Полісинаптичні рефлекси

• це такі реакції, центральна частина рефлекторної дуги яких складається з кількох нейро­нів.

Полісинаптичні рефлекси відіграють важливу роль у локо­моції, харчовій і харчопошуковій функціях, захисті організму від шкідливих подраз­ників.

Одним з таких полісинаптичних реф­лексів є перехресний згинально-розгиналь­ний рефлекс, який забезпечує крокування наземних тварин і здійснюється на рівні спинного мозку. Цей рефлекс виявляється у тому, що на кінцівці, яка згинається і ро­бить крок вперед, відбувається скорочення м'язів-згиначів, розслаблення м'язів-розгиначів, а на протилежній (контралатераль-ній), яка в цей момент є опорною, — од­ночасно скорочення м'язів-розгиначів і роз­слаблення м'язів-згиначів. Наступний крок відбувається в результаті зміни фаз робо­ти м'язів-антагоністів обох кінцівок на про­тилежні.

Така взаємодія кінцівок під час крокування пояснюється тим, що під час збудження центру м'язів-згиначів однієї кінцівки відбувається реципрокне галь­мування центру м'язів-розгиначів цієї са­мої кінцівки і одночасно збуджується центр м'язів-розгиначів і гальмується центр м'язів-згиначів контралатеральної кінцівки.

Вісцеральні рефлекси.

Крім рухових спинний мозок здійснює велику кількість вісцеральних рефлексів, за допомогою яких регулює функцію внутрішніх органів і сис­тем.

У спинному мозку знаходиться декілька ефекторних центрів, що належать до веґетативної нервової системи:

- спінальний центр очної мускулатури,

- судиноруховий,

- потовидільний центри,

- центри реґуляції функцій сечостатевих органів і прямої кишки ( центри сечовиділення і дефекації).

На рівні останнього шийного і двох верхніх грудних сегментів спинного мозку знаходяться нейрони, що іннервують три непосмуговані м'язи ока:

- м'яз-розширювач зіниці,

- очноямкову частину кругового м'яза ока,

- один із м'язів верхньої повіки.

Ділянка спинного мозку, від якого йдуть нерви до цих м'язів, називається спіноциліарним центром. Нервові волокна від цієї ділянки проходять у складі симпатичного нерва до верхнього шийного симпатичного вузла, де починається другий нейрон, який закінчується в очних м'язах. Подразнення цих волокон викликає розширення зіниці (мідріаз), розкриття повікової щілини і випинання очного яблука (екзофтальм). Ураження названих сегментів спинного мозку чи перерізання симпатичних нервів призводять до розвитку синдрому Горнера: звуження зіниці (міоз), звуження повікової щілини і западання очного яблука (ендофтальм).

У верхніх грудних сегментах спинного мозку розташовані нейрони, що входять до складу центра, який регулює роботу серця і стан кровоносних судин. Тут також наявні нейрони, які іннервують бронхи.

В усіх грудних і верхніх поперекових сегментах спинного мозку розташовані центри, що іннервують потові залози та органи травлення. Ураження окремих сегментів зумовлює припинення потовиділення у ділянках тіла, що втратили симпатичну іннервацію.

У крижовому відділі спинного мозку розташовані спінальні центри рефлексів сечовипускання, дефекації, ерекції та еякуляції. Руйнування зазначених центрів спричиняє статеве безсилля, нетримання сечі і калу. Порушення сечовипускання і дефекації відбувається унаслідок паралічу сфінктерів сечового міхура і прямої кишки.

Зви­чайно, ці рефлекси перебувають під конт­ролем вищих відділів ЦНС, зокрема кори великого мозку, проте вони зберігаються і у спінальної тварини, хоча стають менш дос­коналими і неконтрольованими. Вони реа­лізуються через автономну нервову систе­му і детальніше будуть розглянуті пізніше.