- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції.
- •Особливості будови середнього мозку. Децеребраційна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.
- •Спинний мозок:
- •Об’ємна реконструкція (а) і поперечний розріз (б) спинного мозку:
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Спинномозкові нерви
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Спиномозкові рефлекси: розтягнення, ритмічні, тонічні, шкірні. Рефлекторна функція спинного мозку
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції. Довгастий мозок
- •Розглянемо передню поверхню довгастого мозку .
- •Довгастий мозок та міст.
- •Ромбоподібна ямка.
- •Розглянемо ядра чмн
- •Рефлекторна функція довгастого мозку
- •Рефлекси пози
- •Провідникова функція довгастого мозку
- •Тонічна функція
- •Рефлекторна функція заднього мозку: статичні та статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Б) ромбоподібна ямка
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Середній мозок.
- •Провідникова функція
- •Рефлекси заднього мозку.
- •Сітчастий утвір ( ретикулярна формація)
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
V. План та організаційна
СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .
№ П/П |
Основні етапи лекції та її зміст . |
Цілі в рівнях абстрак- ції |
Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методичного забезпечення . |
Розподіл часу. |
1.
2.
3.
|
Підготовчий етап. Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап. Викладення лекційного матеріалу за планом: 1.Особливості будови спинного мозку. Спинно – мозкові нерви 2. Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту. 3.Спиномозкові рефлекси. Спінальний шок, видові особливості .4.Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції. 5.Рефлекторна функція заднього мозку 6. Особливості будови середнього мозку. Децеребраційна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.
Заключний етап 1) резюме лекції, загальні висновки, 2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань, 3) завдання для самопідготовки . |
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ ІІ
ІІ ІІ ІІ |
Міждисциплінарна лекція .
Засоби наочності : мультимедійне забезпечення, таблиці , муляжі , роздатковий матеріал .
Питання , тести, проблемні і ситуаційні задачі .
Навчальна література, завдання , питання .
Домашнє завдання - Я. І. Федонюк « Анатомія та фізіологія з патологією» |
5 % ( 5 хв ) .
90 % (70 хв ).
5 % ( 5 хв) . |
VI. Зміст лекційного матеріалу
( розгорнутий конспект ) .
Спинний мозок у ЦНС є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій вплив на функції організму за участі спінальних центрів, використовуючи їх координаційні механізми і зв'язки з органами-ефекторами.
Зі спинним мозком безпосередньо пов`язані і структури стовбурової частини головного мозку, які навіть схожі з ним за будовою. До стовбурової частини головного мозку відносяться такі життєво – важливі відділи головного мозку як довгастий мозок, задній і середній мозок. Ці відділи ЦНС головного мозку містять життєво – важливі нервові центри, ядра черепних нервів та провідні шляхи і мають велике значення в нервовому механізмі регуляції.
Ураження в ділянці стовбура головного мозку зумовлюють тяжкі порушення як автономних, так і рухових функцій організму. Тому знання фізіології цього відділу ЦНС має не тільки теоретичне, але й значне клінічне значення.
Лише знаючи закономірності діяльності спинного мозку та стовбурової частини головного мозку, можна зрозуміти роль усіх інших відділів ЦНС у регуляції фізіологічних функцій.