2. Вбивство: поняття, характеристика, класифікація

Відповідно до ч.1 ст.115 КК України вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі. Однак, вбивство вчиняється не тільки умисно, але й через необережність, тому під вбивством слід розуміти винне (умисне або через необережність) протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Безпосереднім об’єктом є життя особи. Моментом виникнення життя особи є початок фізіологічних пологів. Моментом припинення життя є настання біологічної смерті, тобто це незворотній процес розпаду клітин центральної нервової системи та головного мозку.

Із об’єктивної сторони вбивство характеризується матеріальним складом, тому для нього характерні:

1) суспільна небезпечність діяння, яке, як правило, полягає в активній дії, хоча може полягати в бездіяльності;

2) суспільно-небезпечний наслідок у вигляді біологічної смерті потерпілої особи;

3) причинний зв’язок між 1 і 2. Він повинен бути прямим безпосереднім і необхідним. Це означає, що вчинене діяння неминуче тягне за собою передбачений у законі наслідок у вигляді смерті, а такий наслідок є закономірним результатом вчиненого діяння.

При кваліфікації вбивства обов’язковому з’ясуванню підлягають і такі ознаки об’єктивної сторони як спосіб та час вчинення вбивства, а також обстановка його вчинення, оскільки ці ознаки суттєво впливають на кваліфікацію вчиненого.

Із суб’єктивної сторони вбивство може вчинятись як умисно так і через необережність. Досить часто обов’язковим при кваліфікації є встановлення мотиву та мети вчинення вбивства, а також емоційного стану.

Суб’єктом може бути: особа віком з 14 років ( ст. 115-117 КК України), особа віком з 16 років (ст. 118 – 119 КК України).

Усі вбивства, залежно від форми вини поділяються на:

- умисні вбивства ( ст. 115 – 118 КК України );

- вбивство через необережність ( ст. 119 КК України).

У свою чергу умисне вбивство за ступенем тяжкості поділяють на:

1) просте умисне вбивство ( ч. 1 ст. 115 КК України ) – це вбивство при відсутності як пом’якшуючих, так і обтяжуючих обставин. Кримінальний закон України не дає вичерпного переліку таких вбивств, однак, судова практика до них відносить: вбивство у бійці або в сварці, вбивство з помсти, ненависті чи заздрощів, вбивство з ревнощів;

2) умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах:

• вбивство у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України);

• вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України);

• вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК України)

3) умисне вбивство при обтяжуючих обставинах ч. 2 ст. 115 КК України до таких вбивств відносить:

- вбивство 2-х або більше осіб ( п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України);

- вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України);

- вбивство заручника або викраденої особи (п.3 ч.2 ст.115 КК України);

- вбивство з особливою жорстокістю (п. 4 ч.2 ст. 115 КК України)

- вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

- вбивство з корисливих мотивів (п.6 ч.2 ст.115 КК України);

- вбивство з хуліганських мотивів (п.7 ч. 2 ст.117 КК України);

- вбивство особи або її близького родича в зв’язку з виконанням нею свого службового чи громадського обов’язку ( п.8 ч. 2 ст. 115 КК України);

- вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 1 ст. 115 КК України );

- вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним шляхом (п.10 ч.2 ст.115 КК України);

- вбивство на замовлення (п. 11 ч.2 ст. 114 КК України);

- вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115);

- повторне вбивство ( п. 13 ч. 2 ст.115 КК України);

- вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості( п. 14 ч. 2 ст.115 КК України).

Ст. 116 Вбивство у стані сильного душевного хвилювання

Характерним для цього вбивства при пом’якшуючих обставинах є те, що особа, яка перебуває в стані афекту, не може в повній мірі усвідомлювати протиправний характер свого діяння, а також не здатна в повній мірі ним керувати – саме тому це вбивство відноситься до вбивств при пом’якшуючих обставинах. Для вбивства у стані афекту обов’язково слід встановити час його вчинення. Це означає, що винна особа вчиняє його, перебуваючи саме в стані сильного душевного хвилювання. Якщо ж такий стан ще не настав, або вже минув, кваліфікація за ст.116 КК України виключається і здійснюється на загальних підставах. Стан афекту – це такий стан, який раптово виникає, є швидкоплинним, несподівано зникає.

