Студент читає вірш „Як добре те, що смерті не боюсь я”

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям,

як син, тобі доземно поклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і чесними сльозами обіллюсь.

Так хочеться пожити хоч годинку,

коли моя розвіється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.

Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,

уже не ремствуй, прозирай у глиб,

у суще, що розпукнеться в грядуще

і ружею заквітне коло шиб.

2. Узагальнення і систематизація знань студентів.

Викладач історії України.

1. На основі заповненої таблиці «Дисидентський рух на Україні» дайте відповіді на запитання:

• Якими були методи боротьби дисидентів?

(Самвидав, звернення, листи-протести, голодовки, бойкоти, громадські акції).

• Що таке самвидав?

(«Самвидав» — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання. Поширення підготовлених дисидентами книг, статей, відозв, що викривали й засуджували політику влади, які потайки переписувалися, передруковувалися, передавали із рук в руки).

• Як влада боролася з дисидентами?

(Існували різні форми боротьби з дисидентами, зокрема: арешти і ув’язнення, влаштування у психлікарні, звільнення з роботи, виклики в органи КДБ).

• У чому полягало значення дисидентського руху?

(Дисидентський рух в Україні, що виник у середині 1950-х років, був загальноукраїнським явищем. Він охоплював різні соціальні прошарки населення всіх регіонів республіки. Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді населення України. Завдяки їх самовідданій боротьбі у громадський свідомості поступово стверджувалася думка, що український народ є не просто придатком до «великого брата», що можливе створення незалежної держави. Хоча дисиденти не сформували виразної політичної системи, мали обмежену соціальну базу, не могли протистояти КДБ та потужній радянській репресивній системі. Проте вони доносили до народних мас правду по справжнє становище України, відкривали Україну світу. Завдяки їхній діяльності визрівала ідея про необхідність виходу України зі складу СРСР і створення незалежної держави, розроблені дисидентами принципи склали засади сучасного державотворення. Із середовища дисидентів вийшла чимала когорта політиків незалежної України. Дисидентський рух ставив за мету вільний розвиток української культури та мови, забезпечення громадянських прав і був проявом національно-визвольного руху. Завдяки самовідданій діяльності українських дисидентів визрівала ідея про необхідність утворення власної незалежної держави, про необхідність кардинальних перетворень у всіх сферах життя радянського суспільства).

2. Як ви розумієте слова епіграфа заняття?

(Василю Стусу рано зламали життя за елементарну порядність, за вірність своїм переконанням, своїй Вітчизні. Але сьогодні Василь Стус повернений народові, збулися його пророчі слова:

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя...

Його немає, але він живе серед нас своїми творами, своєю стійкістю. Тепер настали інші часи. Часи, які своїм життям готував Стус. І життя-подвиг цієї людини піднімає наш дух, достукується до нашої совісті, до приспаного сумління).