Суспільно-політичний лад та система управління Київської Русі

Ім'я

Правив від

Правив до

Кий, легендарний засновник Києва, полянський князь, один із трьох братів (Кий, Щек і Хорив, мали сестру Либідь), які, згідно з "Повістю минулих літ", збудували місто й назвали його на честь старшого брата Києвом.

482

 ?

На першому етапі державотворення у Русів переважали організаційні риси, властиві княжінням. Аскольд і Дір, варяги, були правителями Києва, але не Київської Русі Хрестились бл. 860 (862) «Аскольдове хрещення» р. . Аскольд в Ніконовському літописі — Осколд)

У 860 році Аскольд очолив перший документований самостійний похід Русі на Константинополь. Війна завершилася мирною угодою. Отримав при хрещенні ім'я Миколи

У літописі є відомості про його походи проти уличів і печенігів.

З Никонівського літопису відомо ще про два походи Аскольда на Візантію. Останній — 874 року — був невдалим. Повернулися додому лише мала дружин, і в Києві «був плач великий».

За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства. 

Дір (Дир) — напівлегендарний київський князь. Дата і причини смерті Діра невідомі. Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дір правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки Олега у 882 році, є малоймовірною — зокрема із огляду на різні місця поховання князів.

За іншою версією князя Діра, як окремої людини, не існувало взагалі, а Дір — це прізвисько князя Аскольда

До часів правління Діра деякі вчені відносять свідчення про будівництво хазарської фортеці Саркел на Дону (833) — що може бути свідченням загрози з боку Києва, про посольство «народу Рос» і його «кагана» до Інгельгайма і Константинополя (Бертинські аннали, під 838—839 роками), про звернення вірменських «опозиціонерів» до «володаря слов'ян» (50-і роки IX сторіччя), повідомлення ібн-Гордабега про «купців ар-Рус» (не пізніше 70-х років IX сторіччя).

бл. 842

882

Ім'я

Правив від

Правив до

Олег Віщий

Олег, за свідченнями літописів, був опікуном малолітнього Ігора в Новгороді, захопив Київ, убивши Аскольда і Діра, що започаткувало історію Київської Русі. З Києва Олег вів війни з хозарами, ходив у походи на Візантію.

882 р. похід Олега на Київ, убивство Аскольда і Діра. Об’єднання північного і південного слов’янства а єдину державу – Київську Русь.

З 882р. починається другий етап державного і політичного розвитку Русі. З цим етапом багато істориків пов’язують утворення держави Русів.

883 р. Олег змусив платити данину древлян

884—885 р.— змусив платити данину сіверян

885 року вів війну з тиверцями.

Об'єднавши землі вздовж шляху «з варягів у греки», Олег мусив зіткнутися з Хозарським каганатом, який контролював шлях зі сходу через Нижню Волгу та Каспій («срібний шлях»).

905 — 910 роках перший невдалий морський похід флотилії князя Олега в Каспійське море на Абесгун.

910 Олег повторив похід на Каспій. 910 року руси зайняли Сарі. Можливо, в такий спосіб Олег йшов на зближення з Візантією і ослаблював позиції халіфату. Отже всі спроби Олега закріпитись на Каспії, якщо такі були, результатів не дали.

912 та 911 – походи Олега на Царгород

911 року - Вершина його політики - похід на Константинополь і угода з Візантією

Укладені Олегом договори з Візантією започаткували руське (давньоукраїнське) морське право

2 вересня 911 року - додаткова умова. Вона цінна тим, що вперше встановлює правові відносини русинів з греками, визначає правила взаємовідносин в грецьких і руських містах, покарання за їх порушення, викуп невільників, взаємодопомогу у війні і т. ін.

915 р. - на кордонах Русі з'явились печеніги, і з ними було укладено мир, спрямований проти Симеона.

882

912

Ігор I Старий

Ігор продовжував Олегову справу, приборкуючи племена тиверців та уличів, які за Олега були його союзниками; приєднав до Київської держави велику територію між Дністром і Дунаєм, на деревлян наклав данину більшу, ніж платили вони за Олега. Обидві ці перемоги зв'язані з іменем воєводи Свенельда, одного з найвидатніших Ігоревих бояр.

