
- •1.1. Домішки води
- •1.2. Показники якості води
- •1.3. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •1.4. Способи підготовки води технологічного призначення
- •2.1. Класифікація харчових добавок
- •2.2. Гігієнічна регламентація харчових добавок
- •2.3. Харчові добавки, що покращують зовнішній вигляд продуктів
- •2.4. Харчові добавки, які регулюють смак і аромат
- •2.5. Харчові добавки, які регулюють консистенцію
- •2.6. Харчові добавки, які збільшують термін зберігання продукту
- •2.7. Біологічно-активні добавки
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Одержання посівного матеріалу для культивування мікроорганізмів
- •3.3. Приготування живильних середовищ
- •3.4. Процес стерилізації у виробництві ферментів
- •3.5. Підготовка повітря для аерування
- •3.6. Культивування мікроорганізмів у виробничих умовах
- •3.7. Послідовність отримання очищених ферментних препаратів
- •3.8. Одержання ферментних препаратів з рослин та органів і тканин тварин
- •4.1. Характеристика хлібопекарських дріжджів
- •4.2. Приготування живильного середовища
- •4.3. Вирощування дріжджів
- •Чотири пробірки - чотири колби об’ємом 100 см3 - чотири колби Пастера - дві колби Карлсберга,
- •4.4. Виділення, формування і упакування дріжджів
- •4.5. Висушування дріжджів
- •5.1. Отримання лимонної кислоти
- •5.2. Отримання молочної кислоти
- •5.3. Отримання оцту
- •6.1. Характеристика сировини
- •6.2. Приготування концентрату квасного сусла
- •6.3. Зброджування квасного сусла
- •6.4. Пастеризація і розлив готового квасу
- •6.5. Отримання квасів купажуванням
- •7.1. Класифікація лікеро-горілчаних виробів
- •Класифікація лікеро-горілчаних виробів за вмістом в них цукру і спирту
- •7.2. Характеристика сировини і напівфабрикатів
- •7.3. Виробництво горілок
- •7.4. Отримання лікеро-горілчаних виробів
- •8.1. Асортимент безалкогольних напоїв
- •8.2. Видобування і розлив мінеральних вод
- •8.3. Отримання безалкогольних напоїв
- •9.1. Класифікація чаю
- •9.2. Хімічний склад, біологічна і харчова цінність чаю
- •9.3. Виробництво чаю та інших видів чайної продукції
- •Технологія екстрактів і концентратів з хмелю
- •Технологія пектину
- •Технологія продуктів із сої
- •13.1. Класифікація і хімічний склад плодів та овочів
- •13.2. Доставка, прийом і зберігання сировини
- •13.3. Технологічні стадії, що застосовуються при консервуванні плодів і овочів
- •13.4. Основні способи впливу на мікрофлору продуктів
- •13.5. Тара для консервів. Види браку консервів в герметичній тарі
2.3. Харчові добавки, що покращують зовнішній вигляд продуктів
У групу речовин, що відповідають за зовнішній вигляд продуктів, входять харчові барвники,фіксатори забарвлення і вибілюючі речовини.
Харчові барвники. Це хімічні синтетичні речовини або природні сполуки, які додають або підсилюють колір харчового продукту.
Харчові барвники поділяють на натуральні і синтетичні (в т.ч.: органічні і мінеральні (неорганічні)).
Натуральні барвники – природні сполуки харчових і біологічних об’єктів, що не застосовуються зазвичай як продукти харчування або їх складові частини.
Синтетичні органічні барвники – барвники, отримані методами синтезу, які не зустрічаються в природі.
Синтетичні мінеральні барвники – неорганічні сполуки, що зустрічаються в природі або отримані шляхом хімічного синтезу в промислових умовах.
До барвників відносять також природні компоненти харчових продуктів або біологічних об’єктів, що не вживаються зазвичай як харчовий продукт або складова частина їжі.
Фіксатори (стабілізатори) забарвлення. Це харчові добавки, що стабілізують, зберігають (або підсилюють) забарвлення харчового продукту
Фіксатори (стабілізатори) забарвлення зберігають природне забарвлення харчових продуктів при їх переробці і зберіганні або уповільнюють небажану зміну забарвлення. Вони можуть сильно відрізнятися за хімічною будовою і принципом дії. Широко застосовуються в багатьох галузях харчової промисловості.
Вибілювачі (вибілюючі речовини) запобігають виникненню і усувають небажане забарвлення продукту шляхом хімічної реакції з його компонентами.
Харчові продукти, до яких додавання барвників не допускається:
молоко пастеризоване, стерилізоване, шоколадне;
кисломолочні продукти неароматизовані;
молоко, вершки консервовані, концентровані, згущені неароматизовані;
яйця і продукти з яєць;
м’ясо, птиця, дичина, риба, ракоподібні, молюски цілісні, шматком або подрібнені, включаючи фарш, без додавання інших інгредієнтів, сирі;
мука, крупи, боби; фрукти, овочі, гриби свіжі і сушені;
фруктові і овочеві соки, пасти, пюре;
овочі (крім маслин), фрукти, гриби консервовані, включаючи пюре, пасти; цукор, глюкоза, фруктоза;
мед;
какао-продукти, шоколадні інгредієнти в кондитерських і інших виробах;
кава смажена, цикорій, чай, екстракти з них;
спеції і суміші з них;
сіль, замінники солі;
спеціалізовані харчові продукти для здорових і хворих дітей (до 3 років);
вода питна в пляшках і банках.
