1. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса в регуляції організму. Роль ретикулярної формації в регуляції функцій організму.

Проміжний мозок, як і кінцевий, є час­тиною, утвореною внаслідок морфо-функціонального поділу переднього мозку. Це відносно невелика частина головного моз­ку, що має дуже складну будову і бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій.

Проміжний мозок розташований під мозолистим тілом і складається з:

• таламуса (зорового горба),

• епіталамуса,

• метаталамуса,

• гіпоталамуса.

Таламус( зорові горби)

мають яйцеподібну форму, утворені переважно сірою речови­ною.

Медіальні (внутрішні) поверхні правого і лівого таламусів повернені один до одного й утворюють бічні стінки порожнини проміжного мозку -ІІІ шлуночка.

Таламус є одним з головних підкіркових утворень ЦНС. Його нейрони утворюють близько 40 ядер, які поділяють на три групи:

• передню,

• медіальну і

• латеральну.

Функціонально вони поділяються на:

• специфічні (пере­микальні сенсорні і несенсорні та асоціативні. На нейронах специфічних ядер закінчуються волокна висхідних трактів і вони моносинаптично зв'язані з певними зонами кори),

• неспецифічні ( модулюючі, дифузно закінчуються по всій корі).

Ретикулярна формація через неспецифічні ядра таламуса контролює активність кори головного мозку. Ці самі ядра забезпечують таламусу роль ви­щого центра больової і температурної чутливості за допомогою підсилення екстеро-й інтерорецепції больової чутливості.

Таламус кільцевими зв'язками поєднаний з корою. Тому ці два нервових утворення функціонують як єдине ціле.

Вони беруть участь:

• у вегета­тивному забезпеченні організму,

• формуванні емоцій, мотивацій та пам'яті,

• організації сну й бадьорості.

Специфічні ядра.

1. Переми­кальні (сенсорні, проекційні) ядра. Кожний нейрон цих ядер активується подразненням рецепторів певної рецеп­тивної ділянки тіла. Специфічність нейронів виявляється також у тому, що кожний з них передає інформацію специфічними аферентними шляхами і збуджується од­ним типом рецепторів.

Таламус - це "ворота" ЦНС, через які до кори надходить уся інфор­мація.

До того ж далі проходить лише найбільш важлива інформація, а слабка й другорядна гальмується (своєрідний фільтр інформації).

Через ці ядра проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецеп­торів.

Імпульсація, яка надходить до цих ядер, бере участь у фор­муванні цілісного сприйняття організму (схеми тіла).

Отже, таламус є осередком, в якому схо­дяться майже всі сигнали від зовнішнього світу і, видозмінюючись тут, прямують до підкіркових і кіркових центрів.

Водночас таламус, як надсегментарний центр реф­лекторної діяльності, має зв'язки з гі­поталамусом, де зосереджені головні автономні центри. Ці зв'язки властиві передній групі ядер таламуса і створю­ють передумови для участі цієї структу­ри в системі регуляції вегетативних функ­цій.

2.Перемикальні несенсорні ядра (точніше, лімбічні центри таламуса), їх моторна група разом з моторною корою і мозочком забезпечують рухові реакції організму.

Наприклад, фор­мування вторинної синергії ходьби (якщо таламічну тварину підштовх­нути, то вона піде, поки не впреться в перешкоду).

3. Асоціативні ядра таламуса належать до внутрішньої гру­пи ядер, оскільки їхні основні аферентні зв'язки надходять не від периферичних відділів аналізаторних систем, а через інші ядра таламуса.

Еферентні волокна нейро­нів асоціативних ядер таламуса прямують безпосередньо до асоціативних полів ко­ри великого мозку, де ці волокна, віддаю­чи на своєму шляху колатералі до IV і V шарів кори, досягають І і II шарів і всту­пають у контакт з пірамідними нейрона­ми за допомогою аксодендритних синапсів.

До асоціативних ядер належать: подушкові, дорсальне і заднє бічне ядра, задньоприсереднє ядро і група задніх ядер таламуса.

Аферентна імпульсація, яка надходить до таламуса, спочатку прямує до переми­кальних і неспецифічних ядер, звідти пе­ремикається на нейронах асоціативних ядер, а після взаємодії з потоками інших імпульсацій надходить до асоціативних полів кори великого мозку. У свою чергу, аксони нейронів кори великого мозку пря­мують до асоціативних ядер, регулюючи їхню діяльність.

У людини найбільшими асоціативними ядрами є подушкові ядра (переднє, нижнє, бічне, присереднє). Аферентна імпульсація до цих ядер надходить від метаталамуса (колінчастих тіл), а еферентні волокна від них прямують до скронево-тім'яно-потиличних відділів кори, які відіграють важливу роль у гностичних і мовних функціях. У разі ушкодження подушкових ядер пору­шується схема тіла, тобто здатність відчу­вати положення в просторі окремих час­тин власного тіла.