Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

Лекція №3 (самостійне вивчення)

Тема «Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки»

План навчального заняття

1. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Рівні НС.

2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

3. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози та ступенем їхньої захищеності. Теорія катастроф.

4. Визначення потенційно - небезпечних об’єктів і територій.

Ключові терміни і поняття

٭ надзвичайна ситуація; ٭ ознаки НС; ٭ рівень НС; ٭ НС техногенного характеру; ٭ НС природного характеру: ٭ НС соціально – політичного характеру; ٭ НС воєнного характеру; ٭ екологічні наслідки; ٭ потенціал стійкості природного середовища; ٭ емерджентність; ٭ системний аналіз; ٭ теорія катастроф;

٭ ергатична система; ٭ система «людина – життєве середовище»; ٭ природне середовище; ٭ штучне середовище; ٭ техногенне середовище; ٭ соціально – політичне середовище; ٭ побутове середовище; ٭ виробниче середовище; ٭ внутрішнє середовище; ٭ потенційно небезпечний об’єкт (ПНО); ٭ потенційно небезпечна територія (ПНТ); ٭ потенційно небезпечні процеси (ПНП); ٭ об’єкт підвищеної небезпеки (ОПН);

1.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Рівні надзвичайних ситуацій.

Закон “Про цивільну оборону України ” (1993 р.) визначає надзвичайну ситуацію (ст. 2) як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, що викликана аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемію, епізоотією, пожежею, використанням засобів масового враження, яке призвело або може призвести до людських чи матеріальних втрат.

Ознаки надзвичайних ситуацій:

• небезпека для життя і здоров’я значної кількості людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;

• суттєве порушення екологічної рівноваги;

• повне або часткове припинення господарської діяльності;

• значні матеріальні та економічні збитки.

Класифікація надзвичайних ситуацій

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій ”. Згідно з цим положенням надзвичайні ситуації на території України класифікуються:

1). Класифікація надзвичайних ситуацій за характером походження подій, за їх сутністю та причинами, котрі зумовлюють виникнення НС на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій:

• техногенного,

• природного,

• соціально-політичного,

• військового характеру.

Кожен клас НС поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру – це наслідки небезпечних гео-логічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації грунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних зах-ворювань людей, сільсько-господарських тварин, масового ураження сільськогоспо-дарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

В результаті дії природних, соціальних, техногенних надзвичайних ситуацій або їх взаємодії або негативної антропогенної діяльності людства можуть виникати негативні екологічні наслідки, що за своєю масштабністю прирівнюються до надзвичайних ситуацій.

Теоретично, всі екологічні проблеми, що відображають життєздатність люди-ни можна поділити на дві великі групи. Перша з них об'єднує проблеми, що виклика-ються природнім ходом змін умов життя - клімату, ґрунтів, водного режиму та інших природних явищ середовища. До другої групи проблем відносяться наслідки, що вини-кають в природі в результаті господарської діяльності людини - нераціонального вико-ристання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища.

Масштаби змін, з причинених виробничою діяльністю суспільства, залежать також від здатності природи до самоочищення. Потенціал стійкості природного середовища до техногенного навантаження - це властивість природних систем зберігати свою структуру і характер функціонування за умови діяння зовнішніх чинників. Цей потенціал може бути відповідною реакцією природного середовища на антропогенний вплив. Він характеризує здатність природи відновлювати втрачені екологічний і природно-ресурсний потенціали, є дуже важливим критерієм для нормування різних господарських навантажень, може бути основою раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. До потенціалу стійкості природного середовища віднесено метеорологічний потенціал атмосфери, потенціали стійкості природних вод, ґрунтів і біотичний потенціал.

Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особ-ливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації пог-либлюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довго-тривалими медико - біологічними, економічними та соціальними наслідками спричи-нила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. Через це в основу існуючих класифікацій НС за їх масштабом найчастіше кладуть територіальний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на наступні рівні: