Сенсорні функції таламуса

Однією з найважливіших структур ЦНС, задіяних у виконанні сенсор­них функцій, є таламус - своєрідний колектор сенсорних шляхів, якими проводяться майже усі види чутливості, за винятком частини нюхових шляхів, які досягають кори великого мозку, минаючи його.

У таламусі на­раховують понад 40 пар ядер, переважна більшість яких отримує аферен­тацію від різних чутливих шляхів. Між усіма нейронами таламуса існує широка мережа контактів, яка забезпечує як обробку інформації від окре­мих специфічних сенсорних систем, так і їх міжсистемну інтеграцію.

Сенсорні функції кори великого мозку

Відповідні ядра таламуса пов'язані висхідними шляхами з корою вели­кого мозку, де утворюються коркові центри сенсорних систем (у різних структурах нової кори). Сюди ідуть також ті шляхи нюхової системи, що обминають таламус. Сприйняття й аналіз нюхової інформації відбуваєть­ся у древній і старій корі.

Функціональні стовпчики. У корі великого мозку нейрони розташовані у вигляді функціональних стовпчиків діаметром від 0,2 до 1,0 мм. Усі шість шарів клітин кори, що лежать перпендикулярно до неї, мають відно­шення до аналізу інформації від відповідних периферійних рецепторів. Анатомічно такі стовпчики складаються з тисяч нейронів, у яких виникає ПД у разі нанесення подразнення на відповідний рецептор.

Переважна більшість нейронів, які утворюють кору великого мозку, ви­конують аналітико-синтетичну функцію, що забезпечує оцінку аферент­ної інформації (її аналіз) і вироблення програми цілеспрямованої діяль­ності (синтез). Надалі ці програми реалізуються через рухову і вегетативну системи мозку.

Відповідні зони кори можна поділити на дві групи: сенсорні та асоціативні :

1. Сенсорні зони кори. До них спрямовуються сигнали від ядер таламуса. Розрізняють три основні зони:

- соматосенсорні (на постцентральній звивині і на верхній стінці бічної борозни, що розділяє тім'яну і скроневу частки);

- слухові, знаходяться у скроневій,

- зорові - у потиличній частці.

У сенсорних зонах відбувається розпізнавання подраз­ника, його ідентифікація і формування відповідного відчуття.

2. Асоціативні зони. Сюди насамперед надходять сигнали від асоціативних ядер таламуса, тобто від різних подразників. Виділяють такі основні асоціативні зони: лобову частку, тім'яну частку, верхню ділянку скроневої частки.

Тут відбувається точна і всебічна оцінка сигналів, визначення їх цінності та біологічної значущості, завершується формуван­ня відповідних відчуттів.

З функцією асоціативних зон пов'язані процеси навчання, пам'яті і мислення.

Аналіз інформації, що надходить у кору, є основою формування прог­рам цілеспрямованої поведінки. Це найскладніший процес, який відбу­вається у ЦНС завдяки взаємодії багатьох її структур: лімбічної системи (організація емоцій), автономної нервової системи (регулювання функцій внутрішніх органів, обміну речовин), моторних ділянок кори і підкірки

(регулювання рухів). Ураження асоціативних зон призводить до пору­шення оцінки навколишнього середовища та неадекватності реакцій на конкретну життєву ситуацію.