Стан афекту є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього вбивства, це означає, що особа перебуває під впливом певних факторів, що зумовлюють стан сильного душевного хвилювання. Стан афекту може бути спровокований:

- протиправним насильством з боку потерпілої особи;

- систематичним знущанням з боку потерпілої особи;

- тяжкою образою з боку потерпілої особи.

Саме тому характерним при вбивстві у стані афекту є те, що потерпілою є та особа, яка спровокувала у суб’єкта цей стан. Якщо ж винна особа вчинила вбивство іншої особи, вчинене кваліфікується на загальних підставах.

Ст. 117 Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

Це вбивство відноситься до вбивств при пом’якшуючих обставинах, оскільки мати під час пологів або одразу після них перебуває у певному психологічному стані, в результаті якого вона не усвідомлює у повній мірі характер своїх дій і не здатна ними в повній мірі керувати. Саме тому час пологів або час одразу після них є обов’язковою умовою для кваліфікації вчиненого за ст. 117 КК України. Якщо ж такий час минув або жінка заздалегідь мала намір позбавити життя новонароджену дитину, ст. 117 КК України виключається, а вчинене кваліфікується за п.2 ч.2 ст. 115 КК України.

Психологічний стан матері може виникати в результаті ряду факторів, що мають місце під час терміну вагітності (подружня зрада, тривалий строк виношування, ненависть через недосипання). Дана пом’якшуюча норма поширюється лише на матір, яка позбавляє свою новонароджену дитину, при цьому вік матері складає 14 років і вище. Якщо до вбивства новонародженого малюка були залучені або приймали участь інші особи, тоді дії таких осіб слід кваліфікувати за п.2 ч.2 ст.115 КК України і п.12 ч.2 ст.115 КК України із посиланням на відповідну частину ст.27 КК України .

Ст. 118 Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця

Специфічним для цього складу злочину є, насамперед, потерпіла особа і суб’єкт злочину.

Потерпілими можуть бути:

- особа, яка вчиняє посягання і від якої захищається винний;

- особа, дії якої були невірно сприйняті (уявна оборона);

- особа, яка вчинила злочин і яку намагалися затримати.

Суб’єктом злочину є:

- особа, яка захищає свої інтереси, інтереси близьких, суспільні інтереси чи інтереси інших від злочинних посягань;

- особа, яка невірно сприйняла дію потерпілого;

- особа, яка затримувала злочинця з метою доставлення його у відповідні органи.

Обов’язковою є обставина вчинення цього злочину, тобто суб’єкт повинен перебувати або в обстановці захисту або в обстановці уявної оборони, або в обстановці по затриманню особи, що вчинила злочин. Дана обставина відноситься до пом’якшуючих, оскільки і необхідна оборона і затримання злочинця є суспільно корисним, але в даному випадку ці дії були вчинені з перевищенням допустимих меж, що відповідно є пом’якшуючою обставиною.

П.1 ч.2 ст. 115 КК України - вбивство двох або більше осіб буде мати місце, якщо винна особа з єдиним наміром і, як правило, одночасно позбавляє життя двох або більше осіб. Якщо ж мало місце вбивство однієї особи, а потім іншої, що не об’єднані єдиним наміром, то це за відсутності інших обтяжуючих обставин слід кваліфікувати за п. 13 (повторне вбивство).

Якщо особа мала намір позбавити життя двох осіб, однак, позбавила лише одного, а інший залишився живим, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю відповідної частини ст. 115 (вбивство однієї особи) і за п.1 ч.2 ст.115 з посиланням на відповідну частину ст. 15 (закінчений або незакінчений замах на вбивство двох або більше осіб).

Якщо винна особа мала намір позбавити життя трьох або більше осіб, однак, з незалежних від неї причин позбавила життя двох осіб, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю п.1 ч.2 ст.115 (вбивство двох осіб) і за відповідною частиною ст.15 і п.1 ч.2 ст.115 (замах на вбивство трьох або більше осіб).

