Усвідомлені і неусвідомлені психічні процеси

Інформація про зовнішнє подразнення через специфічні провідні шляхи надхо­дить до відповідних проекційних зон кори великого мозку, де переробляється не­залежно від того, усвідомлює людина по­дразник чи ні.

Для усвідомлення сигналу не дос­татньо перероблення інформації у певних проекційних і навіть асоціативних зонах кори великого мозку. Вважають, що для процесу усвідомлення зовнішнього подраз­нення необхідна певна тривалість (мінімум кілька сот мілісекунд) нейронної актив­ності в корі великого мозку.

Відмінність між усвідомленими і неусвідомленими ре­акціями полягає також у рівні активації мозку, який визначається кількістю збу­джених мозкових структур.

Якщо "працює" невелика кількість нейронів ко­ри й підкіркових структур, то такі реакції здійснюються як підсвідомі, а якщо ре­акції відбуваються за "глобальної" акти­вації, тобто участі значної частини мозку, то вони усвідомлюються.

Підсвідомість є своєрідним фільтром для всієї інформації, що надходить до мозку.

Основу процесів, що здійснюються на рівні підсвідомості, становить життєвий досвід, міцні навички, які забезпечують ви­никнення майже раптових реакцій, автома­тизованих форм поведінки.

Коли ж по­трібне нестандартне рішення, тоді вмика­ються свідомі механізми поведіикових реакцій.

Свідомі й підсвідомі процеси пе­ребувають у своєрідній динамічній рівно­вазі, яка може в досить широких межах зміщуватися в той чи інший бік у разі змі­ни функціонального стану мозку чи нав­колишнього середовища.

Фізіологічні основи уваги

Одним з необхідних станів мозку, які забезпечують організацію по­ведінки людини, процеси аналізу і синтезу в корі великого мозку, є увага.

Увага - це особливий стан, або енергетичний рівень організму в умовах неспання чи активності.

Виділяють два види уваги :

• мимовільну,

• довільну.

Мимовільна увага - первинний вроджений процес, який реалізується за допомогою спадкових нервових механізмів. Вона може здійснюватися на підкірковому рівні.

Довільна увага - процес, який є продуктом соціаль­ного розвитку і виражається у цілеспрямованій мобілізації психічної ак­тивності людини.

Довільна увага виникає на основі вироблених у процесі життя умов­них стимулів і вимагає участі кірково-ретикулярних структур.

Особливою формою довільної уваги є її вища форма - інтелектуальна увага, об'єктом якої є спогади і думки. Для інтелектуальної уваги найважливіше значення мають кіркові фронтальні ( лобові) ділянки, які забезпечують також і мовну регу­ляцію уваги.

Для нейронних структур, які формують різні прояви уваги, характерна ієрархічна будова.

Розрізняють:

• рівень ретикулярної формації стовбура,

• рівень таламічних,

• гіпоталамічних і лімбічних структур,

• рівень но­вої кори.

Мислення

Мислення - процес пізнавальної діяльності, який характеризується

узагальненим та опосе­редкованим відображенням дійсності.

Основною його ознакою є здатність на основі аналізу реальної дійсності виводити певні закони і використовувати їх не тільки для організації своєї поведінки, але й передавати іншим людям.

Процеси мислення полягають в утворенні загальних уявлень і понять, міркувань і висновків, передбачувань. Ці процеси включають найскладніші форми аналітико-синтетичної діяльності мозку, багато з яких людина навіть не усвідомлює. Усвідомлюється переважно та частина процесів, яка відбувається у мозку і виявляється завдяки використанню "внутрішньої" або "озвученої" мови. Таким чином, мова для людини є од­ним з основних засобів вираження думки.