
2. Технологічний розрахунок трубопроводу
2.1 Обробка вхідних даних
Розрахункову густину нафти визначаєм за формулою
(2.1)
де ρt – розрахункова густина нафти, кг/м3;
ρ20 – густина нафти при 20 °С, кг/м3;
ξ – температурна поправка кг /(м3·°С);
t – розрахункова температура, °С;
ξ =1,825 – 0,001315 · ρ20. (2.2)
ξ =1,825 – 0,001315 · 818 = 0,7493 кг /(м3·°С).
ρt = 818 – 0,7493(3 – 20) = 830,73 кг/м3.
Розрахункову в’язкість перекачування нафти визначаємо за формулою Філонова–Рейнольдса
(2.3)
де
–
в’язкість при розрахунковій температурі
t;
–
відоме значення
в’язкості при температурі
;
u – коефіцієнт крутизни віскограми.
Коефіцієнт крутизни віскограми визначаємо за формулою
(2.4)
де t1 i t2 – температури, при яких відомі ν1 і ν2.
сСт.
Добову витрату рідини визначаємо за формулою
,
(2.5)
де М – кількість нафти, що перекачується;
Kп – коефіцієнт, який враховує можливість перерозподілення потоків у процесі експлуатації нафтопроводу;
NР – кількість робочих днів.
П
риймаємо,
що нафтопровід буде прокладатися в
умовах, для яких заболочені гірські
ділянки складають менше 30% траси
нафтопроводу, тому приймаємо кількість
робочих днів NР
= 351 [2].
Трубопровід буде однонитковим і ним нафту будуть транспортувати з місця добування до системи трубопроводів, тому КП =1,07 [2].
м3/д.
Визначаємо годинну витрату рідини в трубопроводі
,
(2.6)
м3/год.
Визначаємо секундну витрату рідини в трубопроводі
(2.7)
м3/с.
2.2 Підбір насосів і побудова математичних моделей характеристик насосів і насосних станцій
Вибираємо насоси:
- магістральний насос НМ 710–280 4 штуки (3 робочі, 1 резервний);
- підпірний насос НПВ 600–60 3 штуки (2 робочі, 1 резервний).
Складаємо таблицю характеристики насосів (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1- Характеристики насосів.
Насос |
Параметр |
Значення параметру |
||||||||
НМ 710–280 |
Подача, м3/год |
0 |
1000 |
2000 |
3000 |
4000 |
5000 |
6000 |
7000 |
8000 |
Подача, м3/с |
0 |
0,28 |
0,56 |
0,83 |
1,11 |
1,39 |
1,67 |
1,94 |
2,22 |
|
Напір, м |
280 |
300 |
294 |
285 |
275 |
260 |
241 |
212 |
175 |
|
НПВ 600–60 |
Подача, м3/год |
0 |
500 |
1000 |
1500 |
2000 |
2500 |
3000 |
3500 |
4000 |
Подача, м3/с |
0 |
0,14 |
0,28 |
0,42 |
0,56 |
0,70 |
0,84 |
0,97 |
1,11 |
|
Напір, м |
60 |
121 |
120 |
118 |
115 |
110 |
103 |
94 |
80 |
Д
ля
проведення технологічних розрахунків
режимів роботи трубопроводів паспортні
графічні характеристики насосів, які
встановлені на ГПНС, доцільно описати
математичною моделлю виду
H = a – b · Q2, (2.8)
де a і b – коефіцієнти математичної моделі.
Ці коефіцієнти обчислюють за координатами двох точок з характеристик насоса методом інтерполяції
(2.9)
,
(2.10)
де Н1 і Н2 – напори, які розвиває насос при подачах Q1 і Q2 відповідно.
В робочій зоні
магістрального насоса беремо два
значення напору Н1=225
м і
Н2
=175 м
при подачі відповідно Q1
= 6500 м3/год
і Q2
= 8000 м3/год
(Q1
= 2,222 м3/с
і Q2
= 1,806 м3/с)
і
визначаємо коефіцієнти
:
с/м2,
с/м2.
В робочій зоні
підпірного насоса беремо два значення
напору Н1=
91 м
і Н2
= 80 м
при подачі відповідно Q1=3500
м3/год
і Q2=4000
м3/год
(Q1
= 1,111 м3/с
і Q2
= 0,972 м3/с)
і
визначаємо коефіцієнти
:
с/м2,
с/м2.
Підпірні насоси з’єднуємо паралельно, магістральні насоси послідовно (рисунки 2.1 і 2.2).
Рисунок 2.1 – Схема паралельної роботи підпірних насосів
Рисунок 2.2 – Схема підключення магістральних насосів на послідовну роботу
Підпірні і магістральні насоси працюють послідовно.
Математична модель проміжної насосної станції записується так:
,
(2.11)
де Апнс і Впнс – коефіцієнти математичної моделі сумарної напірної характеристики проміжної насосної станції.
(2.12)
(2.13)
с/м2,
с/м2,
При подачі
м3/с
напір проміжної насосної станції
становить
м.
На головних насосних станціях працюють послідовно один підпірний і r магістральних насосів. Тому математична модель робочої зони напірної характеристики головної насосної станції має такий вигляд
,
(2.14)
де Агнс і Вгнс – коефіцієнти математичної моделі сумарної напірної характеристики головної насосної станції.
(2.15)
(2.16)
=
, (2.17)
де
–
число
паралельно працюючих насосів.
с/м2,
с/м2,
П ри подачі м3/с напір головної насосної станції становить
м.
Тиск головної насосної станції дорівнює
РГНС
= ρt
g
HГНС
, (2.18)
РГНС = 853,22 9,81 607,8 = 5,09 МПа.