Білки плазми крові

Білки складають 7-8% від об'єму плазми. Вони складаютьсяІЗ:

• альбумінів,

• глобулінів і

• фібриногену.

Білки плазми синтезуються переважно в печінці і виконують свої функції у самій крові або прямують до місця використання чи виділення.

Більшість білків плазми (близько 4,5%) є порівняно невеликими білка­ми - альбумінами. У кров'яному руслі альбуміни знаходяться досить тривалий час: період їхнього напіввиведення складає близько 10-15 днів. Альбуміни виконують транспортну функцію. Крім того, вони є ре­зервними білками, що використовуються для синтезу амінокислот. Альбуміни утримують воду всередині судин і тим самим запобігають утворенню набряків.

Глобуліни плазми (2-3%) - це група білків, що під час електрофорезу розділяється на фракції. Термін перебування у крово­носному руслі глобулінів менший і триває до 5 днів. Во­ни виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної ( гама – глобуліни відповідають за імунну відповідь).

Найбільшим білком плазми крові є фібриноген (0,4%), який бере участь у згортанні крові й зупинці кровотечі.

Співвідношення названих груп білків (альбуміново-глобуліновий ко­ефіцієнт) у нормі коливається від 1,5 до 2,3.

Основні функції білків плазми крові:

1) Транспортна функція. У молекулах багатьох білків є особливі ділянки, що приєднують органічні або неорганічні речовини, здійснюючи їх транс­порт. З білками плазми зв'язані багато іонів: так, близько 2/3 іонів Са²⁺ плазми неспецифічно зв'язана з білками. Залізо переноситься за допомо­гою білка трансферину, а мідь - церулоплазміну; низка біологічно актив­них сполук, гормонів та інших порівняно невеликих органічних молекул транспортуються (від місця їхнього утворення, з депо, після усмоктування у кишках) зв'язаними із переносниками. Такий зв'язок забезпечує утри­мання невеликих молекул у судинному руслі під час проходження крові через нирки, а також запобігає їх руйнуванню ферментами крові.

2) Трофічна функція. Білки плазми після їх гідролізу до амінокислот мо­жуть використовуватися як поживні речовини. Амінокислоти в клітинах більшості органів служать для побудови власних структур, синтезу біологічно активних сполук, а іноді і для утворення АТФ.

3) Ферментативна функція. У плазмі крові знаходиться велика кількість білків-ензимів, що надходять із різних органів. Активність їх порівняно не­висока, але в разі патологічного ушкодження органа концентрація ензимів різко зростає за рахунок їх виходу із клітин. Кількісне визначення їх у крові є одним із доступних лабораторних методів, що допомагають у вста­новленні діагнозу.

4) Захисна функція. Деякі білки (глобуліни) є антитілами і задіяні у ре­акціях імунітету. Крім того, до цієї функції належить згортання крові, що захищає організм від крововтрати.

5) Білки плазми крові створюють онкотичний тиск, що бере участь у за­безпеченні обміну води між кров'ю і тканинами, у регуляції об'єму плазми, а також у підтриманні кислотно-основної рівноваги (рН) крові й швидкості осідання еритроцитів.