2.4. Харчові добавки, які регулюють смак і аромат
До харчових добавок, що визначають смак і аромат продуктів харчування, відносятьпідсолоджуючі речовини, ароматизатори, підсилювачі смаку і аромату, регуляторикислотності, солоні речовини.
Підсолоджуючі речовини. У харчовій промисловості широко застосовуються підсолоджуючі речовини, - сполуки невуглеводної природи, що володіють солодким смаком. Їх застосування пов’язане із створенням низькокалорійних продуктів, продуктів для людей, хворих цукровим діабетом. Підсолоджуючі речовини поділяють на:
замінники цукру (солодкі спирти, поліоли)
підсолоджувачі (штучні та натуральні).
Замінники цукру. Поліоли надають харчовим продуктам солодкого смаку, можуть виконувати окремі технологічні функції цукру, не викликають карієс, використовуються у виробництві харчових продуктів для хворих цукровим діабетом. Їх солодкість відносно солодкості сахарози становить 0,35-0,9.
Області застосування замінників цукру: виробництво жувальної гумки, морозива, консервованих фруктів і овочів; у хлібопекарській і кондитерській промисловості; для безпосереднього продажу населенню.
Підсолоджувачі. Речовини нецукрової природи, які застосовуються для надання продукту солодкого смаку, в десятки або сотні разів солодші за цукор. Підсолоджувачі не несуть енергетичного навантаження, не вимагають для засвоєння інсуліну, не викликають карієсу. Для наближення профілю солодкості в продуктах до еталону (солодкість сахарози) зазвичайвикористовують суміші підсолоджувачів, тому на сьогодні все більша увага приділяється комплексним підсолоджувачам. При їх складанні враховують солодкість суміші, можливе поліпшення смаку, тривалість відчуття солодкості, технологічні характеристики, ціну суміші.
Області застосування підсолоджувачів: виробництво напоїв, жувальної гумки, соусів, консервованих фруктів і овочів; у молочній, хлібопекарській і кондитерській промисловості.
Ароматизатори. Харчові ароматизатори – це смако-ароматичні речовини або суміші смако-ароматичних речовин, які вносять до харчових продуктів для поліпшення або надання їм аромату і смаку. Харчовим ароматизаторам код Е не присвоюється. У Європі їх застосування регламентується спеціальною директивою.
Застосування ароматизаторів дозволяє створити широкий спектр ідентичної продукції, що відрізняється смаком і ароматом, відновлювати або підсилювати смак і аромат харчових продуктів, ароматизувати харчові продукти, позбавлені аромату і смаку.
Ароматизатори поділяють на натуральні, ідентичні до натуральних і штучні.
Натуральні ароматизатори включають лише натуральні ароматичні компоненти – хімічні сполуки або їх суміші, виділені з натуральної сировини за допомогою фізичних методів, а також методів біотехнології. Один з різновидів натуральних ароматизаторів – есенції – водно-спиртові витяжки або дистиляти летючих речовин з рослинної сировини.
До складу ідентичних до натуральних ароматизаторів входить як мінімум один штучно отриманий компонент, ідентичний до натурального, тобто такий, що має природний аналог, і натуральні компоненти. Ідентичні до натуральних ароматизатори отримують хімічним шляхом.
Штучні ароматизатори містять компоненти, отримані синтетичним (штучним) шляхом і не ідентифіковані на сьогодні в рослинній або тваринній сировині.
Використання ароматизаторів для маскування аромату харчових продуктів, зумовленого їх псуванням або застосуванням недоброякісної сировини, не допускається!
Рідкі ароматизатори отримують розчиненням ароматичних компонентів в етанолі, 1,2-пропіленгліколі, триацетині; сухі ароматизатори – нанесенням ароматичних компонентів на порошкоподібний носій (сіль, крохмаль, цукор тощо).
Харчові добавки, що підсилюють або модифікують смак та аромат. Це сполуки, що підсилюють або модифікують смак та аромат харчових продуктів, отриманих виробничим шляхом, а також речовини, що підсилюють запах природних продуктів.
Області застосування добавок: м’ясо- і рибопродукти, продукти переробки овочів, грибів, кетчупи, соуси, окремі продукти швидкого приготування, бульйонні кубики, молочні продукти, кондитерські вироби, смако-ароматичні суміші для обсипання чіпсів, горіхів, морозиво.
Регулятори рН харчових систем. Регулятори кислотності (кислоти, підкислювачі) змінюють рН харчових систем, впливаючи на смак харчових продуктів. Крім того, від рН харчової системи, а також від його змін в ході технологічного процесу формування харчового продукту залежить ефективність дії харчових добавок, введених в систему. Як правило, кислоти (за винятком фумарової кислоти), дозволені для використання в харчових продуктах, нешкідливі для організму людини, тому їх застосування не лімітується в гігієнічному відношенні.
Області застосування: виробництво напоїв, мармеладу, карамелі, жувальної гумки, хлібопекарських покращувачів, морозива, майонезів, маринованих овочів і фруктів.