Регуляція капілярного кровотоку.

Капіля­ри здатні закриватись і .відкриватись, зав­дяки чому і змінюється їх кількість, тобто кількість функціонуючих, видимих капі­лярів.

Проте відомо також, що капіляри позбавлені гладком'язових клітин. Тому механізм, що здійснює закривання та відкривання капілярів, слід шукати в ділянці відгалуження капіляра від артеріоли. Там знаходяться передкапіляр­ні сфінктери, які й здійснюють регуля­цію капілярного кровообігу шляхом при­пинення чи відновлення доступу крові до капілярів. Таку саму функцію виконують найближчі до капілярів ділянки артеріол — метартеріоли.

Функція передкапілярних сфінктерів і артеріол регулюється двома механізмами: судинозвужувальним (вазоконстрикторним) і судинорозширювальним (вазодилататориим).

В основі першого лежить здат­ність гладком'язових клітин передкапі­лярних артеріол і сфінктерів скорочуватись при їх розтягненій підвищенням тиску кро­ві.

Судинорозширювальний вплив на цю ділян­ку судинного русла чинять продукти обмі­ну речовий і гіпоксія (нестача кисню). Поки передкапілярні сфінктери закриті і кров у капіляри не надходить, у частині тканини, що живиться через ці капіляри, поглина­ється кисень і розвивається гіпоксія, нако­пичуються метаболіти (молочна і вугільна кислоти, продукти гідролізу АТФ, адено­зин та ін.). Це спричинює розширення кро­воносних судин, відкриваються сфінктери і відновлюється кровотік у цій ділянці тка­нини.

Кров приносить кисень і вимиває продукти метаболізму, усуваючи таким чином судинорозширювальний ефект. Зно­ву вступає в дію міогениий чинник — ско­рочення гладком'язових клітин передка­пілярних артеріол та сфінктерів, і кровотік у ділянці тканини на певний час припи­няється.

Капіляри відкриваються і закривають­ся не всі одночасно, а почергово з періо­дичністю від 3-20 с до 2-5 хв.

Поки одні капіляри відкриті і живлять прилеглі до них клітини, що утворюють навколо кож­ного капіляра своєрідний тканинний ци­ліндр, інші капіляри закриті — в їхніх тканинних циліндрах накопичу­ються метаболіти. Через певний час за­криті капіляри відкриваються, а поперед­ні, вимивши з тканин метаболіти, закри­ваються. Так здійснюється гра капілярів, завдяки якій кровоносна система, викорис­товуючи відносно невеликий об'єм крові, по черзі живить усі тканини і клітини ті­ла. При цьому артеріальний тиск залишається сталим.

Коли якийсь орган підви­щує свою активність, починає працюва­ти, наприклад скелетний м'яз, його мета­болізм зростає, накопичення метаболітів відбувається швидше, відкривається біль­ше капілярів і на довший час або вони зовсім не закриваються, поки м'яз скоро­чується. Тиск крові в капілярах зростає, фільтрація посилюється. При цьому до пра­цюючого органа притікає більше крові, а до непрацюючих - менше, і за рахунок пе­рерозподілу крові артеріальний тиск зали­шається сталим.

Крім метаболітів на передкапілярну ланку судинної системи виливають також гормони, різні фізіологічно активні речо­вини: норадреналін, адреналін, вазопресин звужують ці судини, а ацетилхолін, гіста­мін, навпаки, розширіоють їх. Усі чинники, що регулюють капілярний кровотік, впли­вають не тільки на тиск крові у капілярах, а й на кількість відкритих капілярів, тобто на площу поверхні, через яку здійснюється фільтрація та дифузія речовин.

37