Юкстагломерулярний комплекс.

Дистальний звивистий каналець, підняв­шись до ниркового тільця, вступає з ним у прямий контакт у місці входу до капсули клубочка вхідної і виходу з неї вихідної артеріол (див. мал. 93, 10). Ця ділянка контакту дістала назву юкстагломерулярного (біляклубочкового) комплексу. Він складається зі щільної плями, утвореної групою модифікованих епітеліальних клітин звивистого каналь­ця — епітеліоцитів щільної плями та особливих — міоїдних ендокриноцитів (юкстагломерулоцитів), розміщених у середній оболонці стінки клубочкових ар­теріол, що прилягають до щільної плями (мал. 94).

Дистальні звивисті канальці впадають у збірні трубочки, які зливаються з утворенням проток Белліні, що відкриваються порами на вер­шині сосочка.

Клубочки всіх нефронів розташовані в корі нирок, проте їх кількість неоднакова в різних її ділянках.

Найбільше клубочків нефронів (60-70%) розташовано у середній ділянці кори - це інтракортикальні нефрони. Во­ни виконують основну роль у процесах фільтрування сечі. Діаметр їх при­носної артеріоли більший, ніж діаметр виносної.

У поверхневій ділянці кори локалізовано менше клубочків (20-30 %). Це клубочки суперфіціальних нефронів і вони мають найкоротшу петлю Генле.

Значно менше неф­ронів (10-15%), клубочки яких розташовані на межі кори і мозку нирки, -це юкстамедулярні нефрони. Вони мають найдовші петлі Генле, які сяга­ють вершини сосочка піраміди і паралельно до них утворюють прямі капілярні низхідні і висхідні судини, що дає їм змогу виконувати провідну роль у процесах концентрування і розведення сечі.

Ниркове тільце (тільце Мальпі­гі) складається з клубочка (клубочкової капілярної сітки з приноспою і виносною клубочковими артеріолами) і капсули клубочка.

Особливості кровопостачання нирки

полягають у тому, що кров, яка протікає через нирки, проходить через дві капілярні сітки і використо­вується як для сечоутворення, так і для трофіки органа. Нирки належать до органів із найінтенсивнішим надходженням крові.

Ниркові артерії постачають нирки кров'ю і розглажуються у них на дрібніші судини. До ниркового клубочка кров потрапляє через приносну артеріолу, що розпадається на капіляри, які й утворюють клубочок. Ви­носна артеріола після виходу з клубочка знову розпадається на капіляри, які густою мережею обплітають проксимальний і дистальний звивистий канальці. Цим повторно утвореним капілярам властива як сечотвірна, так і трофічна функції.

У нормі в дорослої людини через нирки проходить до 25% серцевого викиду крові (1000-1200 мл/хв). Тобто, нирки люди­ни за 1 хв отримують 1200—1400 мл крові. Враховуючи відносно невелику масу нир­ки (150 — 200 г), можна стверджувати, що нирки отримують крові більше, ніж будь-який інший орган тіла, навіть у 4 —5 разів більше, ніж серце і мозок. Проте переважна кількість цієї крові використовується не на живлення нирки, а на виконання її функ­ції — очищення крові від продуктів обміну.

Така інтенсивність кровопостачання за­безпечується тим, що ниркові артерії відходять безпосередньо від черевно­го відділу аорти (зона високого тиску крові) у вигляді короткого товстого стовбура. Крім того, невелика довжина наступних розгалужень ниркових артерій також забезпечує високий тиск у капілярах клубочка (близько 65-70 мм рт.ст.). Цьому ж сприяє і менший діаметр виносних судин порівняно із приносними, що створює підвищений опір відтоку крові з клубочка.

Кровопостачання нирок має такий ланцюг процесів:

ниркова артерія - міжчасточкові (термінальні) артерії - дугові артерії - міжчасточкові кіркової речовини - приносні артеріоли - чудесна сітка капілярів нирко­вого тільця - відвідні артеріоли (їх діаметр менший, ніж у приносних) - вторинні капіляри, які оплітають звивисті канальці кіркової речовини або прямі судини юкстамедулярних нефронів - венозні сплетіння зірчастих вен - міжчасточкові венули - дугові вени - міжчасточкові вени - нир­кова вена.

В юкстамедулярних нефронах термінальні артерії дають поча­ток прямим судинам (повторюють хід петлі Генле), які надалі впадають у дугові вени без утворення вторинної капілярної сітки. Причому діаметр приносної і виносної артеріол однаковий, що зумовлює в них тиск у 40 мм рт. ст. проти 70 мм рт. ст. в інших нефронах. У прямі артерії кров потрап­ляє з дугових і міжчасточкових артерій та виносної артеріоли.

Кровопостачання нирок має ряд особливостей:

а) дуже високий рівень кровопостачання від 20 до 25 % хвилинного об'єму кровообігу;

б) такий великий кровотік пов'язаний з процесами сечоутворення, а не з високим метаболізмом і тому не потребує великої артеріовеноз­ної різниці за 02;

в) артеріальний тиск у капілярах більший, ніж в інших органах, і становить 70 мм рт. ст., що пов'язано з процесами фільтрації; в капілярах, які обплітають канальці, артеріальний тиск дорівнює 14 - 18 мм рт. ст.;

г) подвійна капілярна сітка: капіляри мальпігієвого клубочка і капіляри, які обплітають звивисті канальці;

д) довжина капілярів більша, ніж в інших органах, і досягає 40 мм проти 0,5 мм;

є) нерівномірність кровопостачання різних шарів нирок (зменшення в напрямку від поверхневих шарів до мозкової речовини) пов'язана з великим питомим опором кровотоку тонкостінних судин і збільшенням в'язкості крові в гіперосмотичній речовині нирок;

ж) мала залежність ниркового кровотоку від системного артеріаль­ного тиску в межах 90 - 180 мм рт. ст. внаслідок вираженої його міогенної саморегуляції;

з) в юкстамедулярних нефронах еферентна артеріола не розпадається на навколоканальцеву капілярну сітку, а утворює прямі судини, які опускаються в мозкову речовину (оскіль­ки венозні та артеріальні прямі судини розміщені бік у бік і тому кон­тактують, то їх кровотік створює горизонтальний градієнт концент­рації речовин, здатний до дифузії - судинна протиточна система);

і) приносна і виносна артеріоли деяких кіркових нефронів контакту­ють з щільною плямою дистального канальця, утворюючи юкстагломерулярний апарат;

к) діаметр приносної артеріоли більший від такого виносної;

л) капіляри клубочків не анастомозують.

Грануляри - епітеліоїдні (біляклубочкові) клітини обох артеріол міс­тять ренін. Активація його виділення спостерігається при зменшенні нир­кового кровотоку внаслідок зменшення тиску в приносній артеріолі або зменшення об'єму циркулюючої крові, активації симпатичної нервової системи, зменшення концентрації Na+ в плазмі. Щільна пляма чутлива до NaС1.

Зменшення NaС1 через невідомий механізм зменшує опір афе­рентних артеріол та збільшує звільнення реніну з підвищенням опору ефе­рентних. Це повертає гломерулярну фільтрацію до норми.

Сильне подразнення симпатичних ниркових нервів та високі кон­центрації катехоламінів зменшують кровотік цього органу і відпо­відно діурез внаслідок звуження приносної і виносної артеріол.