1. Загальна характеристика і класифікація аграрних технологічних систем.

При створенні нових технологій вирощування с.-г. культур (а вони можуть бути унікальними для кожного окремого підприємства), необхідно чітко мати уявлення про пріоритети у функціях Інженерно-технічної служби.

Для встановлення пріоритетів у функціях ІТС введемо поняття корисності функціїй:

Q_ф = Q_р – (S_ф + S_в),

Де Q_ф – корисність функції; Q_р – результат виконання функції; S_ф – затрати на виконання функції; S_в – втрати від неякісного виконання функції.

Ф ізичні величини, що входять у формулу можуть бути обчислені у грошових одиницях або у енергетичних еквівалентах. Якщо припустити, що потенційний результат виконання функції є постійним (Q_р=const), то реальна корисність функції залежно від суми затрат (S_ф + S_в) змінюватиметься лінійно і може мати як позитивні значення (ефект), так і від’ємні (збитки).

Навіть приблизна оцінка корисності виробничих функцій спеціалістів дозволяє визначити пріоритети і змінити структуру робочого часу, щоб досягти максимальних результатів. Бажаною є така виробнича діяльність, при якій затрати на усунення аварійних відмов, виконання неефективних функцій будуть мінімальними. Щоб цього досягти, в основі виробничої діяльності повинна бути розроблена і функціонувати певна система. (дійсно, при використанні зарубіжної техніки, виробники витрачають набагато менше часу на усунення відмов при експлуатації, тим самим підвищуючи ефективність виробництва).

Система – це сукупність елементів, що об’єднані взаємозв’язками, структурною і організаційною цілісністю.

Виробнича мета у сфері механізованого сільського господарства досягається за допомогою технічних та технологічних систем. Створення і використання технологічних систем належить до числа найбільш важливих функцій в аграрній інженерії. Але технічні та технологічні системи існують в тісному функціональному зв’язку. Розвиток техніки значною мірою зумовлює розвиток технологій, а технологічний прогрес сприяє розвиткові технологічних систем. (наприклад, боронування бороною БТД-7 не забезпечує такої якості обробки ґрунту, як при застосуванні агрегату «Деметра», у якої диски розташовані під вертикальним кутом до поверхні обробітку; сівбу по стерні можна виконувати за допомогою спеціальних сівалок і т.д.)

Аграрні ТхС є складними динамічними системами біотехнологічної сутності, бо включають, крім виробничого персоналу, технічних засобів, також біотехнологічні компоненти (грунт, рослини, тварини). Взаємодія ТхС рослинництва із середовищем має ту особливість, що земля виступає в них як головний засіб виробництва, а у природному середовищі відбуваються суттєві і постійні зміни під впливом активного цілеспрямованого втручання людини. Важливою особливістю аграрних ТхС є також і те, що вони відносяться до відкритих систем, які здатні синтезувати природну енергію сонця, вітру, опадів і т.д. При високому рівні організації ТхС енерговміст виробленої продукції може в декілька разів перевищувати сукупні витрати непоновлюваної енергії на її виробництво.

ТхС можна класифікувати за такими ознаками (рис.1.2).

2. Властивості аграрних технологічних систем.

Для чого необхідні знання про ТхС?

Створення та розвиток технологічних систем у процесі інженерної діяльності спрямовані на формування сукупності необхідних властивостей, тому встановлення зв’язків між властивостями системи є важливою складовою аналізу та моделювання систем.

Властивістю є кожна істотна ознака системи, що проявляється на множині елементів і відношень як у самій системі, так і при її взаємодії із середовищем.

До класифікації властивостей в теорії систем немає загальноприйнятого підходу. Тому розкриємо їх зміст стосовно аграрних ТхС.

Таблиця

Основні властивості аграрних ТхС

Група властивостей	Назва властивостей
Загальносистемні	Структура Організація Самоорганізація Цілеспрямованість Динамічність Енергоємність Наукоємність
Функціональні	Корисність Параметри Режими Гнучкість Керованість
Експлуатаційні	Надійність Експлуатаційна технологічність Пристосованість Завантаженість
Економічні	Вартість Окупність Економічна ефективність
Ергономічні	Безпечність
Екологічні	Ресурсомісткість Шкідливість екологічність