Міністерство освіти та науки України

Запорізький педагогічний коледж

Заняття № 4

з навчальної дисципліни «Загальна психологія»

тема «Поняття про особистість. Сучасні теорії особистості у психології.»

(лекція №4.)

2010

Т.4. Сучасні теорії особистості у психології

План

1. Теорія рис особистості у гуманістичній психології.

2. Психоаналіз.

3. Сучасні психологічні теорії особистості.

4. Компоненти теорії особистості.

Мета навчального заняття:

Пізнавальна: ознайомити студентів із різними поглядами на поняття «особистість» у психології, із такими теоріями особистості, як теорія рис, психоаналіз, біхевіористична психологія, когнітивна та гуманістичні теорії особистості.

Розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес студентів, їх уміння порівнювати різні погляди на сутність поняття особистість, аналізувати теорії особистості із погляду їх компонентів та критеріїв ефективності, робити висновки.

Виховна: виховувати любов до людей, повагу до науковців та досягнень психологічної науки.

Професійна: формувати науковий світогляд, різнобічне мислення, професійно-педагогічну культуру.

Ключові поняття теми: особистість, теорії особистості, риси особистості, гуманістична психологія, психоаналіз, свідоме, підсвідоме, «Воно», «Я», «Зверх-Я», , біхевіоризм, когнітивний підхід, індивідуальна психологія, актуалізація, компоненти теорії особистості.

Студенти повинні знати: ключові поняття теми, головні закономірності психічного розвитку особистості, основні сучасні теорії особистості, компоненти теорії особистості.

Студенти мають вміти: аналізувати сучасні теорії особистості, диференціювати їх, порівнювати їх між собою, співставляючи паралельно компоненти кожної із теорії, давати визначення поняттям «індивід», «особистість», «індивідуальність» з погляду теорій психоаналізу, теорії рис, аналітичної психології Юнга та гуманістичної психології, наводити приклади; спостерігати за навчально-виховним процесом і процесом формування особистості дитини, аналізувати і узагальнювати спостереження, робити на їх основі висновки про причини виникнення та розвитку психічних особливостей особистості з погляду кожної із теорій.

Література:

1. Максименко С.Д. Загальна психологія: підручник. – 2-ге вид. – Вінниця: Нова книга, 2004. – с.178-183 ст. 186

2. Скрипченко О.В. Загальна психологія: підручник. – К.: Либідь, 2005. – с.293-301

Тип заняття: лекція-інформація.

Завдання для самостійної роботи:

Розкрити суть аналітичної теорії особистості К.Г.Юнга та гуманістичної теорії особистості А. Маслоу

Поради по виконанню:

А) ознайомившись із запропонованими теоріями, виписати до словника основні поняття по кожній;

Б) провівши аналіз понять кожної теорії, спробуйте підібрати до кожного компоненту теорій (див. пит. 4 теми) відповідні положення теорії

Хід проведення

І. Організація студентів.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

- Що означають поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?

- Ким, як Ви думаєте, є дитина дошкільного віку індивідом, особистістю чи індивідуальністю? Чому?

- Як взаємопов’язані поняття «особистість» та «індивідуальність»?

ІІІ. Фронтальне опитування.

1. Які основні характеристики особистості?

2. Які Ви знаєте підходи до структури особистості? Чи кожен вирізняється?

3. У чому полягає сутність спрямованості особистості?

4. У чому може виявлятися негативна і позитивна роль установок у житті людини? Чи можна її формувати цілеспрямовано? Як саме?

5. Яку роль відіграють інтереси в діяльності людини? Які види інтересів Вам відомі?

6. Як взаємопов’язані самооцінка особистості та рівень її домагань?

7. Що впливає на формування самооцінки особистості? Як Ви гадаєте, хто має вплив на самооцінку дитини дошкільного віку і що потрібно робити, щоб вона була адекватною?

8. Яку особистість можна назвати гармонійною?

Підсумок опитування

IV. Мотивація навчальної діяльності.

V. Виклад нового матеріалу

1. Теорія рис особистості у гуманістичній психології.

Теорія – це система взаємопов’язаних ідей, побудов і принципів, які пояснюють певні спостереження за реальністю.

Так як поняття «особистість» - широке і багатогранне, то існує і деяка кількість теорій особистості. Їх функції:

• пояснення поведінки людини;

• передбачення поведінки людини.

Теорія особистісних рис – її автори розглядають особистість як комплекс якостей, що властиві певним категоріям людей, або ж намагаються виявити такі риси особистості, які змушують одних людей поводитися більш чи менш однаково в різних ситуаціях.

Г.Олпорт вирізняв від 2 до 10 основних якостей (працелюбність, лінощі, чесність, ділові якості тощо), що характеризують спосіб життя людини, а решту вважав другорядним.

Р.Кеттел оцінював особистість за 16 шкалами (серйозність – легковажність. Відкритість – замкнутість і т.п.) Теорія особистості Кеттелла більшою мірою ґрунтується на психометричних процедурах, а не на клінічних дослідженнях. Кеттелл починав свою роботу, не маючи жодних початкових переконань щодо структури особистості. Використовуючи індуктивний метод, він зібрав кількісну інформацію з трьох джерел: реєстрації реальної поведінки людей упродовж їхнього життя (L-дані), свідчень самих людей про себе (Q-дані) та результатів об´єктивних тестів (Т-дані), обчислив взаємну кореляцію величин, сформував кореляційну матрицю і з неї вивів первинні фактори. Ці фактори здобувають психологічне значення у сфері трьох категорій властивостей особистості - темпераменту, здібностей та мотивації.

Айзенк визначав особистісні риси за двома параметрами: екстраверсія – інтроверсія та стабільність – нестабільність. Він сформулював концепцію ієрархічної чотирирівневої моделі людської особистості. Нижній рівень - специфічні дії або думки, індивідуальний спосіб поведінки або думки, які можуть бути, а можуть і не бути характеристиками особистості. Другий рівень - звичні дії або думки, які за певних умов повторюються. Третій рівень - риси особистості, а четвертий, вищий рівень організації поведінки, - це рівень типів, або суперфакторів.

Тоді як Кеттелл виокремлює 35 рис першого порядку, Айзенк будує свою теорію лише на трьох ширших біполярних суперфакторах: екстраверсія/інтроверсія, невротизм/стабільність і психотизм/суперего. Риси Кеттелла не можна прямо порівнювати з трьома типами Айзенка, оскільки риси Кеттелла належать до третього рівня ієрархічної структури, а типи Айзенка - до четвертого.

Екстраверсія характеризується товариськістю й імпульсивністю; інтроверсія - пасивністю і замисленістю; невротизм - тривожністю і звичками; стабільність - відсутністю таких; психотизм - антисоціальною поведінкою; а суперего - схильністю до співпереживання і співпраці.

Айзенк робив особливий акцент на біологічних складових особистості. Відповідно до його теорії, вплив навколишнього середовища практично не важливий для формування особистості. На його думку, генетичні фактори набагато більше впливають на подальшу поведінку, ніж дитячі враження.