Контрольні запитання:
Що означають поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»?
Ким, як Ви думаєте є дитина дошкільного віку індивідом, особистістю чи індивідуальністю? Чому?
Як взаємопов’язані поняття «особистість» та «індивідуальність»?
Які основні характеристики особистості?
Які Ви знаєте підходи до структури особистості? Чи кожен вирізняється?
У чому полягає сутність спрямованості особистості?
У чому може виявлятися негативна і позитивна роль установок у житті людини? Чи можна її формувати цілеспрямовано? Як саме?
Яку роль відіграють інтереси в діяльності людини? Які види інтересів Вам відомі?
Як взаємопов’язані самооцінка особистості та рівень її домагань?
Що впливає на формування самооцінки особистості? Як Ви гадаєте, хто має вплив на самооцінку дитини дошкільного віку і що потрібно робити, щоб вона була адекватною?
Яку особистість можна назвати гармонійною?
Словничок
Індивід – одиничний представник людського роду.
Особистість—це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до суспільних, культурних, історичних відносин.
Індивідуальність—це особистість у її своєрідності. Індивідуальність людини проявляється в рисах темпераменту, характеру, звичках, інтересах, особливостях сприймання, памяті, мислення, фантазії, здібностях тощо.
Цілісність – інтегрована єдність біологічного, соціального та духовного;
Незавершеність – параметр особистості, що притаманний їй однаково, що на початку життя, що в кінці;
Активність – обумовленість поведінки людини її власними усвідомленими цілями та мотивами.
Вираження – певне активне спрямування внутрішнього в бік зовнішнього (від ідей до продуктів діяльності), само перетворення внутрішнього у зовнішнє.
Відкритість – здатність особистості сприймати та пізнавати навколишній світ, людей і себе в ньому з довірою та інтересом.
Саморозвиток – свідомий, ціленаправлений процес удосконалення себе (своєї особистості).
Саморегуляція – здатність людини керувати обставинами власного життя і самою собою.
Потреба - це, таким чином, визначена людиною необхідність в чомусь, що лежить поза нею; в ній проявляється зв'язок людини з навколишнім світом і її залежність від нього.
Інтерес – активна пізнавальна спрямованість людини на певний предмет, явище або діяльність, пов’язана з позитивним емоційним ставленням до них.
Ідеал – взірець, до якого прагне людина в своїй діяльності та поведінці.
Мотив – конкретні прояви потреб, поштовх до дії.
Самостійність – генералізована властивість особистості, що проявляється в ініціативності, критичності, самооцінці та почутті власної відповідальності за свою діяльність та поведінку.
Самосвідомість – усвідомленість себе (свого тіла, організму, особистості «Хто Я?») у світі речей, природних явищ та людських взаємовідносин.
Психічні процеси – різні форми єдиного, цілісного відображення людиною довкілля і себе в ньому (пізнавальні, емоційні, вольові).
Психічні властивості – сталі душевні якості людини, що утворюються в процесі тривалої діяльності, виховання та самовиховання.
Психічні стани – психологічна категорія, до складу якої входять різні види інтегрованого відображення людиною як внутрішніх, так і зовнішніх впливів.