
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.
- •Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Нейтрофіли.
- •Базофіли
- •Еозинофіли
- •Моноцити
- •Лімфоцити
- •3. Тромбоцити, їх кількість, функції.
- •Захисні системи організму. Імунітет
- •Механізми реакції антиген — антитіло.
- •Серед імунних реакцій найбільш вивченими є такі.
- •Система згортання крові
- •Судинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз
- •Коагуляційний (вторинний) гемостаз
- •Протизгортальна система крові
- •1. Стадія алергічної реакції, при якій виникає перший контакт з алергеномі розвивається сенсибілізація організму, називається:
- •2. Стадія алергічної реакції, при якій відбувається синтез медіаторів алергічних реакцій, називається:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
Лейкоцити, кількість, види.
Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію.
Тромбоцити, їх кількість, функції.
Гемостаз, види. Судинно - тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, фази, механізм розвитку, значення.
Коагулянти та антикоагулянти, види, механізм дії, значення. Фібриноліз, його значення.
Регуляція згортання крові.
1. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.
У крові людини міститься від 4 до 9 тис. лейкоцитів в 1 мкл крові (4- 9 х 109/л). Збільшення кількості їх називається лейкоцитозом, а зменшення - лейкопенією.
Основна функція лейкоцитів - захисна. Вони виконують свої різноманітні функції переважно поза судинним руслом.
Лейкоцити, що утворюються у кістковому мозку, циркулюють у крові лише протягом кількох годин (від 4 до 72), а потім виходять через стінку капілярів і кровотоком розносяться по тканинах, де можуть існувати протягом багатьох днів. Таким чином, для лейкоцитів кров є проміжним етапом існування.
Лейкоцити здатні до самостійного пересування за допомогою псевдоподій (виростів цитоплазми). Амебоїдний рух здійснюють білки, що містяться в них і мають актинову та міозинову природу.
Лейкоцити містять ядро й інші органели. За наявністю у цитоплазмі лейкоцитів різних включень вони поділяються на дві групи:
зернисті (гранулоцити) і
незернисті (агранулоцити).
У свою чергу, гранулоцити за характером фарбування зернистості кислими, нейтральними чи основними барвниками поділяються на
- еозинофіли,
- базофіли і
- нейтрофіли.
Агранулоцити бувають двох видів :
моноцити і
лімфоцити.
Лейкоцитарна формула. Функції різних видів лейкоцитів. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Нейтрофіли.
Більшість лейкоцитів крові (40-60%) є нейтрофілами. За формою ядра і ступенем зрілості нейтрофіли поділяються на:
сегментоядерні,
паличкоядерні і
юні.
У зрілих сегментоядерних нейтрофілів ядро складається з кількох часточок, що пов'язані між собою тонкими перемичками.
Паличкоядерні мають ядро у вигляді вигнутої палички чи букви г - це більш молоді форми нейтрофілів.
Рідко зустрічаються юні нейтрофіли, у яких пухкіше ядро бобоподібної форми.
Зазвичай в крові нейтрофіли складають дві частини :
ті, що циркулюють по осі судин, і
ті, що складаються з пристінкових клітин.
Після виходу із кісткового мозку нейтрофіли циркулюють у крові лише кілька годин. Потім вони залишають кровоносне русло і протягом декількох днів перебувають серед сполучнотканинних елементів більшості органів. Це рухливі клітини, здатні до хемотаксису (токсини бактерій вступають у реакцію з тканинами, що оточені капілярною сіткою, і виробляють субстанції, які притягають нейтрофільні лейкоцити до ушкодженого місця). Вони здатні захоплювати і перетравлювати (фагоцитувати) мікроорганізми, що можуть проникати в ушкоджені тканини. За цю властивість і відносно невеликі розміри нейтрофіли називаються мікрофагами.
Нейтрофіли разом з іншими клітинами, що гинуть під час запалення, утворюють основу гною. Нейтрофіли беруть участь і в утворенні інтерферону.
У кровоносному руслі міститься лише невелика кількість зрілих клітин. В органах їх знаходиться у 20-40 разів більше, основне місце утворення - кістковий мозок, а також селезінка, печінка, капіляри легень.
Після утворення зрілий нейтрофіл ще протягом 5-7 днів залишається у кістковому мозку, звідки може легко виходити і поповнювати клітини, що циркулюють і накопичуються навколо місця ушкодження або вогнища запалення.
Збільшення вмісту нейтрофілів у крові може бути зумовлене як за рахунок інтенсивного лейкопоезу, так і внаслідок реакції перерозподілу, що виникає у результаті емоцій, фізичної роботи, травлення, різноманітних стресів. Активний вихід лейкоцитів з кісткового мозку призводить до появи в руслі крові юних форм: паличкоядерних чи навіть метамієлоцитів (попередників нейтрофілів). Збільшення їх кількості у крові свідчить про активізацію утворення і виходу нейтрофілів з кісткового мозку. Це відбувається, наприклад, у разі розвитку запального процесу в організмі.