913 р., вересень - великий похід на Каспійське море - князь Ігор I зайняв столицю Карабаху. по згоді з хозарами, вийшов на берег Каспійського моря і дістався до Баку, руйнуючи все на своєму шляху. Згідно з умовою половину здобичі Ігор передав хозарам, але, коли з військом повертався через Північний Кавказ, на нього напала місцева людність і багатьох дружинників перебила.

943 р. - невдалий морський похід походи Ігоря на Візантію

У 944 році між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди і укладено союзну і торговельну угоду, та вже з більшими обмеженнями для Русі ніж це було обумовлено при Олегові. Русь зобов'язувалася допомагати імператорові військами та не посягати більше на його володіння у Криму.

945 другий похід на Візантію, у якому окрім полян взяли участь загони варязьких найманців, печенігів, словен, крівичів, тіверців тощо, завершився укладанням вигіднішої угоди з Візантією, яка значно розширила торговельні можливості слов'ян у Візантії. морський похід походи Ігоря на Візантію

945 р. повстання древлян. В останні роки князювання Ігор I вів війну з деревлянами. Причиною невдоволення деревлян владою князя була велика данина, яку збирав із них Ігор за допомогою варягів. Загибель Ігоря - древляни привязали його до стовбурів двох нагнутих дерев відпустили й дерева роздерли його тіло на дві частини.

912

945

Ольга (регент), при Святославі,хрестилась в візантійського імператора Костянтина VII, але їй не вдалось принести християнство в Київ.

9 вересня 957 р. посольство княгині Ольги до Царгорода. Хрещення Ольги. Після відвідання Константинополя у 957 році

Ольга відправила посольство до німецького короля Оттона I, з запрошенням на Русь єпископа і священиків У цій події дослідники вбачають як коливання між Римом і Константинополем у виборі віри, так і далекоглядну політику тиску на Константинополь

968 року печеніги прийшли вперше на Руську землю, а Святослав перебував в Переяславці на Дунаї, Ользі з малолітніми онуками довелось організовувати оборону Києва.

Підсумовуючи відомості про Ольгу, треба визнати, що її постать та правління заслуговують на найбільшу увагу. Влучно охарактеризував ії М. Грушевський: держала сильною та зручною рукою державну систему й не дала їй ослабнути ні розвалитися, наладнала дипломатичні відносини з двома наймогутнішими імперіями Європи, представниками культури Середньовіччя. Хрещення Ольги, яке залишилося її приватною справою, дало підстави називати її «світанком перед сонцем», а сучасникам її внука Володимира казати, що вона була «наймудрішою серед чоловіків».

945

962

Святослав I Хоробрий, Наступником Ольги був її син, Святослав, одна з найцікавіших постатей давньої доби історії України. М. Грушевський, який називав його «запорожцем на престолі». Перший дійсний правитель Русі, об’єднав всі руські князівства під владою Києва, який коротке своє правління провів у постійних походах і війнах. Було розгромлено Хазарський каганат, Волзько-Камську Булгарію, приборкано народи Північного Кавказу і Східного Криму тощо. Цим він розширив територію держави Русів.

964-967 рр. походи Святослава на Північний Кавказ проти Хозарського каганату та його союзників

968-971 рр. – Балканські походи Святослава

968 р. – реорганізація управління Русі Святославом

972 р. – загибель Святослава.

972 р. - знову укладено договір з Візантією. Святослав вирушив на Русь, але по дорозі, біля Дніпрових порогів, його забили печеніги.

962

972

Ярополк I Коротке правління Ярополка було дуже важливе зв'язками із Західною Європою. 973 року його посли з великими дарами були на соймі в Кведлінбурзі, де перебував Оттон І. Ближче мета посольства й наслідки його невідомі. 979 року до Києва прибуло посольство з Риму, від папи Бенедікта VII - це було перше посольство на Русь з Риму.

972

980