
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Поняття про сенсорні системи та аналізатори, їхня структурно-функціональна організація. Провідниковий та кірковий відділи сенсорної системи, функціональна характеристика.
- •Класифікація рецепторів
- •Загальні властивості рецепторів
- •Сенсорні функції спинного мозку
- •Сенсорні функції стовбура мозку
- •Сенсорні функції таламуса
- •Сенсорні функції кори великого мозку
- •Неспецифічні системи мозку
- •Ретикулярна формація
- •Аміноспецифічні системи мозку
- •Ядро ока.
- •Оптична система ока
- •Акомодація ока
- •Оптичні недосконалості ока
- •Аномалії рефракції ока
- •Сприйняття та обробка сигналів у сітківці
- •Механізм збудження фоторецепторів
- •Обробка зорової інформації у нейронах сітківки
- •Передачу сигналів по нейронах сітківки можна описати за такою схемою:
- •Сприйняття кольору
- •Світлова і темнова адаптація
- •Сприйняття простору
- •Функції зовнішнього і середнього вуха
- •Механізм сприйняття звукових коливань рецептивними клітинами
- •Розпізнавання висоти тону
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
- •Фізіологія зору 41
- •12.2.4. Колірний зір
- •12.3. Фізіологія слуху
- •12.4. Гравітаційна сенсорна система
Ядро ока.
Кришталик - це прозора двоопукла лінза діаметром близько 9 мм, має передню і задню поверхні. Лінія, що з'єднує найбільш випуклі місця обох поверхонь, називається віссю кришталика. Кришталик покритий прозорою капсулою. Ядро кришталика утворене прозорими волокнами призматичної форми, які складаються здебільшого з білка кристаліну. Кришталик ніби підвішений на війковому паску (зв'язці кришталика). Натяг кришталикової зв'язки (розслаблення війкового м'яза) призводить до того, що кришталик стає плоскішим, а в разі розслаблення зв'язки (скорочення війкового м'яза) опуклість кришталика збільшується.
Склисте тіло заповнює простір між сітківкою - позаду, кришталиком і задньою стороною війкового паска (зв'язки кришталика) - попереду. Воно являє собою аморфну міжклітинну речовину гелеподібної консистенції і складається з білка витреїну та гіалуронової кислоти. На передній поверхні склистого тіла є ямка, у якій розташований кришталик.
Камери ока. Райдужна оболонка поділяє простір між рогівкою - з одного боку і кришталиком із зв'язкою кришталика та війковим тілом - з іншого боку на дві камери - передню і задню. Вони заповнені водянистою рідиною з дуже низькою в'язкістю, яка містить близько 0,02% білка. Водяниста рідина продукується капілярами війкових відростків і райдужної оболонки. Обидві камери з'єднуються між собою через зіницю.
Зовнішня поверхня рогівки ока постійно покрита тонким шаром сльозової рідини, яку виробляють сльозові залози. Під час руху повік рідина рівномірно розподіляється по рогівці і кон'юнктиві.
Кон'юнктива - це оболонка, яка вистилає внутрішню поверхню повік і зовнішню поверхню очного яблука. Сльозова рідина, що не випарувалася з поверхні рогівки, стікає сльозовими протоками у порожнину носа.
Функція сльозової рідини полягає у:
а) поліпшенні оптичних властивостей рогівки;
б) оберіганні рогівки і кон'юнктиви від висихання;
в) "змащенні" поверхонь очного яблука і повік, які труться під час моргання;
г) видаленні сторонніх тіл у разі їх потрапляння між повіки й очне яблуко (у такому разі відбувається рефлекторне збільшення секреції рідини).
Крім того, сльози за рахунок вмісту низки ензимів мають бактерицидну дію та служать одним із способів вираження емоцій (під час плачу).
До рухового апарату ока відносять шість посмугованих окорухових м'язів: чотири прямі (верхній, нижній, латеральний, медіальний) і два косі (верхній та нижній), за допомогою яких очі можуть повертатися так, щоб зорові осі обох очних яблук сходилися на предметі, який розглядається.
Оптична система ока
Електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль у діапазоні від 400 до 750 нм сприймається нами як світло. Більшість інформації про зовнішній світ (до 90 %) людина одержує через зорову сенсорну систему.
Раніше ніж світлова хвиля досягне рецепторних клітин, розташованих у сітківці, промінь світла проходить через середовища ока, які його заломлюють, - рогівку, рідину передньої камери ока, кришталик і склисте тіло.
Усі ці середовища мають різну густину і складають оптичну систему ока. Світлові промені під час переходу із середовища з однією оптичною густиною у середовище з іншою оптичною густиною заломлюються (явище рефракції), за винятком тих випадків, коли вони падають перпендикулярно до межі поділу середовищ.
Паралельні світлові промені, падаючи на двоопуклу лінзу, заломлюються у точці позаду лінзи, яка називається головним фокусом. Вона розміщена на лінії (головна оптична вісь), яка проходить через центри кривизни лінзи. Відстань між лінзою та головним фокусом називають головною фокусною відстанню.
Оптична система ока заломлює світлові промені і фокусує їх на сітківці. Сила заломлювання вимірюється у діоптріях (Д).
Кількість діоптрій - це величина, обернена до значення головної фокусної відстані, у метрах. Сумарна заломлювальна сила ока молодої людини складає 59Д під час розглядання далеких предметів і 70,5Д -під час розглядання предметів, розташованих поблизу.
Для спрощення оцінки заломлювальної сили ока використовують модель "редукованого ока", в якому всі заломлювальні середовища складаються в єдину сферичну поверхню За такої умови на сітківці утворюється зменшене, обернене і дійсне зображення предмета, як і в реальному оці.
Заломлювальні середовища ока не тільки фокусують промені на рецепторах сітківки, але й фільтрують їх
Так, рідина передньої камери ока практично не пропускає інфрачервоних променів (з довжиною хвилі понад 760 мкм). Кришталик також поглинає інфрачервоні промені. Ультрафіолетові промені поглинає рогівка та інші середовища, тому до сітківки вони не доходять.