
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції.
- •Особливості будови середнього мозку. Децеребраційна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.
- •Спинний мозок:
- •Об’ємна реконструкція (а) і поперечний розріз (б) спинного мозку:
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Спинномозкові нерви
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Спиномозкові рефлекси: розтягнення, ритмічні, тонічні, шкірні. Рефлекторна функція спинного мозку
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Особливості будови довгастого мозку та мосту. Види черепно-мозкових нервів, функції. Довгастий мозок
- •Розглянемо передню поверхню довгастого мозку .
- •Довгастий мозок та міст.
- •Ромбоподібна ямка.
- •Розглянемо ядра чмн
- •Рефлекторна функція довгастого мозку
- •Рефлекси пози
- •Провідникова функція довгастого мозку
- •Тонічна функція
- •Рефлекторна функція заднього мозку: статичні та статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Б) ромбоподібна ямка
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Середній мозок.
- •Провідникова функція
- •Рефлекси заднього мозку.
- •Сітчастий утвір ( ретикулярна формація)
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Рефлекторна функція середнього мозку
Середній мозок.
1 - Сільвієв водогін , 2 - чорна речовина, З - покрив середнього мозку , 5 -основа ніжок середнього мозку , 6 - ядро верхнього горбка , 7 - центральна сіра речовина , 9 - ретикулярна формація , 12 - червоне ядро , 13 - медіальна петля , 14 - латеральна петля
Чотиригорбикове тіло поділяється на 2 двогорбі частини.
У верхній двогорбій частині переключення імпульсації йде зоровими шляхами
(первинні зорові центри).
У нижній двогорбій частині розташовуються нейрони, що одержують сигнали по слухових шляхах (первинні слухові центри).
Чотиригорбикове тіло організовує орієнтовані зорові і слухові рефлекси. При раптовому звуковому чи світловому подразненні людина здригається, іноді вскакує на ноги, скрикує, максимально швидко віддаляється від подразника, часом невтримно втікає. Ці тіла беруть участь в організації довільних рухів.
При порушенні їх структури людина не може швидко переключатися з одного виду руху на інший.
Червоні ядра розташовуються у верхній частині ніжок мозку. Вони
зв’язані з корою великого мозку (низхідні від кори шляхи), підкорковими ядрами, мозочком, спинним мозком (червоноядерно-спинномозковий шлях). Базальні ганглії головного мозку, мозочок мають закінчення в червоних ядрах. Порушення зв’язку червоних ядер з ретикулярною формацією довгастого мозку веде до децеребраційної ригідності. Цей стан характеризується сильним напруженням (гіпертонусом) м’язів-розгиначів кінцівок, шиї, спини.
Основною причиною виникнення децеребраційної ригідності є виражений активуючий вплив латерального вестибулярного ядра (ядро Дейтерса) на мотонейрони розгиначів. Цей вплив максимальний під час відсутності гальмових впливів червоного ядра і вищих структур, а також мозочка. При перерізанні мозку нижче ядра латерального і вестибулярного нервів децеребраційна ригідність зникає.
Червоні ядра, одержуючи інформацію від рухової зони кори великого мозку, підкоркових ядер і мозочка про рух, що готується, і стан опорно-рухового апарату, посилають кориґуючі імпульси до мотонейронів спинного мозку по руброспінальному тракту і тим самим реґулюють тонус мускулатури, підготовляючи його рівень до наміченого довільного руху.
«Чорна субстанція» одержала назву завдяки наявності меланіну. Її нейрони одержують численні проекції від первинних клітин базальних гангліїв, що утворюють синаптичні зв’язки з нейронами ретикулярних ядер стовбура мозку. Нейрони містять велику кількість дофаміну. Інша частина дофамінергічних нейронів чорної субстанції посилає аксони до ядер смугастого тіла, що здійснюють контроль складних рухових актів.
Чорна субстанція:
бере участь у реґуляції актів жування і ковтання,
забезпечує точні рухи пальців рук,
бере участь у регуляції пластичного тонусу,
емоційної поведінки.
При ушкодженні чорної субстанції спостерігається порушення точних рухів пальців рук і розвиток м’язової ригідності і тремору (хвороба Паркінсона).
Центральна сіра речовина оточує водопровід середнього мозку. Саме тут ядра сітчастого утвору чинять полегшувальні впливи на кінцевий мозок, а також па деякі структури спинного мозку. У центральній сірій речовині локалізується антиноцицептивний (протибольовий) центр, збудження якого пригнічує больові відчуття. Крім того тут містяться ядра - IV і III пари ЧМН
Нейрони ядер окорухового і блокового нервів реґулюють рух ока вгору, вниз, вправо, вліво. Нейрони додаткового ядра окорухового нерва реґулюють просвіт зіниці і кривизну кришталика.
У середньому мозку розташовані ядра:
- IV пара — блоковий нерв (руховий) — іннервує верхній косий м’яз ока,
- III пара — окоруховий нерв — іннервує верхню, нижню і внутрішню косу м’яза ока, а також м’яз, що піднімає віко. У складі цього нерва проходять еферентні волокна прегангліонарних парасимпатичних нейронів, що іннервують
циліарний м’яз і сфінктер зіниці.
Нюховий (І) і зоровий (II) нерви — цс чутливі нерви. Перший іннервує нюхові рецептори нюхового епітелію носа. Зоровий нерв утворений шаром нервових волокон — аксонів мультиполярних нейронів гангліозного шару сітківки ока (ядер ці нерви не мають і розглядаються в сенсорних системах).