- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1.Функціональна класифікація кровоносних судин. Фізіологічна характеристика резистивних, ємнісних, компенсаційних і обмінних судин.
- •Будова органів кровообігу
- •В залежності від товщини еластичної мембрани всі артерії поділяються на 3 типи :
- •По калібру розрізняють такі типи артерій:
- •1) Невікончасті( безперервні),
- •2) Вікончасті,
- •Мікроциркуляторне русло
- •Додаткові судини:
- •Закономірності розподілу судин.
- •Судинний тонус.
- •Гладкі м'язи кровоносних судин Морфофункціональні особливості.
- •Гуморальне регулювання тонусу судин
- •Судинозвужувальні речовини.
- •Адреналін.
- •Норадреналін
- •Вазопресин
- •Ренін-ангіотензин-альдостеронова система
- •Серотонін
- •Судинорозширювальні речовини
- •Ацетилхолін
- •Гістамін
- •Метаболіти
- •Роль ендотелію в гуморальній регуляції кровообігу.
- •Рефлекторне регулювання діяльності серцево-судинної системи
- •Власні рефлекси.
- •Рефлекси з хеморецепторів головних рефлексогенних зон.
- •Спряжені рефлекси
- •Роль різних ефекторних систем у регуляції судинного тонусу.
- •3. Роль серцево-судинного центру в регуляції судинного тонусу. Пресорні та депресорні рефлекси.
- •Судиноруховий центр.
- •Спинний мозок.
- •Гіпоталамус
- •Кора великого мозку.
- •Кровообіг під час фізичного навантаження
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
- •Фізіологія капілярів
- •Регуляція капілярного кровотоку.
Рефлекси з хеморецепторів головних рефлексогенних зон.
В ділянці розгалуження загальної сонної артерії на зовнішню і внутрішню, а також на поверхні дуги аорти розміщені невеличкі округлі тільця діаметром кілька міліметрів — сонні (каротидиі) та аортальні тільця. Вони пронизані густою сіткою кровоносних капілярів, що отримують кров з прилеглих артерій. У цих тільцях скупчена велика кількість хеморецепториих нервових закінчень, подразнюваних змінами хімічного складу крові, переважно нестачею кисню (гіпоксія), а також збільшенням концентрації С02 в крові. Сигнали від цих хеморецепторів надходять до дихального й судинорухового центрів, призводячи до посилення вентиляції легень і підвищення артеріального тиску.
Крім того, до цієї групи слід віднести також рефлекси з механорецепторів серця, які лежать в основі
рефлексу Бейнбріджа - під час подразнення механорецепторів правого передсердя розтяганням його стінок кров'ю і виникає прискорення скорочень серця .
Спряжені рефлекси
зумовлюють зміни артеріального тиску у відповідь на подразнення механо- та хеморецепторів, розміщених за межами серцево-судинної системи(внутрішні органи, скелетні м'язи, шкіра). Це рецептори тиску.
Вони беруть участь переважно в місцевих перерозподільних реакціях кровотоку.
Так, розтягування балончиком шлунка, кишок чи сечового міхура або електричне подразнення аферентних нервів від шкіри чи скелетних м'язів тварини зумовлює як підвищення, так і зниження артеріального тиску.
Подразнення рецепторів, що розташовані поза судинним руслом, також рефлекторно (частіше через центри симпатичної нервової системи) призводить до змін у діяльності серця. Сильні подразнення можуть різко підвищити тонус блукаючого нерва.
Наприклад, у разі сильного удару в епігастральну ділянку (рефлекс Гольца) може відбутися зупинка серця, оскільки потік імпульсів від подразнених кишок і шлунка різко підвищує тонус блукаючого нерва.
Рефлекторне зростання частоти і сили серцевих скорочень відбувається і в разі больових подразнень, м'язової роботи тощо.
Слід зазначити принципово різне значення місцевих та екстракардіаль-них механізмів у регуляції роботи ССС.
Місцеві рефлекси запобігають підвищенню тиску в артеріальній системі, а екстракардіальні - нормалізують уже підвищений артеріальний тиск.
Ці особливості спряжених рефлексів пов'язані з їх регіонарним характером:
рефлекторна відповідь захоплює кровоносні судини лише в ділянці подразнення і на системний артеріальний тиск істотно вплинути не може.
Ймовірно, ці рефлекси можуть замикатись на рівні спинного мозку.
Якщо власні рефлекси головних рефлексогенних зон є стабілізувальними — вони підтримують артеріальний тиск на певному сталому рівні й забезпечують нормальну роботу серцево-судинної системи,
то спряжені рефлекси переважно дестабілізують систему кровообігу — спричинюють перерозподіл крові між різними органами і зумовлюють зміни артеріального тиску.
Фізіологічна роль останніх рефлексів полягає у пристосуванні кровопостачання органів, рецептори яких подразнюються, до нових умов функціонування, спричинених тим самим подразненням.