єкта авторського права
- •1.2. Ознаки об'єкта авторського права
- •1.3. Відтворюваність твору
- •1.4. Сприйняття твору
- •1.5. Ідеї твору
- •1.6. Призначення твору
- •1.7. Цінність твору
- •1.8. Правове значення окремих елементів твору
- •§ 2. Види об'єктів авторського права
- •2.1. Твори, що є об'єктами авторського права Загальні положення.
- •2.2. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •Глава 3 Суб'єкти авторського права
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Первинні та похідні суб'єкти авторського права
- •1.2. Суб'єкти авторських прав за законом і договором
- •1.3. Малолітні та неповнолітні як суб'єкти авторських прав
- •1.4. Вітчизняні й іноземні громадяни як суб'єкти авторських прав
- •§ 2. Автори твору
- •2.1. Виникнення авторських прав у творця твору
- •2.2. Упорядники як суб'єкти авторського права
- •2.3. Перекладачі як суб'єкти авторського права
- •2.4. Співавторство
- •§ 3. Інші суб'єкти авторського права
- •3.1. Суб'єкти службового твору
- •3.2. Спадкоємці автора
- •3.3. Правонаступники автора
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами
- •Глава 4 Права авторів
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Зміст авторського права
- •1.2. Види авторських прав
- •§ 2. Особисті немайнові права авторів
- •2.1. Природа особистих немайнових прав
- •2.2. Ознаки особистих немайнових прав
- •2.3. Право авторства
- •2.4. Право на авторське ім'я
- •2.5. Право на оприлюднення твору та на його відкликання
- •2.6. Право на захист репутації автора
- •§ 3. Майнові права авторів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Право на відтворення
- •3.3. Право на розповсюдження
- •3.4. Право на прокат
- •3.5. Право на надання в тимчасове користування
- •3.6. Право на імпорт
- •3.7. Право на публічний показ
- •3.8. Право на публічне виконання
- •3.9. Право на передачу в ефір і сповіщення для загального відома по кабелю
- •3.10. Право на доведення до загального відома
- •3.11. Право на ретрансляцію
- •3.12. Право на переклад
- •3.13. Право на переробку
- •3.14. Право доступу до твору образотворчого мистецтва
- •3.15. Право слідування
- •3.16. Інші права автора
- •4. Вільне використання творів
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Використання з виплатою винагороди: ліцензії за законом
- •4.3. Приватна копія. Особисте використання
- •4.4. Відтворення примірників твору для навчання
- •4.5. Цитування
- •4.6. Використання з інформаційною метою
- •4.7. Твори, що їх вважають частиною громадських заходів
- •4.8. Використання для судового й адміністративного провадження
- •4.9. Інші випадки вільного та безоплатного використання
- •§ 5. Строк дії авторського права
- •5.1. Підстави для обмеження строку охорони майнового права автора
- •5.2. Строки правової охорони
- •5.3. Перехід творів у суспільне надбання
- •Глава 5 Передання майнових авторських прав
- •§ 1. Розпорядження майновими авторськими правами
- •1.1. Автор — твір — користувач
- •1.2. Матеріально-правові вимоги до договорів
- •1.3. Передання та перехід майнових авторських прав
- •1.4. Еволюція договірних відносин в Україні в галузі авторського права
- •§ 2. Авторський договір
- •2.1. Поняття авторського договору
- •2.2. Класифікація авторських договорів
- •2.3. Передача майнових прав за авторським договором
- •2.4. Умови авторського договору
- •2.5. Зміст авторського договору
- •2.6. Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •2.7. Припинення дії авторського договору
- •Глава 6 Суміжні права
- •§ 1. Загальні положення про суміжні права
- •1.1. Різновиди суміжних прав
- •1.2. Необхідність охорони прав виконавців
- •1.3. Необхідність охорони прав виробників фонограм, відеограм
- •1.4. Необхідність охорони прав організацій мовлення
- •1.5. Сфера дії суміжних прав в Україні
- •1.6. Виникнення суміжних прав
- •1.7. Строк дії суміжних прав
- •1.8. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •1.9. Використання фонограм або відеограм, опублікованих із комерційною метою
- •§ 2. Права виконавця
- •2. 1. Особисті немайнові права виконавця
- •2.2. Майнові права виконавця
- •2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється
- •2.4. Вичерпання прав виконавця
- •2.5. Передання виключних прав виконавця
- •§ 3. Права виробників фонограм або відеограм
- •3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми
- •3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців
- •3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми
- •3.4. Вичерпання та передання виключних прав виробника фонограми
- •§ 4. Права організацій мовлення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Виключні права організації мовлення
- •Глава 7 Колективне управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Поняття колективного управління та його роль у здійсненні авторського права і суміжних прав
- •1.1. Поняття колективного управління
- •1.2. Особливості колективного управління
- •1.3. Основні сфери колективного управління
- •1.4. Повне колективне управління
- •1.5. Неповне колективне управління
- •1.6. Види організацій колективного управління
- •1.7. Форми організацій колективного управління
- •§ 2. Механізм створення, функції й обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.1. Механізм створення організацій колективного управління правами
- •2.2. Специфіка організацій колективного управління
- •2.3. Керівництво та контроль за діяльністю організацій колективного управління
- •2.4. Повноваження організацій колективного управління правами
