2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти довкілля.

Ст. 236 Порушення правил екологічної безпеки

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей.

Основним безпосереднім об’єктом є екологічна безпека, а додатковим – життя особи або інші блага.

Предметом злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об’єкти у зв’язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину та довкілля.

Із об’єктивної сторони цей злочин характеризується сукупністю таких ознак:

1) діяння, яке полягає в порушенні порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів (надання завідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об’єкта екологічної експертизи, відсутність споруд для очищення викидів і скидів, дії з відходами без відповідних дозволів та ін.);

2) наслідки у вигляді загибелі людей, екологічне забруднення значних територій або інших тяжких наслідків (загибель однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень двом чи більше особам, масове захворювання людей, виведення з ладу виробничих підприємств чи інших споруд);

3) Причинний зв'язок між діяннями та наслідками.

Диспозиція статті 236 КК України має бланкетний характер і для з’ясування кримінально-правової заборони відсилає до екологічного законодавства.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених в кримінальному законі. Відсутність таких наслідків утворює склад відповідного адміністративного проступку.

Із суб’єктивної сторони злочин визначається психічним ставленням особи до наслідків і характеризується необережною формою вини.

Суб’єкт злочину – спеціальний.

Ст. 239 Забруднення або псування земель

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок раціонального використання, захисту і відтворення земель, а додатковим – життя і здоров’я особи, інші блага.

Предметом злочину виступають землі. Із об’єктивної сторони даний склад злочину характеризується:

1) суспільно небезпечним діянням, що виражається в забрудненні або псуванні земель відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля;

2) суспільно небезпечним наслідком, який полягає у створенні небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля (ч.1), або в спричиненні загибелі людей, їх масовому захворюванню або інших тяжких наслідках (ч.2);

3) причинний зв'язок між діяннями та наслідками.

Обов’язковими із об’єктивної сторони є також засоби вчинення злочину – речовини, відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя здоров’я людей або довкілля.

Із суб’єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю щодо діяння і тільки необережністю щодо наслідків (змішана форма вини).

Суб’єкт злочину – спеціальний (особа, на яку покладено виконання спеціальних правил щодо запобігання забруднення і псування земель).

Ст.245 Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

Основний безпосередній об’єкт – встановлений порядок охорони відтворення рослинного світу, а додатковий – життя і здоров’я людини, інші блага.

Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження, а також стерня, дикоростучі трави, рослинність або її залишки на землях сільськогосподарського призначення. Предметом злочину не визнаються зелені насадження міст та інших населених пунктів за умови, що вони не віднесені до категорії лісів.

З об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або пошкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень, стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом.

Обов’язковою ознакою є спосіб вчинення – вогнем чи іншим загально небезпечним способом (вибух, затоплення, обвал).

Під знищенням розуміється повна загибель лісового масиву, припинення його існування, пошкодження – це часткова його загибель.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли настали передбачені суспільно небезпечні наслідками (матеріальний склад).

Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму вини: щодо дії – умисел або необережність, щодо наслідків – необережність. Наявність умислу щодо наслідків може свідчити про вчинення іншого, більш небезпечного злочину.

Суб'єкт злочину – загальний.

Ч.2 ст.245 передбачає такі кваліфікуючі ознаки злочину, як загибель людей, масова загибель тварин або інші тяжкі наслідки.

Ст.246 Незаконна порубка лісу

Безпосереднім об’єктом є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу.

Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються. Відповідно не є предметом цього злочину сухостій, трава, очерет, пеньки, хмиз, деревина, що повалена буреломом та ін.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконній порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом або, хоч і за лісорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом.

Даний склад злочину за структурою є формально-матеріальним, тобто в одній частині є закінченим з моменту вчинення діяння (незаконна порубка на територіях природно-заповідного фонду), а в інших випадках з моменту заподіяння істотної шкоди (категорія оціночна).

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Суб'єкт злочину - загальний.

Ст.248 Незаконне полювання

Безпосереднім об’єктом є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу і суходолу.

Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду. Мисливський фонд це перелік видів дичини, на яку можна полювати за умови дотримання всіх правил полювання. До мисливських звірів належать: хохулі, олені, зайці, козулі, кабани та інші, а до мисливських птахів – гуси, качки, кулики. Не є предметом цього злочину: 1) комахи, плазуни, земноводні, морські ссавці, риби; 2) шкідливі звірі і птахи, які не охороняються кримінальним законом (хом'яки, щурі, ховрахи, ворони, сороки та ін.); 3) мисливські тварин у неволі, які утримуються у відповідних спорудах.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконному полюванні, тобто в порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полювання - це висліджування з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, відстріл диких звірів та птахів). До полювання прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об'єктами, рушницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продукцією. Під незаконним полюванням розуміють полювання, що здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, в недозволених місцях та ін.

За структурою даний склад злочину є формально-матеріальним, а, отже, в одній частині є закінченим з моменту початку полювання, а в іншій - з моменту заподіяння такими діями істотної шкоди. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до статті).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

Суб'єкт злочину - загальний.

Кваліфіковані види незаконного полювання: 1) вчинення службовою особою із використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.