Стан верхніх відділів травного тракту при акті ковтання

Схема функціональної системи, яка забезпечує регуляцію живлення организ­му: ЛГ — латеральне ядро гіпоталамусу, ВМГ — вентромедіальне ядро гіпоталамусу

Глотка і стравохід

По глотці їжа просувається із порожнини рота до стравоходу. Вона скла­дається із трьох частин:

а) носова частина, або носоглотка, розташована позаду і на рівні носової порожнини, яка відкривається до носоглотки дво­ма великими отворами - хоанами. У носоглотці розташовані три лімфоїдні утвори: два трубні мигдалики (біля отворів слухових труб) і один горловий мигдалик (на задній стінці горла);

б) ротова частина (або ротоглотка) знаходиться позаду і на рівні ротової порожнини, яка відкри­вається до глотки за допомогою перешийка зіва;

в) гортанна частина глотки знаходиться позаду і на рівні гортані, спереду вона з'єднується із гортанню, а знизу переходить у стравохід.

Стравохід людини являє собою циліндричну сплющену спереду назад трубку довжиною 22-30 см. Він проходить грудною порожниною і через стравохідний отвір у діафрагмі проникає до черевної порожнини, де пере­ходить у шлунок. Слизова оболонка стравоходу покрита багатошаровим плоским епітелієм. М'язова оболонка складається із двох шарів -зовнішнього поздовжнього і внутрішнього циркулярного. У верхній тре­тині стравоходу ці шари представлені посмугованою м'язовою тканиною, а в середній і нижній третинах - непосмугованими м'язами. Зовні стра­вохід покритий адвентиціальною оболонкою, яка утворена пухкою спо­лучною тканиною.

Стравохід має три анатомічні звуження: перше - на самому початку, на межі між VI і VII шийними хребцями, друге - при перехресті з лівим брон­хом і третє - на рівні стравохідного отвору діафрагми.

Стравохідні залози виділяють секрет на зразок слини. Залози нижньої частини стравоходу виділяють секрет, багатий на муцин, завдяки якому слизова оболонка стравоходу за­хищена від можливого проникнення шлункового вмісту, що може відбува­тися під час ковтання та у разі виникнення гастро-езофагального рефлюксу, за умови функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінкте­ра

Слизова оболонка стравоходу формує поздовжні складки, які сприя­ють рухові рідини жолобками між складками і збільшенню діаметра стра­воходу під час ковтання щільних харчових грудок.

Швидкість проходження їжі по стравоходу залежить від її консистенції:

тверда прохо­дить за 8-9 с,

рідка - за 1-2 с.

Функцією стравоходу є рухова функ­ція — переміщення їжі з ротової порожни­ни і глотки до шлунка, її забезпечує добре розвинена м'язова стінка.

Рух харчової грудки у стравоході здійснюється завдяки його перистальтичним скороченням — хви­леподібним координованим скороченням м'язів, що поширюються в дистальному на­прямку.

Розрізняють первинну і вторинну перистальтику стравоходу. Первинна пе­ристальтика має центральне походження і виникає у відповідь на ковтання. Пе­ристальтична хвиля проходить зі швид­кістю 2-5 см/с і в жодній ділянці не переривається.

Вторинна перистальтика виникає у відповідь на місцеве подразнен­ня стінки стравоходу і безпосередньо з ков­танням не пов'язана.

Іннервація стравоходу в шийному відділі соматична, у грудному і черевно­му — парасимпатична. У стінці стравохо­ду є нутрощеве (інтрамуральне) нервове стравохідне сплетення.

Стравохід — це по­тужна рефлексогенна зона, механорецептори якої збуджують його перистальтичні хвилі.