П.2 ч. 2 ст.115 КК України буде мати місце, якщо винна особа позбавляє життя дитину віком до 14 років, або жінку, що перебувала в стані вагітності. В даному випадку термін вагітності на кваліфікацію не впливає. Обов’язковим для кваліфікації є усвідомлення суб’єктом факту позбавлення життя саме зазначених потерпілих осіб. Аналогічно кваліфікуються і випадки, коли винна особа не усвідомлювала, але могла і повинна була усвідомлювати цей факт.

П. 3 ч.2 ст.115 КК України має місце, якщо життя було позбавлено саме заручника або викрадену особу. Заручник – це особа, яку захоплюють і утримують з метою пред’явлення вимог до близьких родичів чи службових осіб, виконання чи невиконання яких є умовою звільнення заручника. Вбивство заручника може мати місце в процесі його захоплення, утримання, в результаті невиконання вимог, або під час його втечі. Тому при кваліфікації крім п.3 ч.2 ст.115 КК України застосовують ч.2 ст.147 КК України. Аналогічно кваліфікується за сукупністю і умисне вбивство викраденої особи (п.3 ч.2 ст.115 КК України, ч.3 ст. 146 КК України).

П.4 ч. 2 ст.115 КК України буде мати місце у випадках, коли винна особа при вчиненні вбивства використала особливо жорстокий спосіб. Особлива жорстокість характеризується тим, що потерпіла особа зазнала нестерпного фізичного болю або психічного впливу та душевних страждань. При кваліфікації обов’язково слід встановити те, що винна особа усвідомлює факт застосування особливої жорстокості при вбивстві. Вона може полягати в нанесенні великої кількості тілесних ушкоджень, що завдали сильного болю, а також застосування вогню, струму, кислот, радіоактивних речовин. Особлива жорстокість буде мати місце і у випадку, коли винна особа вчиняє глумління над трупом або розчленовує його в присутності близьких чи рідних, чим крім фізичного болю завдає і душевних страждань. Якщо ж винна особа розчленовує труп лише з метою приховання вбивства, п.4 ч.2 ст.115 КК України не застосовується.

П.5 ч. 2 ст.115 КК України буде у випадках, коли винна особа, маючи намір позбавити життя одного потерпілого, використовує для цього спосіб, що є небезпечним для життя багатьох осіб ( постріл у натовп, закладення вибухівки та ін.) Якщо в результаті таких дій іншим особам було заподіяно тілесні ушкодження, це вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями особливої частини (ст.ст. 121, 122, 125 КК України). Якщо ж в результаті таких дій було позбавлено життя двох або більше осіб, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю п.1 і 5 ч.2 ст. 115КК України.

П.6 ч.2 ст.115 КК України має місце у випадках, коли винна особа в результаті вбивства прагне одержати майнову вигоду (заволодіти грошима) або ухилитися від виконання майнових зобов’язань (неповернення боргу). Характерним є те, що намір заволодіти чужим майном виникає раніше, ніж намір вчинити вбивство, тому вбивство у цьому випадку виступає лише як засіб досягнення поставленої мети. Якщо ж винна особа спочатку заволоділа чужим майном, а потім вчинила вбивство з метою уникнення затримання п. 6 ч. 2 ст.115 КК України не застосовується. В цьому випадку заволодіння чужим майном охоплюється відповідними статтями злочинів проти власності (ст. ст.185 – 187КК України), а вбивство, в залежності від обставин, кваліфікується за ч. 1 або 2 ст. 115 КК України.

П.7 ч.2 ст.115 КК України буде мати місце в тих випадках, коли винна особа, вчиняючи вбивство, нехтує всіма нормами моралі та правилами співжиття. Дане вбивство вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства з незначного приводу або взагалі без нього. Якщо таке вбивство супроводжувалося й порушенням громадського порядку, крім п.7 ч.2 ст.115КК України, застосовується ще й відповідна частина ст.296 КК України. Вбивство у бійці чи сварці якщо при цьому було порушено громадський порядок, не охоплюється п.7, а кваліфікується за ч.1 ст.115 КК України.

