7.3. Атмосферні фронти

Між повітряними масами, що зближаються, виникають поверхні, що характеризуються різкими змінами метеорологічних елементів які називаються фронтальними поверхнями або атмосферними фронтами. Від перетинання фронтальної поверхні з поверхнею Землі утворюється лінія атмосферного фронту.

Холодне повітря завжди розташоване під фронтальною поверхнею, теплий — над нею.

Фронти, що розділяють основні повітряні маси, називаються головними (кліматичними) фронтами. Всі фронти безупинно переміщаються і змінюються.

Рис.1. Схема атмосферного фронту

Теплий фронт переміщається убік холодного повітря, тому що більш активною в цьому випадку виявляється тепла повітряна маса. Тепле повітря натікає на відступаюче холодне, спокійно піднімаючись нагору до площини розділу (висхідне ковзання), і адіабатично охолоджується. Формуються типові хмарні системи у передній частині теплого фронту рухаються перисті хмари, потім перисто-шаруваті, високо-шаруваті і, нарешті, шарувато-дощові, що дають облогові опади. Ширина смуги опадів може досягати кілька сотень кілометрів.

Рис.2. Теплий фронт Рис.3. Холодний фронт

Холодний фронт переміщується убік теплого повітря і приносить похолодання. Холодне повітря рухається швидше теплого, підтікаючи під нього і виштовхуючи нагору. При цьому відбувається інтенсивне утворення хмар, особливо хмар вертикального розвитку. З'являються купчасто-дощові хмари, що дають зливові опади, у тому числі і град. Улітку нерідко виникають грози і шквали.

При змиканні теплого і холодного фронтів утворюється складний фронт — фронт оклюзії. Змикання фронтів відбувається тому, що холодний фронт, пересуваючись швидше теплого, може наздогнати його.

7.4. Циклони й антициклони

Циклони — висхідні атмосферні вихори з похилою віссю обертання, що виявляються у поверхні Землі замкнутою областю зниженого тиску (баричний мінімум) з циклонічною системою вітрів від периферії до центру області (проти годинної стрілки в північній півкулі).

Мінімальний тиск спостерігається в центрі циклону, а до його периферії він зростає. Циклони виникають на атмосферних фронтах. Циклон переміщається приблизно в напрямку руху теплої повітряної маси зі швидкістю близько 30 – 40 км/год.

Циклони, що проходять над Україною, найчастіше зароджуються в північній частині Атлантичного океану і рухаються у східному або північно-східному напрямі. У холодну пору року час від часу циклони виникають над басейном Середземного моря (вони дістали назву південних циклонів, оскільки приходять до нас з південного заходу та півдня).

Циклони термічно неоднорідні: у південній його частині температура повітря значно вища, ніж у північній, у західній (тиловій) частині холодний, а в передній – теплий фронт.

Циклони звичайно існують декілька діб, рухаючись найчастіше з заходу на схід, з деяким відхиленням до півночі. Під час переміщення циклону відбувається переміщення атмосферних фронтів, а з ними хмар і опадів. Циклони завжди супроводжуються різкими змінами погоди. У холодну пору року з ними пов’язані хуртовини і тривалі снігопади, штормові вітри, в теплу – облогові дощі, похмура і сира погода.

Антициклони — спадні атмосферні вихори з похилою віссю, що виявляються у поверхні Землі замкнутою областю підвищеного тиску (баричний максимум) з антициклонічною системою вітрів від центру до периферії області (за годинною стрілкою в північній півкулі).

Максимум тиску знаходиться в центрі антициклона, до периферії він знижується. В центральній частині антициклона створюється переважно суха ясна погода. Залежно від пори року погода в антициклоні може бути різною. Взимку, як правило, переважає холодна, а влітку жарка погода, яка часто викликає посухи. Опади бувають дуже рідко і випадають вони на периферії У центрі антициклона у земної поверхні звичайні штилі, але на периферії можуть бути вітри значної сили.

При русі на схід циклони випробують відхилення до полюсів, антициклони — до екватора.