Чиста приведена вартість

Чиста приведена вартість або, як її ще називають, чиста приведена цінність являє собою різницю між сумою приведених (дисконтованих) вигід і сумою приведених (дисконтованих) витрат за інвестиційним проектом. В найбільш загальному вигляді вона може бути представлена рівнянням виду:

, (3)

де  вигоди в часовому періоді ;

 витрати в часовому періоді ;

 вартість капіталу за інвестиційним проектом;

 термін життя інвестиційного проекту.

Якщо чиста приведена вартість певного інвестиційного проекту є величиною додатною, то це означає, що його реалізація має сприяти підвищенню добробуту його власників. Відповідно, останні мають бути зацікавлені в здійсненні такого інвестиційного проекту. Коли чиста приведена вартість дорівнює 0, то це свідчить про те, що внаслідок реалізації інвестиційного проекту добробут його власників не змінюється. Вони, таким чином, залишаються байдужими до можливості реалізації такого інвестиційного проекту. І, нарешті, якщо чиста приведена вартість інвестиційного проекту є від”ємною величиною, то в умовах його реалізації добробут власників має знизитися і від нього доцільно відмовитися.

Правила роботи з критерієм чистої приведеної вартості передбачають, що:

- не має прийматися до реалізації ні один інвестиційний проект, якщо він не забезпечує додатного значення чистої приведеної вартості

- в межах фіксованого бюджету слід обирати такий “набір” інвестиційних проектів, який забезпечує максимальне значення чистої приведеної вартості

- коли бюджетних обмежень не існує і інвестиційний проект обирається серед інвестиційних проектів, що є взаємовиключаючими, завжди слід обирати той з них, який забезпечує найбільше значення чистої приведеної вартості.

В умовах порівняння взаємовиключаючих інвестиційних проектів з застосуванням критерію чистої приведеної вартості проектний аналітик стикається з проблемою коректного співставлення інвестиційних проектів, які мають різну протяжність у часі. Сутність цієї проблеми полягає в тому, що короткостроковий інвестиційний проект в більшості випадків не зможе конкурувати з довгостроковим за значеннями показників, які є вимірниками не відносної, а, так би мовити, абсолютної цінності інвестиційного проекту.

За обмеження, щодо застосування методу чистої приведеної вартості, виступає те, що даний метод в змозі забезпечити коректні результати лише в умовах, коли можна отримати достовірні оцінки вартості капіталу. Крім того, метод чистої приведеної вартості, визначаючи абсолютний результат реалізації інвестиційного проекту, водночас, не має можливості, в повній мірі, оцінити ефективність використання капіталовкладень за ним. Очевидно, що інвестиційні проекти, які мають довший термін експлуатації або більший масштаб, як правило, характеризуються вищим значенням чистої приведеної вартості, проте не обов’язково мають забезпечувати більшу віддачу на одиницю капіталовкладень.