Основні функції крові.
Кров виконує цілу низку життєво важливих функцій, найбільш загальною є її транспортна функція.
Кожну із власних функцій кров виконує разом з іншими органами як складова частина відповідних функціональних систем організму.
Функції крові:
1. Дихальна функція полягає у зв'язуванні і переносі О2 від легень до тканин і СО2 - із тканин до легень. Обмін газів між альвеолярним повітрям і кров'ю у легенях, а також між тканинами і кров'ю здійснюється за допомогою дифузії на основі різниці парціальних тисків газів. Ефек- тивність і достатність дихальної функції відображають вміст у крові гемоглобіну, кількість еритроцитів, крива дисоціацій оксигемоглобіну (характеризує ступінь насичення гемоглобіну киснем в залежності від його парціального тиску, рН, температури, кількості в крові оксиду карбонат- ної кислоти), а також киснева ємність крові (кількість кисню в одиниці об'єму крові становить приблизно 20 мл О2 на 100 мл крові).
Трофічна функція крові пов'язана із забезпеченням усіх клітин ор- ганізму поживними речовинами. Перенесення амінокислот, нуклеозидів, вітамінів, мінеральних речовин, глюкози, жирних кислот, тригліцеридів здійснюється кров'ю від органів травного тракту та з депо до тканин, де вони піддаються подальшому перетворенню: глюкоза, фруктоза, галактоза, низькомолекулярні пептиди, амінокислоти, електроліти й вітаміни всмоктуються безпосередньо в кров через ворсинки кишок; нейтральний жир та продукти його розпаду (гліцерин і жирні кислоти) всмоктуються у кров і лімфу.
Екскреторна функція - полягає у перенесеній від тканин тіла до органів виділення — нирок, легень, печінки, шкіри — непотрібних і шкідливих речовин, надлишку води, мінеральних солей тощо. Ці речовини утворюються в клітинах тіла як кінцевий продукт обміну речовин чи результат їх діяльності або потрапляють до організму разом з їжею і питною водою.
Захисна функція полягає у захисті організму від різних бактерій, вірусів і генетично чужорідних клітин та речовин шляхом формування клітинного (за допомогою фагоцитозу) й гуморального імунітету (пропер-динова система, система комплементу, лейкіни, плакіни, р-лізини, лізоцим, інтерферон лейкоцитів - так звані неспецифічні механізми захисту і специфічні антитіла - так звані специфічні механізми захисту, основа імунітету) та в захисті від крововтрати.
Участь у гемостазі. Здатність забезпечити рідкий стан крові у судинному руслі, а в разі ушкодження судинної стінки - зупинку кровотечі шляхом взаємодії систем згортання та протизгортання крові.
6.Терморегуляторна функція реалізується завдяки високій тепло- провідності і теплоємності крові шляхом переносу тепла з енергоємних органів до органів, що лежать більш поверхнево.
Забезпечення водно-сольового обміну реалізується шляхом підтримання сталості загального об'єму рідини в організмі (осмотичний та онкотичний тиск рідин різних водних просторів, гідростатичний і гідродинамічний тиск крові, проникність гідростатичних бар'єрів та біологічних мембран, етап активного транспорту електролітів і неелектролітів) й оптимального розподілу води в ньому (динамічна постійність)
Гомеостатична функція. Кров забезпечує сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз), необхідну для нормального функціонування його клітин і тканин, шляхом вмикання певних стабілізувальийх систем. Гомеостатичні системи підтримують сталість таких показників внутрішнього середовища, як рН, осмотичний тиск, співвідношення йонів, концентрація глюкози тощо, причому йдеться не про абсолютну сталість кожного з показників, а про відносну, динамічну сталість. У процесі життєдіяльності організму кров зазнає певних змін, і гомеостатична функція полягає в тому, щоб коригувати ці зміни, не допускати небезпечних для життя відхилень показників внутрішнього середовища.
Забезпечення креаторних зв'язків полягає у міжклітинному транспортуванні інформації за допомогою макромолекул, що переносяться плазмою та форменими елементами крові, для забезпечення регуляцій внутрішньоклітинних процесів синтезу білків і підтримання морфогенезу тканин.
Регуляторна функція. Кров переносить гормони, біологічно активні сполуки від клітин, де вони утворюються, до інших клітин організму, чим забезпечується хімічна взаємодія між усіма його частинами і здійснюється регуляція функцій.
Практично усі функції крові спрямовані на забезпечення та підтримання гомеостазу організму.
У зв'язку з такою різноманітністю функцій крові, а також із впливом багатьох органів та систем на формування складу самої крові, аналізуючи їх, лікар може оцінити фактичний стан та наявність тих чи інших змін у більшості органів і систем організму.