Література

1. Радченко И.В. Молекулярная физика. -М.: Наука, 1965. -480с.

2. Дутчак Я.Й. Молекулярна фізика. -Львів: ЛДУ, 1973. -262с.

3. Менделеев Д.И. Основы химии. -М. -Л.: Науч.-техн. изд-во хим. л-ры, Т. І, 1942. -620с.

4. Курнаков Н.С. Избранные труды. Т. І. -М.: АН СССР, 1960. -595с.

5. Бачинський А.И. Избранные труды. -М.: АН СССР, 1960. -274с.

6. Равикович С.Д. Строение и физические свойства вещества в жидком состоянии. -К.: КГУ, 1954. -87с.

7. Голик А.З., Карликов Д.Н. доклады АН СССР, 1957, 114, №2, 361с.

8. Рачинский Ф.Ю., Рачинская М.Ф. Техника лабораторных работ. - Л. :Химия, 1982.-432 с.

9. Малахова А.Л. Физическая и коллоидная химия. - Минск: Высш, шк., 1981.-, 304 с.

10. Гапчин Б.М., Дутчак Я.Й., Френчко В.С. Молекулярная физика. - Львів: Світ, 1990.-240 с.

11. Швидковский Е.Г. Некоторые вопросы вязкости расплавленных материалов. -М.: Науч. теорет. л-ры, 1955. -206с.

12. Глазов В.М., Чижевская С.Н., Глаголева Н.Н. Жидкие полупроводники. -М.: Наука. 1967. -244с.

13. Бутт Ю.М., Тимашев В.В. Практикум по технологии вяжущих материалов. -М. :Высш .шк., 19 73. -504 с.

14. Хигерович М.И., Меркин А.П. Физико-химические и физические методы исследования строительных материалов. -М. :Высш. шк.,1968.-164 с.

5. Термічні методи дослідження матеріалів

Термічний метод або термографія - це метод дослідження, заснований на тому, що внаслідок нагрівання речовини при певних температурах протікають фізичні та хімічні процеси, які супроводжуються виділенням або поглинанням теплоти.

Фізичні процеси - це фазові перетворення, які пов'язані зі зміною структури або агрегатного стану речовини без зміни його хімічного складу.

Хімічні процеси - це реакції перетворення, які протікають в речовині і пов'язані зі зміною її хімічного складу.

До найбільш поширених методів термографії відносяться простий термічний аналіз (ТА), диференціально-термічний аналіз (ДТА), термогравіметрія (ТГ) та диференціальна термогравіметрія (ДТГ), які можуть бути використані одночасно або кожний окремо, а також в поєднанні з іншими фізико-хімічними методами досліджень .

5.1. Простий термічний аналіз (та)

З

Рис. 5.1. Принципова схема установки для проведення ТА

разок досліджуваної речовини 1 подрібнюється та переноситься в спеціальний тигель 2, який разом з термопарою 3 поміщають в електричну піч 4. За допомогою програмного регулятора температури 5 зразок плавно та безперервно нагрівається, а його температуру вимірюють за допомогою потенціометра 6 або іншого приладу для вимірювання термо-ЕРС термопари, наприклад, мілівольтметра, гальванометра тощо (рис. 5.1).

З

Рис .5.2. Спосіб термостатування

'єднання термопари, наприклад, хромель-алюмелевої (ХА), з компенсаційним дротом , підведеним до вимірювального приладу, мають знаходитись при постійній температурі, як це зображено на рис. 5.1 і 5.2. Для цього застосовують "0"-термостат або, в простішому варіанті (рис. 5.2), посуд Дюара 1, заповнений сумішшю води 2 і льоду 3. Інакше температуру "холодних" з'єднань термопари потрібно враховувати, сумуючи її значення до вимірюваного приладом.

Р

Рис. 5.3. Термограма ТА

езультати досліджень зображають у вигляді графічної залежності зміни температури зразка t від часу його нагрівання . Якщо при постійній швидкості нагрівання в речовині не відбулось ніяких фазових перетворень або хімічних реакцій, тоді крива нагрівання має вигляд прямої з кутом нахилу (рис. 5.3). У випадку протікання фізичних або хімічних процесів, які супроводжуються виділенням або поглинанням теплоти, прямолінійний хід кривої порушується (і вона відхиляється вгору або донизу), а по закінченню перетворень в зразку крива знову виходить на пряму лінію.

Виразність такого відхилення від лінійної залежності t= f(τ) або Т=f(τ) залежить від величини теплових ефектів і у випадну малих значень метод реєстрації, що носить назву простого термічного аналізу (ТА), може виявитись нечутливим.