12

Міністерство освіти та науки України

Запорізький педагогічний коледж

Лекція №12

з навчальної дисципліни «Загальна психологія»

тема «Сприймання»

(заняття 14)

2010

План

1. Поняття про сприймання.

2. Фізіологічні основи сприймань.

3. Залежність сприймань від характеру діяльності.

4. Види сприймань.

5. Властивості сприймань.

6. Індивідуальні особливості сприймань.

7. Поняття про перцепцію та аперцепцію. Перцептивні дії.

Мета навчального заняття:

Пізнавальна: ознайомити студентів із поняттям «сприймання», «перцепція», «аперцепція», вчити диференціювати такі поняття як «відчуття» та «сприймання», порівнювати їх, ознайомити з фізіологічними основами сприймання, видами сприймань та їх властивостями.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес до розвитку пізнавальних процесів, уміння аналізувати залежність сприймань від характеру діяльності людини, порівнювати відчуття та сприймання, види сприймань, робити умовиводи.

Виховна: виховувати допитливість, вміння та прагнення висловлювати власну думку, прагнення до індивідуальності, до розвитку своєї перцептивної сфери.

Професійна: формувати науково-обгрунтоване розуміння психічних процесів дитини дошкільного віку, розуміння її індивідуальних особливостей сприйняття та способів організації навчально-виховного процесу у дитячому садку.

Ключові поняття теми: сприймання, властивості сприймань, види сприймань, перцепція, аперцепція, перцептивні дії.

Література:

1. Максименко С.Д. Загальна психологія: підручник. – 2-ге вид. – Вінниця: Нова книга, 2004. – с. 274-369.

2. Скрипченко О.В. Загальна психологія: підручник. – К.: Либідь, 2005. – с.120-138

3. Мельник О.М. Загальна психологія в схемах та таблицях. – Запоріжжя, - ст. 40-42

Тип заняття: комбінована лекція- візуалізація, лекція-пояснення.

Засоби навчання: комп’ютерне забезпечення, література.

Завдання до теми

1. Підготувати повідомлення: «Індивідуальні особливості сприймання та їх передумови», «Роль аперцепції у процесі сприймання».

Поради по виконанню завдання:

А) розібратися в поняттях «сприймання», «особливості сприймання», «індивідуальність»;

Б) провести аналіз поняття «аперцепція»;

В) ознайомитися із видами та властивостями сприймань, їх залежності від індивідуального досвіду людини, її діяльності та від її фізіологічних задатків

Хід проведення

І. Організація студентів.

ІІ. Актуалізація опорних знань студентів:

• Яка була тема попереднього заняття?

Що таке відчуття?

ІІІ. Фронтальне опитування студентів:

1. Дайте визначення поняттю «відчуття».

2. Які фізіологічні основи відчуттів?

3. Що таке «органи чуття»?

4. Що таке рецептор?

5. Що таке подразник, а що ми називаємо подразненням?

6. Яке значення у житті людини відіграють відчуття?

7. Чим відчуття людини відрізняються від таких у тварин?

8. Якими способами можна збагачувати чуттєвий досвід людини? Навіщо?

• Узагальнення, підсумок опитування.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

«Речі, як вони є » - це такі речі, як їх сприймає розум. Відірвіть їх від розуму, і вони стануть «такими, як їх сприймає ваше бажання ».

Айн Ренд (американська письменниця російського походження й автор бестселерів, філософ, драматург, та сценарист. Творець філософської системи, назва якої — «об'єктивізм».)

• Як розуміти ці слова британського письменника?

«Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я тішуся з того, що серед шипів зростає троянда». Жозеф Жубер (французький письменник кінця 18 -поч.19 ст.)

V. Виклад нового матеріалу.

1. Поняття про сприймання

Безпосередньо контактуючи з навколишнім світом, людина одержує інформацію не лише про певні властивості та якості, що притаманні тим або іншим об’єктам чи явищам, відчуваючи їх, а й відомості про самі об’єкти як цілісні утворення. Таке цілісне їх відображення в мозку людини характеризує другу ланку єдиного процесу чуттєвого пізнання — сприймання.

Сприймання — це психічний процес відображення в мозку людини предметів та явищ у цілому, у сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття.

У сприйманні предмета як своєрідного синтезу його властивостей відбувається реакція на комплексний подразник, рефлекс на відношення між його якостями. У результаті сприймання виникають суб’єктивні образи сприйманих об’єктів — уявлення. Процес сприймання відбувається у взаємозв’язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо об’єкт сприймання), мовою (називаємо його словом), почуттями (виявляємо своє ставлення до нього), волею (свідомим зусиллям організовуємо перцептивну діяльність). Важливу роль у сприйманні відіграють емоційний стан особистості, її прагнення, переживання змісту сприйнятого. Емоції постають як мотив, внутрішнє спонукання до пізнання предметів та явищ. У сприйманні предметів та явищ світу важливу роль відіграють активність, дійовість особистості. Вона виявляється в рухах органів чуття, спрямованих на об’єкти, які сприймаються, в їх обмацуванні,

обстеженні зором їх контурів, окремих частин. У всіх різновидах сприймання моторний компонент сприяє виокремленню предмета серед інших об’єктів. На це звернув увагу І. Сєченов, вказуючи на те, що сенсорний і руховий апарати у набутті досвіду об’єднуються у відображувальну систему. Практичні дії — це одна з основних передумов адекватного сприймання предметів та явищ об’єктивної дійсності.