5. Причини нестійкості уваги.

Стан, протилежний стійкості уваги, називається нестійкістю уваги і виявляється в її відвертанні, відволіканні, іншими об’єктами, тобто в зміні під їх впливом спрямованості діяльності людини. Відволікають увагу ті самі агенти, що її мимовільно привертають: раптові, сильні, різкі, динамічні зовнішні подразники, а також різні зміни стану організму.

Причинами нестійкості уваги є:

• слабкість уваги (фізіологічна основа – слабкість збудження у ділянках КГМ)

• інтенсивне зосередження на чомусь тривалий час (втомлюваність)

Чим менш розвинена особистість, тим сильнішою є відволікаюча дія побічних подразників (тому на уроках треба дбати про усунення відволікаючих факторів: шум, велика кількість унаочнення, невчасне унаочнення і т.п.). Нестійкість уваги виникає і в умовах непосильної, важкої, нецікавої, невмотивованої діяльності. Для збереження стійкої уваги потрібно використовувати різні види діяльності та різновидів сприймання (зорове, слухове, рухове сприймання) на занятті, їх чергування.

5. Неуважність та її види.

Неуважність виявляється в невмінні зосередитися на об’єкті, у ковзанні по поверхні предметів та в нездатності відобразити істотні властивості їх, приховані від ока.

Види:

• Нестійкість уваги

• Поверхова зосередженість уваги

• Легкість відволікання

Vі. Підсумок та висновки лекції.

Питання для контролю:

1. У чому виявляється увага?

2. Яким є фізіологічний механізм уваги?

3. Що таке осередок оптимального збудження?

4. Що таке домінанта?

5. Які є види уваги? Яка це мимовільна увага? Довільна? Післядовільна?

6. Які властивості уваги ви знаєте? Розкрийте їх значення.