Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:

1. Еритроцити: будова, кількість, функції. Життєвий цикл еритроцитів

2. Осмотична резистентність еритроцитів, види.

3. Гемоглобін, будова, властивості, види, сполуки.

4. Кількість гемоглобіну, колірний показник. Гемоліз, види.

5. Поняття про еритрон як фізіологічну систему.

6. Регуляція кількості еритроцитів у крові .

Еритроцити

- це червоні кров`яні тільця, які не є клітинами, тому що не мають ядра.

Мають форму двоввігнутого диску, діаметром у середньому близько 7,5 мкм.

Завдяки такій формі площа його по­верхні збільшується, а відстань від мембрани до самої віддаленої точки пе­ребування гемоглобіну різко зменшується. Це за­безпечує хороші умови для газообміну.

Відсутність ядра в еритроциті і наявність еластичної мембрани дозволяє йому легко скручуватися та про­ходити через капіляри, що мають діаметр інколи майже у 2 рази менший, ніж сама клітина.

Середній діаметр еритроцита складає 7,1-7,9 мкм. У міру старіння їх розміри дещо зменшуються. Окремі еритроцити можуть мати діаметр 6 мкм і менше (мікроцити) і, навпаки, коли діаметр перевищує 8 мкм, еритроцити називаються макроцитами.

Якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25% - це явище має назву анізоцитозу.

Зустрічаються еритроцити нетипових форм (пойкілоцити): сферичні (сфероцити), з плоскою поверхнею (планоцити) та клітини з шипами (ехіноцити)

Коли у периферичній крові зустрічається до 20 % різноманітних форм еритроцитів, говорять про фізіологічний пойкілоцитоз.

Коли їх кількість перевищує даний показник - про патологічний пойкілоцитоз .

Велике значення для забезпечення життєздатності і виконання функцій еритроцитів належить їх еластичній мембрані (товщина близько 10 нм). Вона приблизно в мільйон разів більш проникна для аніонів, ніж для катіонів.

Одним з найважливіших периферійних білків мембрани еритроцита є спектрин. Разом з іншими периферійними білками спектрин утворює цитоскелет еритроцита, що, з одного боку, забезпечує збережен­ня форми, а з іншого - додає еластичності плазматичній мембрані. Він складає близько 75 % від усіх білків цитоскелета еритроцита.

Деякі речовини здатні вступати у зворотний зв'язок із вбудованими в мембрану еритроцита молекулами і проходити через неї усередину або транспортуватися на ній. За рахунок останнього типу зв'язку еритроцит виконує транспортну функцію.

Найбільш важливою функцією еритроцита є транспорт газів (кисню і вуглекислого газу), що зв'язуються з білком гемоглобіном, який знаходиться усередині еритроцита.

Норма еритроцитів для

- чоловіків міститься 4,5-5,0 х 10^|2/л еритроцитів,

- жінок - приб­лизно на 0,5 х 10¹²/л менше, тобто 4,0 – 4,5 х 10^|2/л.

- відразу після народження кількість еритроцитів у новонародженого дорівнює 5,38 – 7,2 х 10¹² / л, а рівень гемоглобіну становить 10,55—12,41 ммоль/л - це 180 – 240 г/л (17—20 г %).

З 2-го дня життя ці показники поступово знижуються , максимальне зниження гемоглобіну припадає на 10 день життя , а еритроцитів – на 5 – 7 день життя . Кров новонароджених містить багато молодих незрілих форм еритроцитів ( ретикулоцитів) . В перші години життя їх вміст складає від 8 – 12 проміль , до 42 проміль , максимальний підйом спостерігається в перші 24 – 48 годин життя, а потім спостерігається дуже швидке зниження цих показників і до 5 – 7 дня він доходить до мінімальних цифр .

Існує ще одна особливість еритроцитів для цього віку – в них дуже маленька тривалість життя , яка складає приблизно 12 днів ( що в 10 разів менше , ніж у еритроцитів дорослої людини ) .

В грудному віці – спостерігається низький вміст гемоглобіну крові – в більшості випадків він знаходиться в межах 116 – 130 г/л , але іноді знижується до 108 г/л.

В період раннього дитинства починає збільшуватися кількість еритроцитів і вона стає 4 – 4,5 х 10 х 12 /л , а вміст гемоглобіну стає 110 – 120 г/л і надалі наближається до складу крові дорослої людини .

Зниження концентрації еритроцитів нижче від норми називається еритроцитопеніею (анемією), а збільшення – поліцитемією, або еритремією.