
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції.
- •Особливості будови середнього мозку. Децеребраційна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.
- •Спинний мозок:
- •Об’ємна реконструкція (а) і поперечний розріз (б) спинного мозку:
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Спинномозкові нерви
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Спиномозкові рефлекси: розтягнення, ритмічні, тонічні, шкірні. Рефлекторна функція спинного мозку
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції. Довгастий мозок
- •Розглянемо передню поверхню довгастого мозку .
- •Довгастий мозок та міст.
- •Ромбоподібна ямка.
- •Розглянемо ядра чмн
- •Рефлекторна функція довгастого мозку
- •Рефлекси пози
- •Провідникова функція довгастого мозку
- •Тонічна функція
- •Рефлекторна функція заднього мозку: статичні та статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Б) ромбоподібна ямка
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Середній мозок.
- •Провідникова функція
- •Рефлекси заднього мозку.
- •Сітчастий утвір ( ретикулярна формація)
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Спинномозкові нерви
31 пара спинномозкових нервів формуються з корінців, що відходять від спинного мозку: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий.
Спинномозкові нерви формуються з двох корінців - переднього (еферентного) і заднього (аферентного), що з'єднуються між собою у міжхребцевому отворі й утворюють стовбур спинномозкового нерва.
Біля і зовні від місця з'єднання задній корінець утворює спинномозковий вузол, де локалізуються тіла великих несправжньо-уніполярних аферентних нейронів. Довгий відросток цих нейронів спрямований до периферії, де закінчується рецептором. Короткий відросток у складі заднього корінця входить у задні роги спинного мозку.
Спинномозкові нерви є змішаними, оскільки містять чутливі, рухові й автономні волокна. Кожен спинномозковий нерв при виході з міжхребцевого отвору поділяється на такі гілки: передню, задню, сполучну й оболонну.
Оболонкова гілка повертається назад через міжхребцевий отвір у хребетний канал та іннервує оболони спинного мозку.
Сполучні гілки спрямовані до симпатичного стовбура.
Задні гілки зберігають метамерну будову й іннервують шкіру потиличної ділянки, шкіру та м'язи задньої ділянки шиї, спини, поперекової ділянки і сідниць.
Передні гілки іннервують шкіру і м'язи шиї, грудної стінки, живота, кінцівок. Вони зберігають метамерну будову лише в грудному відділі (міжреброві нерви), а в інших відділах з'єднуються один з одним, переплітаються з утворенням сплетень, шийного, плечового, поперекового, крижового і куприкового. Від них відходять периферійні нерви.
Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів і розташоване на глибоких м'язах шиї. Від нього відходять чутливі (шкірні) нерви, що іннервують шкіру потиличної ділянки, вушної раковини, зовнішнього слухового ходу, шиї, рухові (м'язові) гілки до прилеглих м'язів шиї і змішаний (діафрагмальний) нерв, що іннервує діафрагму, плевру, перикард та очеревину.
Плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних спинномозкових нервів і І грудного. Іннервує шкіру та м'язи плечового поясу і верхньої кінцівки.
Грудні нерви -12 пар передніх гілок спинномозкових нервів - це сегментарні міжреброві нерви, які іннервують міжреброві м'язи, м'язи, що піднімають ребра, поперечний м'яз грудей, задні зубчасті м'язи, усі черевні м'язи, а також шкіру грудей і живота.
Поперекове сплетення утворене передніми гілками І—III поперекивих і, частково, XII грудного і IV поперекового спинномозкових нервів. Розташоване в товщі великого поперекового м'яза і на передній поверхні квадратного м'яза попереку. Нерви, що виходять із цього сплетення, іннервують шкіру нижнього відділу передньої черевної стінки живота і, частково, стегна, гомілки та стопи, зовнішніх статевих органів. М'язові гілки іннервують м'язи стінок живота, передньої і медіальної груп м'язів стегна.
Крижове сплетення утворене передніми гілками нижніх поперекових, усіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Найпотужніше нервове сплетення розташоване у малому тазу по краю крижової кістки, іннервує м'язи і, частково, шкіру сідничої ділянки, промежини, шкіру зовнішніх статевих органів, шкіру та м'язи задньої поверхні стегна, кістки, суглоби, м'язи і шкіру гомілки й стопи, крім невеликої ділянки шкіри, що іннервується нервами з поперекового сплетення.
Куприкове сплетення утворене передніми гілками V крижового і І куприкового нервів. Його гілки іннервують шкіру в ділянці куприка та заднього проходу.