Протизгортальна система крові

Оскільки всі фактори згортання містять­ся в крові, мікротравми судин і тканин трап­ляються досить часто, а руйнування та відмирання клітин крові — це нормальне фізіологічне явище, то цілком зрозуміло, що система згортання крові постійно акти­вується і утворюється деяка кількість фіб­рину. Цей процес урівноважується утво­ренням відповідної кількості плазміну, який розчиняє мікрозгустки фібрину.

Крім того, в організмі існує й активно функціонує протизгортальиа система, яка за нормальних умов добре врівноважена із системою згортання крові (коагуляційною) так, що ймовірність спонтанної коагуляції крові зведена до мінімуму.

У нормі час згортання крові, що визначаєть­ся лабораторію, становить 4-6 хв.

До протизгортальної системи входять:

• ендотеліальні клітини, що вистеляють внутріш­ню поверхню судин. Завдяки особливос­тям її будови та специфічним речовинам, що містяться на ній, тромбоцити відштов­хуються від неї, що протидіє їх адгезії та агрегації, а також активації контактного фактора XII.

• До речовин, які протидіють згортанню крові, можна віднести також гепарин, що синтезується в печінці, легенях, м'язах, базофільних гранулоцитах сполуч­ної тканини (тучних клітинах) і гальмує утворення тромбіну;

• антитромбін III, який інактивує тромбін,

• а також уже згадувані тромбомодулін та фібрин, що зв'язують тромбін.

До протизгортальної системи мож­на віднести також плазмін, який крім фібринолітичної має і протизгортальні власти­вості, зокрема діє на фактори II, V, VIII і XII, знижуючи їх активність і відповідно згортання крові.

Порушення рівноваги між системами згортання крові і протизгортальною при­зводить до погіршення (гіпокоагуляція) або підвищення (гіперкоагуляція) згортан­ня крові.

Обидва відхилення небезпечні для організму:

перше — значними крово­втратами,

а друге — можливістю утворен­ня тромбів і закупорювання кровоносних судин — тромбоемболією.

Гіпокоагуля­ція може виникати внаслідок захворюван­ня печінки, яка синтезує більшість фак­торів гемостазу, або зниження тромбопоезу, зменшення кількості тромбоцитів у крові. Прикладом гострої гіпокоагуляції є гемо­філія — спадкова хвороба, небезпечна ве­ликими крововтратами через відсутність у крові одного з факторів: VIII, IX або XI.

Гіперкоагуляція виникає при запаленні внутрішньої стінки судин, коли порушується гладкість поверхні ендотеліальних клітин і тромбоцити починають скупчуватись у місцях запалення з подальшим їх руйнуван­ням; і при погіршенні венозного відтоку, за­стою крові у розширених і звитих венах нижніх кінцівок. Гіперкоагуляція може бути і нормальним фізіологічним явищем, якщо вона виникає у випадках поведінкової захисної реакції, фізичного навантажен­ня чи емоційного напруження. Ці факти свідчать про те, що процес згортання крові регулюється нейрогуморальними механіз­мами. Основна роль належить симпатичній нервовій системі, адреналіну, норадреналіну.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.

Підводячи підсумки лекції, можна зробити такі висновки :

1 – кров людини має багато біологічних констант, підтримка постійного рівня яких забезпечує сталість внутрішнього середовища ,

2 – одними з важливих констант крові є кількість лейкоцитів, їх видовий склад, кількість тромбоцитів, кількість факторів згортання крові тощо,,

3 – кожен з показників білої крові забезпечує конкретну функцію,

4 – знання властивостей і показників крові необхідне для розуміння всіх процесів, дія яких спрямована на підтримку гомеостазу та взаємодію організму з навколишнім середовищем і забезпечення пристосувальних та захисних реакцій, а також для проведення медичних досліджень та трактовки отриманих результатів.

А тепер для того , щоб з`ясувати , наскільки добре ви засвоїли матеріал лекції проведемо невелике тестування .

А. Тести для самоконтролю:

Із запропонованих відповідей виберіть правильну .