48. В чому полягає принцип приховування інформації в об’єктно-орієнтованому аналізі?

Принцип сокрытия информации в объектно-ориентированном анализе заключается в так называемой инкапсуляции. Это сокрытие данных и методов в качестве собственных ресурсов объекта. Объектный подход предполагает, что собственные ресурсы, которыми могут манипулировать только методы самого объекта, скрытые от внешних компонентов.

49. Поясніть нотацію, що використовується на діаграмі варіантів використання.

Диаграмма прецедентов является графом, состоит из множества актеров , прецедентов ( вариантов использования ) ограниченных границей системы ( прямоугольник) , ассоциаций между актерами и прецедентами , отношений среди прецедентов , и отношений обобщения между актерами. Диаграммы прецедентов отражают элементы модели вариантов использования .

Суть данной диаграммы состоит в следующем: проектируемая система представляется в виде множества сущностей или актеров , взаимодействующих с системой с помощью так называемых вариантов использования . Вариант использования ( use case ) служит для описания сервисов, система предоставляет актеру . Иными словами , каждый вариант использования определяет некоторый набор действий , совершаемый системой при диалоге с актером. При этом ничего не говорится о том , каким образом будет реализована взаимодействие актеров с системой .

50.  Трасування - визначення найсприятливішого в технічному відношенні та економічно вигідного варіанта положення осі проектної споруди.

51. Відношення  залежність - це семантичне відношення між двома сутностями, таке при якому зміна однієї (первинної) сутності викликає зміна семантики іншої, залежної сутності.  Асоціація - це структурне двунаправленное відношення, яке описує сукупність взаємовідносин між об'єктами.

Узагальнення - це односпрямоване відношення, зване "нащадок / предок", в якому об'єкт "нащадок" може бути підставлений замість об'єкта предка. Нащадок успадковує структуру і поведінку свого предка. Стрілка завжди вказує на предка. 

52. Зазвичай вимоги використовують як засіб комунікації між різними заінтересованими особами та системами. З цього виходить, що вимоги повинні бути простими та зрозумілими як для звичайних користувачів, так і для розробників. Для цього створюються наступні документи:

• Бачення (Vision)

• Специфікація вимог до програмного забезпечення (англ. Software Requirements Specification, SRS)

Вимоги до ПЗ можуть документуватися в текстовому або графічному вигляді. Текстові вимоги - це стислий та розгорнутий описи якогось прецеденту. Для графічного представлення використовують наступні нотації: ER (IDEF1FX), IDEF0, IDEF3, DFD, UML, OCL, SysML, ARIS(eEPC, VAD).

• 53. Функціональні вимоги — визначають «що» повинен робити програмний продукт. Ці вимоги описуються в документі Специфікації програмного забезпечення (англ. SRS).

Наприклад, програма повинна виконувати різноманітні обчислення , чи, наприклад, програма –плеєр повинна програвати аудіо- та відеозаписи, знаходити їх на комп’ютері та дозволяти переходити до будь-якого моменту аудіо чи відеозапису.

54. Нефункціональні вимоги - вимоги, які визначають критерії роботи системи в цілому, а не окремі сценарії поведінки. Нефункціональні вимоги визначають системні властивості такі як продуктивність, зручність супроводу, розширюваність, надійність, середовищні фактори експлуатації. Наприклад, з якою продуктивністю має працювати програма (швидка, але споживає багато енергії, чи повільна, але споживає мало енергії), чи можна додати якісь розширення до програми і тд.