- •2.5. Організації колективного управління правами та користувачі
- •2.6. Функції організацій колективного управління правами
- •2.7. Обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.8. Права володільців авторських і суміжних прав та іноземних організацій колективного управління правами
- •2.9. Контроль за діяльністю організацій колективного управління правами
- •Глава 8 Захист авторських і суміжних прав
- •§ 1. Порушення авторських та суміжних прав
- •1.1. Охорона — захист — порушення
- •1.2. Порушник авторських і суміжних прав
- •1.3. Категорії порушників авторських і суміжних прав
- •1.4. Порушення, що дають підстави для судового захисту
- •1.5. Види порушень авторських і суміжних прав
- •1.6. Втрата права на захист порушених прав
- •1.7. Порядок і основні форми захисту авторських і суміжних прав
- •1.8. Юрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •1.9. Загальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.10. Спеціальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.11. Неюрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •§ 2. Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав
- •2.1. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •2.2. Визнання авторських і суміжних прав
- •2.3. Відновлення становища, що існувало до порушення права
- •2.4. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення
- •2.5. Примусове виконання обов'язку в натурі
- •2.6. Відшкодування збитків
- •2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу
- •2.8. Виплата компенсації
- •2.9. Компенсація моральної шкоди
- •2.10. Припинення або зміна правовідносин
- •Визнання недійсним рішення органу державного управління або органу місцевого самоврядування, яке не відповідає законодавству
- •§ 3. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських
- •3.3. Адміністративна відповідальність за демонстрування фільмів без прокатного посвідчення
- •3.4. Адміністративна відповідальність за розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без прокатного посвідчення
- •3.5. Адміністративна відповідальність за порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням
- •3.6. Адміністративна відповідальність за недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу
- •3.7. Адміністративна відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
- •3.10. Конфіскація творів і об'єктів суміжних прав
- •3.11. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •Розділ ііі правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності
- •Глава 8 Правова охорона наукового відкриття
- •§ 1. Поняття й ознаки наукового відкриття
- •1.1. Поняття наукового відкриття
- •1.2. Відкриття й винаходи
- •1.3. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- •1.4. Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- •1.5. Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.6. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.7. Вирішення завдання пізнання
- •1.8. Новизна як ознака наукового відкриття
- •1.9. Пріоритет наукового відкриття
- •1.10. Масштабність наукового відкриття
- •1.11. Достовірність відкриття
- •1.12. Споживча вартість наукових відкриттів
- •1.13. Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття
- •1.14. Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- •§ 2. Суб'єкти права на відкриття
- •2.1. Специфіка відкриття
- •2.2. Автори як суб'єкти права на відкриття
- •§ 3. Оформлення права на відкриття
- •3.1. Складання та подання заявки
- •3.2. Попередня експертиза заявки
- •3.3. Наукова перевірка заявки
- •3.4. Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів
- •3.5. Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів
- •3.6. Визнання або невизнання заявленого положення відкриттям
- •3.7. Видача диплома на відкриття
- •§ 4. Права авторів відкриттів
- •4.1. Особисті немайнові права авторів відкриттів
- •4.2. Засвідчення права на відкриття
- •4.3. Право авторів відкриттів на винагороду
- •§ 5. Захист прав на наукові відкриття
- •5.1. Функції правової охорони наукових відкриттів
- •5.2. Захист прав авторів відкриттів у срср
- •Глава 9 Правова охорона комерційної таємниці
- •1.1. Поняття комерційної таємниці
- •1.2. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю
- •1.3. Строк дії охорони прав на комерційну таємницю
- •1.4. Комерційна таємниця та дотримання формальностей
- •1.5. Вимоги до комерційної таємниці
- •1.6. Основи охорони комерційної таємниці
- •1.7. Ознаки комерційної таємниці
- •§ 2. Суб'єкти права на комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •3.5. Збереження комерційної таємниці при припиненні договору
- •3.6. Права роботодавця за відсутності трудового контракту із працівником
- •3.7. Можливості та межі охорони комерційної таємниці за трудовим контрактом
- •3.8. Припинення права на комерційну таємницю
- •§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю
- •4.1. Правомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.2. Неправомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.3. Охорона комерційної таємниці суб'єктом підприємницької діяльності
- •4.4. Охорона комерційної таємниці від третіх осіб
- •4.5. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •4.6. Охорона комерційної таємниці від іноземних держав
- •4.7. Захист прав володільців комерційної таємниці
2.3. Право авторства
Право авторства - право визнаватися, вважатися автором твору. Воно охороняє глибинний зв'язок між автором і плодом його діяльності.
