Резус-конфлікт.

Імунні антитіла утворюються у випадках неправильного переливання крові, коли резус-позитивну кров, що містить антигени системи СДЕ, переливають людині, у якої цих антигенів нема. Те саме може відбутися при ускладненій вагітності, коли жінка має резус-негативну кров, а плід - резус-позитивну. Так, якщо резус-негативна жінка вагітна резус-позитивним плодом, то у відповідь на надходження у її організм еритроцитів плода пос­тупово, протягом кількох місяців, утворюються антирезус-антитіла. За нор­мального перебігу вагітності це можливо лише під час пологів, коли ушкод­жується плацентарний бар'єр (у нормі кров плода і матері не змішується). Аглютиніни проти Rh + -фактора, як і низки інших, що з'являються у разі імунізації і здатні легко проникати через плаценту. Тому під час повторної резус-конфліктної вагітності саме імунні антирезус-антитіла проникають через плаценту і спричиняють руйнування еритро­цитів плода з усіма негативними наслідками (гемолітична жовтяниця).

Як правило, перша вагітність про­ходить без ускладнень, але наступні, якщо не вжити спеціальних заходів, можуть ста­новити загрозу життю плода. Подібішй іму­нологічний конфлікт може мати місце і в системі АВО у випадках гетероспецифічної вагітності — коли в крові плода наявний антиген, якого немає в крові матері.

2. Методи визначення груп крові.

Для визначення групи крові в будь-якій системі використовують один і той же принцип: забезпечують умови для здійснення реакції аглютинації еритроцитів у середовищі стандартних сироваток або цоліклонів, що мають високий титр антитіл до досліджуваних антигенів еритроцитів.

Стандартні сироватки - це очищена в фабричних умовах плазма донорів різних груп крові, що не містить фібриногену та має високу концентрацію антитіл до одного або кількох антигенів однієї групової системи.

Цоліклони анти-А і анти-В являють собою порошок, що містить специфічні імуноглобуліни, тобто антитіла, аглютиніни, які діють проти групових А і В.

У цоліклонах є антитіла тільки однієї специфічності. Це означає, що вони дають реакцію лише на 1 антиген. Ця їх властивість забезпечують перевагу перед стандартними сироватками, які важко очистити від інших антитіл і тому можливі неспецифічні реакції з антигенами досліджуваної крові.

Визначення групи крові за цоліклонами.

Хід роботи. Суху фарфорову тарілку розділиги на 2 сектори склографом. Зробити написи "анти-А", "анти-В". За допомогою відповідно маркірованих піпеток по черзі нанести на поверхню тарілки у відповідний сектор по одній (0,1 мл) краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Простежити, щоб не було бризок до сусідніх секторів.

Одну краплю досліджуваної крові за допомогою відповідно маркірованої піпетки помістити на сухому предметному склі. Куточками другого сухого предметного скла перенести частину крові (0,01 мл) в обидві краплі цоліклонів. Куточки скла для різних цоліклонів мають бути різними. Кров одразу розмішати з краплею цоліклона цим же куточком предметного скла. Співвідношення крові й цоліклона повинно бути 1:10 (змішана крапля має слабко-рожеве забарвлення). Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хв.

Оцінка результатів та контроль.

1. Аглютинації нема ні з цоліклоном анти-А, ні з цоліклоном анти-В. Кров належить до групи І гр.

2. Аглютинація відбулася лише з цоліклоном анти-А. Кров належить до групи ІІ.

3. Аглютинація відбулася тільки з цоліклоном анти-В. Кров належить до групи III

4. Аглютинація відбулася з обома цоліклономи. Кров належить до групи IVгрупи.