3.2.1. Порядок обробки результатів вимірювань
Дослідження кінетики поглинання зразком рідини, зокрема води, доцільно проводити безперервним або дискретним гідростатичним зважуванням. Апроксимація кривих W = f() проводиться за формулою (3.27). З графіків W /Wmax = f() видно, що для вузлових точок характерні наступні залежності:
вузл = 1 (3.31)
(3.32)
Використовуючи результати експериментальних досліджень залежності W = f() можна визначити Wmax як асимптоту кривої кінетики поглинання зразком води.
Величину обчислюють в наступній послідовності. На графік залежності W = f() наносять точку Wвузл = 0,632Wmax і визначають координату вузл та вираховують величину
(3.33)
Параметр знайдемо із рівняння (3.27):
Рис. 3.7. Номограма
для визначення параметрів структури
матеріалів для значення W
= 0,5Wmax
(3.34)
Із виразу (3.34) видно, що при фіксованому значенню величини W (в логарифмічних координатах і ) величина є лінійною відносно . На рис. 3.7 приведено номограму для визначення параметра і при фіксованому значенні W = 0,5Wmax. Величину за номограмою визначають у такій послідовності. На графіку W = f() знаходять абсцису 0,5 точки W = 0,5Wmax, потім на номограмі визначають точку з координатами і 0,5 і встановлюють, якому значенню параметра вона відповідає. При необхідності величину знаходять шляхом інтерполяції.
3.2.2 .Питання самоконтролю
1. Дати визначення порового простору, капілярних та некапілярних пор.
2. Який критерій поділу на мікро- та макрокапіляри, які їх розміри і особливості сорбції вологи?
3. Записати формулу, що описує поглинання вологи капілярно-пористими матеріалами та пояснити суть показників пористості.
4. Зобразити вигляд графічної залежності W = f() та пояснити графічну залежність W /Wmax = f().
5. Який порядок обробки результатів вимірювань у визначенні показників пористості і ?
6. Що означає водопоглинання матеріалу за масою та об'ємом, записати їх формули і який взаємозв'язок між цими величинами?
Література
1. Шейкин А.Е., Чеховский Ю.В., Бруссер М.И. Структура и свойства цементных бетонов. -М.: Стройиздат, 1979.-344 с.
2. ГОСТ 12730.0-78 - ГОСТ 12730.4-78. Бетоны. Методы определения плотности, влажности, водопоглощения и пористости.
4. Визначення в’язкості речовин в рідкому стані та дослідження реологічних властивостей структурованих дисперсних систем
Структура і фізичні властивості рідин залежать від хімічної індивідуальності частинок, з яких вона складається, а також від характеру сил міжмолекулярного зв’язку.
Д.І. Менделєєв в "Основах химии" писав: „Та связь, которая существует между вязкостью и другими физическими и химическими свойствами, заставляет считать, что величина внутреннего трения займет важную роль в молекулярной механике". М.С. Курнаков і А.І. Бачинський вважали, що в'язкість є структурно-чутливою властивістю речовини в рідкому стані. Е.Стюартом було показано, що по мірі зменшення ступеня впорядкованості в розташуванні молекул в'язкість рідини зменшується. С.Д. Равиковичем встановлено збільшення в'язкості пропорційно розміру структурних одиниць. Співставляючи дифракційні картини органічних і неорганічних речовин в рідкому стані А.З. Голік, Д.М. Карліков, В.І. Данілов, І.В. Радченко, Я.І. Дутчак та ін. помітили на їх подібність, а відповідно закономірність внутрішньої будови рідин і наявність лише ближнього порядку. Структура і фізичні властивості рідин залежать від хімічної індивідуальності частинок, з яких вона складається, а також від характеру сил міжмолекулярного зв'язку.
Основні методи вимірювання в'язкості поділяють на стаціонарні і нестаціонарні. До перших відносяться методи капілярного витікання, обертання циліндрів і падаючі кульки. До других належать різні методи, які засновані на спостереженні крутильних коливань системи пов’язаної із досліджуваною рідиною.