6 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи

Освітлення безпосередньо впливає на небезпечність праці, її продуктивність та якість продукції. Його поділяють на природне, штучне та змішане. Нормативний документ СНиП ІІ-4-79 „Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”.

Освітлення характеризують кількісні та якісні показники. До кількісних показників належать:

світловий потік (потужність променевого потоку, який сприймає людина органами зору як світло), F, вимірюють в люменах (лм);

сила світла (просторова щільність світлового потоку),

J=( dF)/(dω), вимірюють в канделах (кд);

освітленість (поверхнева щільність світлового потоку),

E=( dF)/(dS), вимірюють в люксах (лк);

яскравість (сила світла, що випромінюється одиницею поверхні, що світится:

L=( dJα)/(dScosα), ніт (нт).

До якісних показників відносять = : фон, контраст об’єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітлення.

Фон - поверхня, на якій розглядається об’єкт. Він характеризується коефіцієнтом відображення, який може бути, світлим при k >0,4, середнім при k= 0,4 - 0,2, темним при k < 0,2.

Контраст об'єкта з фоном

k=(L_ф−L_о)/(L_ф),

де L_ф,L_о, яскравість об'єкта і фону, нт.

Контраст об’єкту з фоном може бути:

великим при k > 0,5;

середнім при k = 0,5 – 0,2;

малим при k < 0,2.

Коефіцієнт пульсації освітлення

K_no=((E_max−E_min)/(2E_серед))*100, %

де E_max, E_min, E_серед – максимальна, мінімальна, середня освіт­леність за визначений проміжок часу, лк.

7. Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку

Більшість виробничих приміщень мають природне освітлення.

Природне освітлення визначають за коефіцієнтом природної освітленості (е):

e= (E_вн/E_зовн)*100, %

де Е_ен, Е_зовн - освітлення в приміщенні і за його межами, лк.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення /КПО/, або е, визначають з урахуванням характеристики зорової роботи, системи освітлення. Рівень природного освітлення залежить від величини об'єкта, що органічно пов'язано з розрядом зорової роботи. Природне освітлення здійснюється:

боковим світлом (через віконні отвори чи прозорі елементи стін будівель). При цьому нормується e_min;

верхнім світлом (через ліхтар будівлі чи прозорі покриття в стелі). При цьому нормується e_серед;

комбінованим світлом (через віконні отвори і ліхтар будівлі). При цьому нормується e_серед;

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення ширини приміщення, кількості прогонів, коефіцієнту світлопропускання і затінення віконних прорізів протилежностоячими будівлями, ступеню точності виконуваної роботи, після чого визначають кількість віконних прорізів та їх розміри.

8. Характеристика джерел штучного освітлення і світильників

Освітлення виконується лампами розжарення і люмінесцентними лампами.

Лампи розжарення (ЛР):

Позитивні якості: простота виготовлення, включення, швидке загоряння, низька вартість.

Недоліки: мала світловіддача, (7-20 лм/Вт), малий строк служби (до 1000 годин), спотворення світлопередачі.

Типи ламп: РГ - розжарення газонаповнені. РВ – вакуумні, РБ - біспіральні, РБК - біспіральні з криптино - ксеноновим наповненням.

Люмінесцентні лампи (ЛЛ):

Позитивні якості: велика світловіддача (в 5-7 разів > ЛР), великий строк служби (6-14 тис. годин), можливість отримання світлового потоку практично в будь-якій частині спектру.

Недоліки: велика вартість, великі габарити і складність виготовлення, а також включення ламп, довгий час розгоряння лампи (до 10-15 хвилин), наявність стробоскопічного ефекту;.

Типи ламп: ЛБ — люмінесцентна білого світла, ЛД — денного світла. ЛХБ - холодно-білого світла, ЛДЦ — денного світла з ви­правленою світло передачею, ДРЛ - дугова ртутна лампа. Найбільшу світловіддачу мають натрійові лампи (до 140 лм/Вт). На промислових підприємствах лампи застосовуються обов'язково разом зі світильником, призначення якого полягає в тому, щоб розподілити світловий потік, захистити лампу від руйнування, підвести електричний струм, закріпити лампу.

Світильники можуть бути відкриті, закриті, пилозахищені, вибухонебезпечні, направленого світла, з дзеркальним відображенням тощо. Наприклад, світильник прямого світла „Універсал", „Глибоко випромінювач” для місцевого освітлення, ВЗГ - вибухозахищений, „Куля молочно-білого скла”, „Люцетта”, ПВЛ (пило-вологозахищені люмінесцентні), ОД (відкриті дифузні) люмінесцентні та інші.

9. Види штучного освітлення

В існуючих нормах виробничого освітлення 8 розрядів і 4 підрозряди зорових робіт. Рівень штучного освітлення вибирають з урахуванням найменшого розміру об'єкта, контрасту об'єкта з фоном, характеристики фону.

Виробниче освітлення може бути виконано у вигляді:

загального освітлення - при виконанні робіт, що не потребують великого зорового напруження. Світильники можуть бути розміщені рядами, згруповані, в шаховому порядку. Освітленість — від 75 до 300 лк;

місцеве освітлення. Самостійно у виробничих умовах не застосовується, а застосовується в парі із загальним. Для місцевого освітлення напруга повинна бути 6, 12, 24, 36, 42 В;

комбіноване освітлений (загальне і місцеве). Освітленість може бути до 300-1500 лк;

спеціальне освітлення (чергове, охоронне, бактерицидне);

аварійне освітлення (від автономних джерел або від вводу до підстанції. Рівень освітлення - не більше 5 % від загального).