
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Білки плазми крові
- •2.1.3. Функції
- •Мінеральні речовини плазми
- •11.1. Кров
- •11.1.1. Функції крові
- •Плазма крові
- •11.1.7. Кровотворення і його регуляція
- •2.1. Об'єм, склад, функції
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Мінеральні речовини плазми
У плазмі крові знаходиться значна кількість різних неорганічних сполук. Вміст мінеральних речовин складає близько 0,9% від маси плазми. Основні іони: Nа+, К+, Са2+, СІ , НСО3 , НРО4 . Деякі мінеральні речовини
містяться у плазмі в дуже невеликій кількості - мікроелементами (наприклад, мідь, залізо, цинк). Мінеральний склад плазми крові є відносно постійним і підтримується власними системами регуляції. Так, наприклад, рівень кальцію у крові регулюється гормонами щитоподібної і прищитоподібної залоз, вмістом вітаміну Д3.
11.1. Кров
Кров - рідка тканина організму, що циркулює у системі замкнених трубок судин. У плазмі - міжклітинній рідкій речовині крові - у вигляді суспензії знаходяться формені елементи крові - еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.
Кров становить 1/13, або 5-9 %, від маси тіла людини. Плазма займає 55-60 % об'єму, а формені елементи - 40-45%. Об'ємне або відсоткове співвідношення формених елементів до плазми називається гематокрит-ним числом.
11.1.1. Функції крові
Кров виконує цілу низку життєво важливих функцій. За усієї їх різноманітності фактично всі вони пов'язані із рухом крові по судинах, саме тому найбільш загальною є її транспортна функція. Кожну із власних функцій кров виконує разом з іншими органами як складова частина відповідних функціональних систем організму.
Функції крові:
1. Дихальна функція полягає у зв'язуванні і переносі О2 від легень до тканин і СО2 - із тканин до легень. Обмін газів між альвеолярним повітрям і кров'ю у легенях, а також між тканинами і кров'ю здійснюється за допомогою дифузії на основі різниці парціальних тисків газів. Ефек- тивність і достатність дихальної функції відображають вміст у крові гемо- глобіну, кількість еритроцитів, крива дисоціацій оксигемоглобіну (харак- теризує ступінь насичення гемоглобіну киснем в залежності від його парціального тиску, рН, температури, кількості в крові оксиду карбонат- ної кислоти), а також киснева ємність крові (кількість кисню в одиниці об'єму крові становить приблизно 20 мл О2 на 100 мл крові).
2. Трофічна функція крові пов'язана із забезпеченням усіх клітин ор- ганізму поживними речовинами та перенесенням їх. Перенесення аміно- кислот, нуклеозидів, вітамінів, мінеральних речовин, глюкози, жирних кислот, тригліцеридів здійснюється кров'ю від органів травного тракту та з депо до тканин, де вони піддаються подальшому перетворенню: глюкоза, фруктоза, галактоза, низькомолекулярні пептиди, амінокислоти, електроліти й вітаміни всмоктуються безпосередньо в кров через ворсинки кишок; нейтральний жир та продукти його розпаду (гліцерин і жирні кислоти) всмоктуються у кров і лімфу.
Екскреторна функція - перенос із тканин кінцевих продуктів метаболізму до органів виділення та участь у процесі утворення сечі.
Захисна функція полягає у захисті організму від різних бактерій, вірусів і генетично чужорідних клітин та речовин шляхом формування клітинного (за допомогою фагоцитозу) й гуморального імунітету (пропер-динова система, система комплементу, лейкіни, плакіни, р-лізини, лізоцим, інтерферон лейкоцитів - так звані неспецифічні механізми захисту і специфічні антитіла - так звані специфічні механізми захисту, основа імунітету) та в захисті від крововтрати.
Участь у гемостазі. Здатність забезпечити рідкий стан крові у судинному руслі, а в разі ушкодження судинної стінки - зупинку кровотечі шляхом взаємодії систем згортання та протизгортання крові.
6. Терморегуляторна функція реалізується завдяки високій тепло- провідності і теплоємності крові шляхом переносу тепла з енергоємних органів до органів, що лежать більш поверхнево, і до шкіри, звідки воно виділяється у зовнішнє середовище.
Забезпечення водно-сольового обміну реалізується шляхом підтримання сталості загального об'єму рідини в організмі (осмотичний та онкотичний тиск рідин різних водних просторів, гідростатичний і гідродинамічний тиск крові, проникність гідростатичних бар'єрів та біологічних мембран, етап активного транспорту електролітів і неелектролітів) й оптимального розподілу води в ньому (динамічна постійність внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій).
Забезпечення креаторнихзв'язків полягає у міжклітинному транспортуванні інформації за допомогою макромолекул, що переносяться плазмою та форменими елементами крові, для забезпечення регуляцій внутрішньоклітинних процесів синтезу білків і підтримання морфогенезу тканин.
Регуляторна функція. Кров переносить гормони, біологічно активні сполуки від клітин, де вони утворюються, до інших клітин організму, чим забезпечується хімічна взаємодія між усіма його частинами і здійснюється регуляція функцій.
Практично усі функції крові спрямовані на забезпечення та підтримання гомеостазу організму.
У зв'язку з такою різноманітністю функцій крові, а також із впливом багатьох органів та систем на формування складу самої крові, аналізуючи їх, лікар може оцінити фактичний стан та наявність тих чи інших змін у більшості органів і систем організму.
Будучи складовою частиною різних функціональних систем організму, кров разом з нервовою системою поєднує органи і системи у цілісний організм. Водночас можна виділити окрему систему крові. До неї разом із кров'ю, що циркулює у судинах, належать: органи утворення і руйнування формених елементів, біосинтезу білків та інших компонентів плазми, а також нервові і гуморальні механізми регуляції сполук крові.
Об'єм крові, що циркулює у судинах (ОЦК), є однією з констант організму. Однак ОЦК не є жорсткою постійною величиною для усіх людей, він залежить від віку, статі, функціональних особливостей конкретної людини. Так, у новонароджених кров складає близько 10% від маси тіла. Під час досягнення віку статевого дозрівання ОЦК поступово сягає рівня дорослої людини і складає близько 7% від маси тіла. У жінок у судинному руслі крові трохи менше, ніж у чоловіків (близько 6% від маси тіла). У людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ОЦК нижчий, а у фізично тренованих, навпаки, вищий, ніж зазначений середній рівень. Наприклад, у спортсменів, здатних виконувати тривале фізичне навантаження, ОЦК доходить до 10% від маси тіла.