Право авторства є основоположним у комплексі особистих немайнових прав автора. У Бернській конвенції його сформульовано так:
«Незалежно від майнових прав автора і навіть після відступлення цих прав він має право вимагати визнання свого авторства на твір»
До змісту права авторства входить право особи не тільки вважатися творцем твору, а й вимагати посилання на автора при використанні останнього. Серед іншого право авторства передбачає право автора захищати себе, якщо він зазнає нападів.
Право авторства зберігається в особи незалежно від форми, призначення та цінності твору, а також від того, випущено твір у світ чи ні.
Право авторства є правовим відображенням фактичної роботи автора над створенням твору. Воно свідчить не про те, що особа має певний набір прав, а про те, що ця особа є творцем твору. Право авторства є специфічним правом, яке належить тільки творцеві твору.
Практичною реалізацією права авторства зазвичай є право автора вимагати зазначення його імені при використанні твору. Без права авторства неможливо здійснити право на авторське ім'я.
Право авторства можна розглядати як потенційну можливість творця твору в будь-який момент визначити себе як автора твору. Таким чином особа одержує можливість визнання її в суспільстві як автора, від того часу, як вона заявить про свій зв'язок із твором.
Особа, яка порушила право авторства, як правило, одночасно порушує й інші права автора, у першу чергу право на використання твору. Ось характерний приклад. У 1944 р. К. надіслала оповідання до редакції журналу «Новий мир», але це оповідання не було опубліковане. У 1977 р. К. випадково дізналася, що її оповідання було надруковане в 1961 р. у збірнику оповідань одного покійного письменника. К. звернулася до суду з вимогою визнати її автором оповідання та виплатити гонорар за його використання. Суд, переконавшись за допомогою експертизи, що оповідання не належало перу покійного письменника, виніс рішення про визнання К. автором і зобов'язав видавництво виплатити їй винагороду за публікацію.
2.4. Право на авторське ім'я
Автору належить право використовувати або дозволяти використовувати створений ним твір під своїм справжнім іменем, псевдонімом або без позначення імені, тобто анонімно.
Право на ім'я надають з метою індивідуалізації осіб, які створюють твори науки, літератури та мистецтва.
Автор реалізує право на ім'я у випадках використання його твору, коли вступає в договірні відносини з іншими особами й організаціями.
Автор має право вимагати зазначення свого імені кожного разу при виданні, публічному виконанні, трансляції по радіо, цитуванні та іншому використанні свого твору. Право на ім'я містить можливість вимагати, щоб ім'я автора (псевдонім) не зазнавало спотворень при його згадуванні особами, які використовують твір.
За відсутності особливої вказівки з боку автора твір позначають прізвищем, ім'ям, по батькові автора або прізвищем та ініціалами. Наполягання автора на зміні позначень цілком законні, бо є виявом його права на псевдонім. Твір може бути використаний і без позначення імені автора, тобто зі збереженням анонімності, що можливе за згодою автора.
Спосіб позначення імені автора слід визначати в авторському договорі при його укладанні. Після цього ні автор, ні користувач не мають права в односторонньому порядку змінити спосіб позначення імені автора.
Порядок проставляння імен співавторів визначає угода співавторів, користувачі мають дотримуватися його як одного з виявів авторського права на ім'я.
Якщо твір використовують під псевдонімом або анонімно, особи, яким відоме справжнє ім'я автора, не мають права без згоди автора розкрити його особу.
Автор може в будь-який час розкрити свій псевдонім або анонім. Автор може мати кілька псевдонімів. Він може користуватися псевдонімом лише для деяких творів, а інші оприлюднювати під своїм власним іменем.
Якщо автор використав свої твори під псевдонімом або без позначення власного імені, так само зазначені твори слід використовувати після його смерті.
Питання про порушення права на ім'я розглядають у судовому порядку. Так, при виданні книжки «Катон, Варрон, Колумелла, Пліній про сільське господарство», що становила собою переклад творів римських авторів, не були зазначені автори перекладу. Суд зобов'язав видавництво опублікувати прізвища авторів перекладу в газеті. У цьому разі йшлося про порушення права на авторське ім'я.
У разі використання імені відомого автора як псевдоніма можна говорити про порушення особистих прав цього автора.
Неопублікований за життя автора твір слід оприлюднювати під псевдонімом, якщо є суттєві підстави вважати, що автор хотів опублікувати цей твір під цим псевдонімом (наприклад, якщо твори певного типу він завжди підписував певним псевдонімом). За відсутності спеціальної вказівки автора або суттєвих підстав твір слід опублікувати під справжнім іменем автора.
Окрема норма стосується підпису автора (автографа), з яким твір випущено у світ. З одного боку, підпис певною мірою пов'язаний з особою автора, дає можливість ідентифікувати її (наприклад, за допомогою експертизи). З іншого боку, визначити особу автора за підписом не завжди легко. Тому автограф автора не можна прирівнювати до зазначення справжнього імені або псевдоніма автора.
Ім'я автора при використанні твору зазначають завжди, незалежно від розташування використовуваного уривку у творі.