Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:

1. Лейкоцити, кількість, види.

2. Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію.

3. Тромбоцити, їх кількість, функції.

4. Гемостаз, види. Судинно - тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, фази, механізм розвитку, значення.

5. Коагулянти та антикоагулянти, види, механізм дії, значення. Фібриноліз, його значення.

6. Регуляція згортання крові.

1. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.

У крові людини міститься від 4 до 9 тис. лейкоцитів в 1 мкл крові (4- 9 х 10⁹/л). Збільшення кількості їх називається лейкоцитозом, а змен­шення - лейкопенією.

Основна функція лейкоцитів - захисна. Вони виконують свої різноманітні функції переважно поза судинним руслом.

Лейкоцити, що утворюються у кістковому мозку, циркулюють у крові лише протягом кількох годин (від 4 до 72), а потім виходять через стінку капілярів і кровотоком розносяться по ткани­нах, де можуть існувати протягом багатьох днів. Таким чином, для лейко­цитів кров є проміжним етапом існування.

Лейкоцити здатні до самостійного пересування за допомогою псевдоподій (виростів цитоплаз­ми). Амебоїдний рух здійснюють білки, що містяться в них і мають актинову та міозинову природу.

Лейкоцити містять ядро й інші органели. За наявністю у цитоплазмі лейкоцитів різних включень вони поділяються на дві групи:

• зернисті (гранулоцити) і

• незернисті (агранулоцити).

У свою чергу, грану­лоцити за характером фарбування зернистості кислими, нейтральними чи основними барвниками поділяються на

- еозинофіли,

- базофіли і

- нейтрофіли.

Агранулоцити бувають двох видів :

• моноцити і

• лімфоцити.

2. Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Нейтрофіли.

Більшість лейкоцитів крові (40-60%) є нейтрофілами. За формою ядра і сту­пенем зрілості нейтрофіли поділяються на:

• сегментоядерні,

• паличкоядерні і

• юні.

У зрілих сегментоядерних нейтрофілів ядро складається з кількох часточок, що пов'язані між собою тонкими перемичками.

Паличкоядерні мають ядро у вигляді вигнутої палички чи букви г - це більш молоді фор­ми нейтрофілів.

Рідко зустрічаються юні нейтрофіли, у яких пухкіше ядро бобоподібної форми.

Зазвичай в крові нейтрофіли складають дві частини :

• ті, що цирку­люють по осі судин, і

• ті, що складаються з пристінкових клітин.

Після виходу із кісткового мозку нейтрофіли циркулюють у крові ли­ше кілька годин. Потім вони залишають кровоносне русло і протягом декількох днів перебувають серед сполучнотканинних елементів біль­шості органів. Це рухливі клітини, здатні до хемотаксису (токсини бак­терій вступають у реакцію з тканинами, що оточені капілярною сіткою, і виробляють субстанції, які притягають нейтрофільні лейкоцити до уш­кодженого місця). Вони здатні захоплювати і перетравлювати (фагоцитувати) мікроорганізми, що можуть проникати в ушкоджені тка­нини. За цю властивість і відносно невеликі розміри нейтрофіли назива­ються мікрофагами.

Нейтрофіли разом з іншими клітинами, що гинуть під час запалення, утворюють основу гною. Нейтрофіли беруть участь і в утворенні інтерферону.

У кровоносному руслі міститься лише невелика кількість зрілих клітин. В органах їх знаходиться у 20-40 разів більше, основне місце утворен­ня - кістковий мозок, а також селезінка, печінка, капіляри легень.

Після ут­ворення зрілий нейтрофіл ще протягом 5-7 днів залишається у кістковому мозку, звідки може легко виходити і поповнювати клітини, що циркулю­ють і накопичуються навколо місця ушкодження або вогнища запалення.

Збільшення вмісту нейтрофілів у крові може бути зумовлене як за рахунок інтенсивного лейкопоезу, так і внаслідок реакції перерозподілу, що виникає у результаті емоцій, фізичної роботи, травлення, різноманітних стресів. Актив­ний вихід лейкоцитів з кісткового мозку призводить до появи в руслі крові юних форм: паличкоядерних чи навіть метамієлоцитів (попередників нейт­рофілів). Збільшення їх кількості у крові свідчить про активізацію утворення і виходу нейтрофілів з кісткового мозку. Це відбувається, наприклад, у разі розвитку запального процесу в організмі.