- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Клітина як одиниця фізіологічних процесів.
- •Клітинні мембрани
- •Будова клітинних мембран.
- •Типи рухливості окремих елементів мембрани:
- •Вторинні месенджери (посередники)
- •Глікокалікс
- •Цитоплазма
- •2) Подразливість і збудливість.
- •Екзоцитоз
- •Пасивне транспортування іонів
- •Пасивне транспортування води.
- •Первинно - активним транспортом.
- •Розглянемо більш детально ці два види транспорту. Вторинно-активне транспортування.
- •Первинно-активне транспортування.
- •3) Ворота( можуть бути активаційними і іантиваційними)
- •Селективний фільтр,
- •Хеморецептор,
- •Ворота.
- •Класифікація каналів.
- •IV. За швидкістю відкривання чи закривання ворота:
- •V. За розміром селективної ділянки:
- •Vі. В залежності від виду контролю за каналом:
- •Розглянемо більш детально останню класифікацію . Потенціалозалежні канали.
- •Характеристика натрієвих, калієвих та кальцієвих каналів.
- •Калієві канали
- •Потенціалонезалежні (хемочутливі) канали.
- •Канали витоку
- •5) Мембранні потенціали спокою та збудження.
- •Мембранний потенціал спокою.
- •Іонні механізми походження мп.
- •Вплив підпорогового подразнення на тканину
- •Слідові потенціали
- •Значення параметрів подразника для виникнення потенціалу дії
- •Значення сили подразнення.
- •Значення тривалості подразнення.
- •Значення швидкості наростання сили подразника.
- •6) Рефрактерність.
- •7)Закони подразнення. Закон Пфлюгера. Закони подразнення
- •2. Закон сили подразнення:
- •3. Закон "все або нічого".
- •4. Закон тривалості подразнення (закон гіперболи).
- •5. Закон градієнта подразнення.
- •8)Проходження імпульсу по нервовим волокнам
- •Будова мієлінізованого волокна
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Потенціалонезалежні (хемочутливі) канали.
Активність цих каналів контролюється тільки хеморецепторами. Активація хеморецепторів медіаторами супроводжується здебільшого відкриванням каналів. Хемочутливі потенціалонезалежні канали функціонують у субсинаптичиих мембранах і беруть участь у генерації постсинаптичиих потенціалів. Вони реагують не тільки на нейромедіатори, а й на гормони та деякі інші фізіологічно активні речовини.
Канали витоку
також потенціалонезалежні, але вони не контролюються хеморецепторами. Ці канали відіграють істотну роль у сумарній провідності мембрани у етапі спокою. Функцію цих каналів ще не з'ясовано.
Отже, ми розглянули питання, в якому висвітлили основні моменти транспорту речовин через клітинну мембрану.
5) Мембранні потенціали спокою та збудження.
(Мембранний потенціал спокою (МПС), механізм походження, методи реєстрації, параметри. Фізіологічна роль МПС.
Властивості збудливих тканин: поріг сили подразника (реобаза), корисний час, хронаксія.
Потенціал дії (ПД), його фази, методи реєстрації , параметри ПД, поняття про поріг збудження. Йонні механізми розвитку ПД. Фізіологічна роль ПД.
Зміни мембранного потенціалу при дії електричного струму як подразника. Локальна відповідь, рівень критичної деполяризації. Внутрішньоклітинний та позаклітинний шляхи підведення струму до тканини).
Встановлено, що загальним для збудження всіх клітин є виникнення
електричного потенціалу на поверхні мембрани. Тому найважливішою й
обов’язковою ознакою збудження є електрична активність тканини.
Відкриття електричних явищ у живих тканинах належить італійському вченому Л. Гальвані (1737–1798). На нервово-м’язовому апараті (ікроножний м’яз — сідничний нерв) жаби Л. Гальвані помітив, що при накладанні перерізаного кінця сідничного нерва на м’яз виникало скорочення м’яза — м’яз здригався.
Було доведено, что джерелом електрики є самі тканини. Пізніше було встановлено, что ушкоджена поверхня тканини поляризується стосовно неполяризованої. Цей струм можна зареєструвати за допомогою гальванометра. Він був названий струмом спокою, тому що він виникає в спочиваючому м’язі. Далі був відкритий другий вид біопотенціалів, що виникають при збудженні. Цей струм названий струмом дії, оскільки реєструвався так: на м’яз, що скорочується, накладають нерв іншого нервово-м’язового препарату, при цьому його м’яз теж починає скорочуватися. Це є результатом переходу подразнення з працюючого м’яза на нерв, що приводить до його збудження, яке передається на з’єднаний з ним м’яз.
На сучасному етапі електрофізіологічні дослідження проводяться за допомогою унікальної мікроелектронної техніки на рівні окремих клітин і біологічних мембран.
Природа поляризації клітинних мембран на сьогоднішній день визначена. Вона базується на особливостях будови і функціонування клітинних мембран, що мають виборчу проникність і здатні змінювати проникність у залежності від функціонального стану.