П.8 ч.2 ст.115 КК України буде лише в тих випадках, якщо воно вчинене з метою перешкодити виконанню особою своїх законних громадських чи службових обов’язків або з мотивів помсти за таку діяльність, що була здійснена раніше. Характерним є і те, що крім самої особи потерпілим є і її близькі родичі, а саме: чоловік-дружина, батьки-діти, брати-сестри, бабусі-дідусі-онуки і інші. Не підпадає під дію п.8. ч.2 ст. 115 КК України вбивство специфічних потерпілих осіб (державного діяча, працівника правоохоронних органів, судді, захисника). Посягання на їх життя в зв’язку з виконуваною діяльністю кваліфікується за спеціальними нормами Особливої частини (ст.ст.112, 345, 377 КК України).

П.9 ч.2 ст.115 КК України буде тільки в тих випадках, коли винна особа переслідує передбачену мету. При цьому немає значення для кваліфікації приховує особа раніше чи щойно вчинений злочин, а також приховує вона закінчений чи незакінчений злочин. Потерпілими від цього вбивства можуть бути будь-які особи, які здатні, або повідомити певну інформацію про злочин, який був вчинений, вчинення якого готується, або на який вчиняється замах, а також особи, які на думку суб’єкта здатні перешкодити досягненню злочинного результату.

П.10 ч.2 ст.115 КК України буде мати місце як під час зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, так і перед їх вчиненням чи після їх закінчення. Оскільки вбивство не є способом вчинення цих злочинів, тому воно повинно кваліфікуватися за сукупністю п.10 ч.2 ст. 115 КК України і ч.4 ст. 152 КК України або ч.3 ст. 153 КК України.

Якщо ж вбивство мало місце після зґвалтування лише з метою приховати цей злочин п.10 ч.2 ст. 115 КК України виключається, в кваліфікація здійснюється з п.9 ч.2 ст. 115 КК України.

П.11 ч.2 ст.115 КК України буде у випадках, якщо у вчиненні вбивства брали участь принаймні дві особи: замовник і виконавець. Вбивство на замовлення являє собою угоду, за якою одна особа – виконавець – зобов’язується вчинити вбивство зазначеної потерпілої особи і як правило одержати за це винагороду, а інша сторона – замовник – зобов’язується сплатити виконану роботу. Угода при вбивстві на замовлення може мати не лише договірний характер, може виражатись в проханні, примусі чи інших діях. Замовник в залежності від ролі, яку він виконує у цьому вбивстві може нести відповідальність лише за п.11 ч.2 ст.115 КК України як і виконавець (при співвиконавстві), а може нести також відповідальність за відповідною частиною, ст. 27 та п.11 ч.2 ст.115 КК України (як організатор або як пособник).

П.12 ч.2 ст.115 КК України буде тільки в тих випадках, коли у вчиненні вбивства брали участь два або більше суб’єкти, які заздалегідь, тобто до моменту початку вбивства домовились про спільне його вчинення. Якщо одна із осіб, що бере участь у вбивстві не є суб’єктом злочину (не досягла віку, або неосудна), то п. 12 ч.2 ст.115 КК України виключається.

П.13 ч.2 ст.115 КК України буде в таких випадках, коли особою раніше було вчинене умисне вбивство за винятком вбивств, передбачених ст.ст.116-118 КК України. Повторність буде і в тих випадках, коли особою раніше були вчинені і посягання на життя тих осіб, відповідальність за яких закріплені іншими нормами Особливої частини. Для наявності повторності не має значення чи раніше вчинене вбивство було закінченим чи незакінченим, вчинялось воно одноособово чи у співучасті з іншими. Повторність при вбивстві виключається якщо за раніше вчинене вбивство особа була звільнена від кримінальної відповідальності на законних підставах, минули строки давності притягнення її до відповідальності або з неї була знята чи погашена судимість.

П. 14 ч. 2 ст.115 КК України буде у випадках, коли посягання на життя особи вчиняється з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

Ст. 119 Вбивство через необережність за своїми об’єктивними і суб’єктивними ознаками в цілому схоже на умисне вбивство. Єдина суттєва відмінність полягає у суб’єктивній стороні, що виражається в необережній формі вини (як самовпевненість, так і недбалість). Суб’єкт – особа із 16 років. Кваліфікований вид - вбивство через необережність 2-х і більше осіб.