- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Клітина як одиниця фізіологічних процесів.
- •Клітинні мембрани
- •Будова клітинних мембран.
- •Типи рухливості окремих елементів мембрани:
- •Вторинні месенджери (посередники)
- •Глікокалікс
- •Цитоплазма
- •2) Подразливість і збудливість.
- •Екзоцитоз
- •Пасивне транспортування іонів
- •Пасивне транспортування води.
- •Первинно - активним транспортом.
- •Розглянемо більш детально ці два види транспорту. Вторинно-активне транспортування.
- •Первинно-активне транспортування.
- •3) Ворота( можуть бути активаційними і іантиваційними)
- •Селективний фільтр,
- •Хеморецептор,
- •Ворота.
- •Класифікація каналів.
- •IV. За швидкістю відкривання чи закривання ворота:
- •V. За розміром селективної ділянки:
- •Vі. В залежності від виду контролю за каналом:
- •Розглянемо більш детально останню класифікацію . Потенціалозалежні канали.
- •Характеристика натрієвих, калієвих та кальцієвих каналів.
- •Калієві канали
- •Потенціалонезалежні (хемочутливі) канали.
- •Канали витоку
- •5) Мембранні потенціали спокою та збудження.
- •Мембранний потенціал спокою.
- •Іонні механізми походження мп.
- •Вплив підпорогового подразнення на тканину
- •Слідові потенціали
- •Значення параметрів подразника для виникнення потенціалу дії
- •Значення сили подразнення.
- •Значення тривалості подразнення.
- •Значення швидкості наростання сили подразника.
- •6) Рефрактерність.
- •7)Закони подразнення. Закон Пфлюгера. Закони подразнення
- •2. Закон сили подразнення:
- •3. Закон "все або нічого".
- •4. Закон тривалості подразнення (закон гіперболи).
- •5. Закон градієнта подразнення.
- •8)Проходження імпульсу по нервовим волокнам
- •Будова мієлінізованого волокна
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Вторинні месенджери (посередники)
У клітині існує складна система внутрішньоклітинних регуляторів активності - вторинних месенджерів.
До них належать:
- циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ)
- циклічний гуанозинмонофосфат (цГМФ),
- циклічний аденозинмонофосфат (цАМФ),
- кальцій,
- кальцій-кальмодулін,
- продукти гідролізу фосфоліпідів.
Вторинні посередники активно взаємодіють між собою, виступаючи в якості агоністів або антагоністів один до одного. Звичайно вони знаходяться у клітині в збалансованому співвідношенні, але під час дії на останню якого-небудь чинника (наприклад, нервового імпульсу, гормону) цей баланс порушується і в результаті змінюється активність клітини. Наприклад, під час взаємодії деяких гормонів з рецептором мембрани відбувається активація ензиму - аденілатциклази, під впливом якої у клітині підвищується вміст цАМФ. У результаті збільшення рівня цАМФ відбувається стимулювання низки цитоплазматичних ензимів, що й зумовлює біологічний ефект гормону.
Такий вторинний месенджер, як кальцій, виконує свою роль, опосередковуючи дію біологічно активних сполук на клітини, також він може брати участь у поєднанні збудження і скорочення у м'язах. Кальцій є вторинним ме-сенджером як сам по собі, так і через взаємодію з кальмодуліном. Це - білок із молекулярною масою 16700, який різко активує вплив кальцію або сам здійснює свій регулювальний вплив на низку клітинних процесів. Він знаходиться у цитозолі всіх еукаріотичних клітин. Збільшення концентрації Са2+ у цитоплазмі активує кальмодулін, після чого він вступає у контакт із плазматичною і внутрішньою мембранами клітини. У результаті змінюється (збільшується чи зменшується) активність низки білків шляхом прямого впливу на ензим або через активування цим комплексом ензиму протеїнкінази.
За утворенням комплексу рецептор — ліганд йдуть специфічні реакції такі, як реґуляція ферментативної активності за допомогою вивільнення вторинних хімічних посередників (цАМФ, цГМФ) — циклічних нуклеотидів, відкривання або закривання іонних каналів, метилирування, фосфорилування і збільшення синтезу ДНК.
Крім того, до білків мембрани входять і інші білки( поверхневі антигени, імуноглобуліни)
Поверхневі антигени (антигенні детермінанти) являють собою
глікопротеїдліпідні комплекси (наприклад, групові антигени АВ0, Rh
та інших групових систем крові), локалізовані в мембрані еритроцитів.
Вони відповідають за синтез в організмі антитіл, які здатні специфічно зв'язуватися з цими антигенами.
Імуноглобуліни (так, у клітинній мембрані В-лімфоцитів убудовані молекули імуноглобулінів, які служать рецептором для специфічних антигенів). Основна функція таких білків — участь в імунологічних реакціях, тобто в створенні захисних сил організму шляхом утворення антитіл.
Стан мембранних білків впливає на функції фосфоліпідів, і навпаки. Так, інтегральні білки тісно пов'язані з частинами ліпідів, які прилягають до них, що різко обмежує рухомість даної ділянки. Периферійні білки впливають на стан і рухомість ланцюгів фосфоліпідів. У свою чергу, ліпіди також впливають на стан і функцію мембранних білків.
Клітинна мембрана має значний опір і ємність.
Ємність мембрани створюється переважно її ліпідним матриксом і є досить сталою, а опір значною мірою залежить від стану її йонних каналів.