2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Ст. 146 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Безпосереднім об’єктом є воля, честь і гідність особи, додатковим – фізична та психічна недоторканність особи, її здоров’я та життя.

Потерпілими можуть бути будь-які особи, щодо яких мало місце незаконне позбавлення волі або викрадення. Якщо такими потерпілими були малолітні особи, то вчинене утворює кваліфікований склад даного злочину і буде кваліфікуватись за ч.2 ст.146 КК України.

Об’єктивна сторона характеризується формальним складом злочину, а, отже, злочин буде закінченим з моменту вчинення однієї з двох наступних дій:

1) незаконне позбавлення волі;

2) викрадення людини.

Позбавлення волі буде незаконним у всіх випадках, якщо це суперечить нормам Конституції України та чинного законодавства, або буде здійснене з порушенням норм КПК. Не вважається незаконним позбавлення волі особи на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Незаконне позбавлення волі може полягати:

1) в поміщенні потерпілої особи в місце, де вона не бажає перебувати;

2) тримання потерпілої особи в місці, яке вона не може вільно залишити.

У зв’язку із цим обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину.

Викрадення людини як правило, виражається в захопленні людини і подальшому обмеженні волі цієї людини. Воно може бути вчинене у будь який спосіб (відкрите чи таємне заволодіння людиною, шляхом обману), однак, на кваліфікацію як правило це не впливає.

Якщо незаконне позбавлення волі або викрадення людини потягнуло за собою тяжкі наслідки (самогубство потерпілої особи, тяжке тілесне ушкодження, смерть) вчинене утворює матеріальний склад злочину і кваліфікується за ч.3 ст.146.

Із суб’єктивної сторони має місце прямий умисел, мотиви та мета можуть бути різними.

Суб’єктом – особа із 16 років.

До кваліфікованих видів незаконного позбавлення волі або викрадення людини відносять:

1. вчинення зазначених дій щодо малолітньої дитини, щодо двох або більше осіб;

2. вчинення таких дій з корисливих мотивів;

3. вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб або у спосіб, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або таких, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань;

4. вчинення таких дій із зброї;

5. вчинення цих дій протягом тривалого часу;

До особливо кваліфікованих видів відносять:

1. вчинення таких дій організованою групою;

2. вчинення зазначених дій, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Ст. 149 Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Безпосереднім об’єктом є воля, честь і гідність особи.

Додатковим – життя і здоров’я.

Потерпілою від цього злочину може бути будь-яка особа, однак, ч.2 ст.149 виділяє таких потерпілих як неповнолітня особа, особа, що перебуває в матеріальній чи службовій залежності, особа в уразливому стані, а ч.3 наголошує на малолітній дитині.

Торгівля людьми – продаж людини або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану.

Із об’єктивної сторони цей склад злочину є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із наступних дій:

1) торгівля (продаж);

2) інша незаконна угода;

3) вербування;

4) переміщення;

5) переховування;

6) передача або одержання людини.

Характерним для об’єктивної сторони є також спосіб вчинення злочину – обман, шантаж або використання уразливого стану.

Із суб’єктивної сторони торгівля людьми вчиняється з прямим умислом. Обов’язковою ознакою також є мета вчинення злочину – експлуатація потерпілої особи.

Суб’єкт цього злочину загалом загальний (особа з 16 років), однак, інколи такий суб’єкт містить і спеціальні ознаки (службова особа, особа від якої потерпілий перебуває в матеріальній чи іншій залежності).

Частини 2 і 3 ст. 149 КК України передбачають ряд кваліфікованих і особливо кваліфікованих видів торгівлі людьми.