Венозний тиск

поділяють на центральний і периферичний.

Обидва вони відображають роботу правої половини серця, об'єм крові у ве­нах і опір венозних судин.

Вимірювання кров'яного тиску проводять кривавими й некривавими методами.

За першим - у судину вводиться канюля, до якої під'єднується манометр. Вимірювання артеріального тиску частіше проводять у міліметрах ртутного стовпа, венозного - у сантиметрах водяного стовпа.

Тиск у людини у венах можна виміряти, вводячи у поверхневу (звичайно ліктьову) вену порожнисту голку і з'єднуючи її з чутливим електроманометром.

У венах, які розташовані поза грудною порожниною, венозний тиск дорівнює 5-9 мм рт. ст.

У венах, які розташованих усередині черепа, венозний тиск негативний.

У венах, які розташованих на рівні правого передсердя і шлуночка, венозний тиск дорівнює 0 мм рт. ст

У венах, розташованих поблизу грудної порожнини, тиск близький до атмосферного і варіює в залежності від фази дихання. Під час вдиху, коли грудна клітка розширюється, тиск знижується і стає негативним, тобто нижчим за атмосферний. Під час видиху відбуваються протилежні зміни і тиск підвищується (під час звичайного видиху він не перевищує 2-5 мм рт. ст.).

Величина центрального венозного тиску у венах, розташованих нижче серця зростає і в стопах дорівнює 90 мм рт. ст.

Величина венозного тиску має широкі індивідуальні варіації.

2. Артеріальний пульс, його основні параметри. Артеріальний пульс

Ритмічні коливання стінок артерій, зумовлені коливаннями тиску під час систоли і діастоли, називають артеріальним пульсом.

Викид крові в аорту серцем супроводжується виникненням в її стінці пружних коливань, які отримали назву пульсових хвиль (або просто - пульс). Останні передаються на периферію з певною швид­кістю. Однак до капілярів ці коливання повністю згасають. Швид­кість поширення цієї хвилі визначається станом артеріальної стінки. З віком стінка втрачає еластичність, що призводить до зростання швид­кості поширення цих хвиль.

Пульсова хвиля поширюється по крові й по стінці артерій зі швидкістю, значно біль­шою, ніж лінійна швидкість кровотоку: до артерії стопи вона дійде за 0,2 с, у той час як частка крові досягне цієї ж ділянки не раніше ніж через 7-10 с після її викиду із серця. Швидкість поширення пульсової хвилі залежить, з одного боку, від співвідношення товщини стінки судини і її радіуса, а з іншого - від еластичності судини. Чим еластичніша і ширша судина, тим менша швидкість поширення. Так, в аорті вона складає 4-6 м/с, а в менш еластичних артеріях м'язового типу - 8-12 м/с 3 віком у результаті роз­витку склеротичних змін швидкість поширення пульсової хвилі зростає.

Артеріальний пульс можна визначити пальпаторно, у тих артеріях, які розташовані близько до поверхні тіла (променевій, скроневій, сонній тощо).

Пальпація артеріального пульсу дає можливість отримати важливі дані про стан серцево-судинної системи.

Основними характеристиками пульсу є :