2. Проведення рнр при ліквідації наслідків аварій з виливом (викидом) нхр

Відповідальність за організацію і здійснення всіх заходів щодо ліквідації аварій з викидом (виливом) НХР несе директор підприємства - начальник ЦО. Найближчим помічником начальника ЦО по проведенню РНР є головний інженер, При аваріях в масштабах одного цеху - керівництво РНР здійснює начальник цього цеху.

Основним органом управління начальника ЦО підприємства при ліквідації аварії є штаб ЦО. Він організує і контролює виконання заходів по ліквідації аварії. Роботою штабу керує заступник директора (або НШ ЦО) підприємства.

При отриманні данних про аварію з виливом (викидом) НХР в робочий час начальник ЦО дає розпорядження черговому диспетчеру на проведення оповіщення виробничого персоналу та населення згідно плану оповіщення. При необхідності він оглядає місце аварії, оцінює обстановку і уточнює раніше прийняті рішення на проведення РНР.

В рішенні він уточнює:

- час, порядок і маршрут виводу евакуйованих робітників, службовців і населення із зони хімічного ураження, обсяг рятівних робіт;

- послідовність і способи виконання робіт;

- необхідні сили і засоби;

- завдання формуванням ЦО;

- направлення, ділянки зосередження основних зусиль;

- першочергові заходи;

- початок і тривалість робіт;

- порядок введення сил в осередки ураження;

- порядок взаємодії;

- заходи по забезпеченню дій сил при проведенні ними РНР;

- організацію управління.

В першу чергу завдання на проведення РНР начальник ЦО ставить начальнику спеціалізованого зведеного загону. При постановці завдання вказує:

- в яких цехах або спорудах проводити роботу;

- порядок виводу і евакуації уражених людей;

- порядок зміни змін;

- час початку і закінчення РНР;

- організацію взаємодії і управління;

- час докладів про хід виконання робіт.

Начальник штабу ЦО при виникненні аварії

- організовує роботу штабу, аналіз, збір і вивчення даних про обстановку;

- готує висновки, пропозиції по організації проведення РНР і доповідає їх начальнику ЦО підприємства;

- ставить завдання командирам на проведення розвідки осередку хімічного ураження;

- здійснює контроль за своєчасним виконанням розпоряджень і вказівок начальника ЦО підприємства.

В залежності від конкретних умов угрупування сил може складатися із одного чи двох ешелонів і резерву. Перший ешелон, як правило, включає спеціалізований зведений загін, який складається із газорятувальної команди, воєнізованої протипожежної команди, підрозділів охорони громадського порядку, чергових змін аварійно-технічних спеціалістів, робітників і службовців працюючої зміни і медичного персоналу. Другий ешелон створюється для нарощування сил першого ешелону, а також часткової або повної його заміни. В другий ешелон включаються формування ЦО непрацюючих змін і територіальні формування міста. Для маневру силами може створюватись резерв, в склад якого в залежності від обстановки можуть входити частина територіальних формувань ЦО, формування сільських районів, загони швидкого реагування галузі.

Найбільш детально планується і організовується ввід першого ешелону - спеціалізованого зведеного загону, та як він здійснюється в умовах аварії, яка раптово виникла. Введення спеціалізованого зведеного загону здійснюється рішенням начальника ЦО підприємства, а в його відсутність - черговим диспетчером.

Основними видами забезпечення дій сил є: розвідка, транспортно-дорожнє, протипожежне, технічне, матеріальне, медичне, хімічне і метеорологічне забезпечення.

При організації РНР особливу увагу приділяють розвідці. Вона повинна своєчасно дати всю інформацію, необхідну для прийняття або уточнення рішення начальника ЦО, забезпечити безпеку при виведенні виробничого персоналу і населення із зон хімічного зараження і дій сил ЦО в осередку ураження.

Основу інженерного забезпечення при проведенні РНР складає підготовка маршрутів виведення виробничого персоналу із зон ураження і введення формувань в осередки ураження.

Інженерне забезпечення маршрутів включає:

• інженерну розвідку шляхів;

• матеріалів;

• джерел води;

• розчистку завалів при їх наявності на маршрутах виведення промислового персоналу із зони ураження і маршрутах введення в осередок формувань ЦО.

Виконання завдань досягається проведенням розвідки, ремонту і відновленням порушених ділянок доріг, розчисткою завалів і знаходженням обходів (об’їздів).

Основними завданнями медичного забезпечення є організація і проведення медичної розвідки, надання першої медичної допомоги і евакуація уражених в медичні заклади. Перша медична допомога в осередках хімічного ураження легкоураженим надається в порядку само- і взаємодопомоги, іншим ураженим - силами спеціалізованого загону, санітарних дружин зведених команд.

Найбільш істотними заходами при організації матеріального забезпечення є безперебійне забезпечення формувань ЦО нейтралізуючими розчинами і водою, одягом і взуттям пунктів знезараження і санітарної обробки людей.

Транспортне забезпечення організовується для своєчасної евакуації уражених із зони хімічного ураження і доставки їх в лікувальні заклади, підвозу формувань ЦО і матеріальних засобів до осередків ураження.

Технічне забезпечення організовується з метою підтримки всіх видів техніки в справному стані, особливо інженерних машин, засобів санітарної обробки людей, знезараження місцевості, транспорту, одягу і взуття.

При організації метеорологічного забезпечення найбільш важливе значення має отримання даних про швидкість і направлення вітру, температуру і ступінь вертикальної стійкості атмосфери.

Проведення РНР в зонах хімічного ураження, особливо в осередках проливу рідких НХР, є найбільш важливим етапом ліквідації наслідків аварії.

Головне завдання цього етапу полягає в рятуванні людей, які потрапили в осередки хімічного ураження. Першими до проведення РНР в осередках хімічного ураження приступають підрозділи газорятувальників.

Ланки хімічної розвідки визначають масштаб аварії, межі розливу рідких НХР, направлення і розповсюдження зараженого повітря, об’єкти проведення робіт в ізолюючих засобах захисту, маршрути виводу робітників і службовців із зон ураження.

Ланка інженерної розвідки встановлює місце аварії, визначає ступінь і характер руйнувань об’єкту, стан маршрутів виводу виробничого персоналу із зони ураження.

Розвідувальна ланка пожежної розвідки виявляє місце пожеж, які затрудняють проведення РНР, визначає найбільш зручні рубежі їх локалізації і постановки загороджувальних водяних завіс для боротьби з розповсюдженням парів НХР.

З виходом в осередок ураження особовий склад газорятувальників обстежує місце аварії, виробничі і адміністративні будівлі, визначає місця знаходження уражених, надає їм першу медичну допомогу, здійснює вивід робітників і службовців із зони хімічного ураження.

При проведенні пошуку особовий склад груп газорятувальників, рятувальників і санітарної дружини - діють попарно. Найбільш детально ведеться пошук у підвальних приміщеннях, нижніх поверхах будівель, а також у заглибленнях, які знаходяться окремо від будівель і шляхових спорудах (кювети, труби).

Медична допомога ураженим надається в два етапи - безпосередньо в осередку ураження (перша медична допомога) і в медичних закладах (спеціальна медична допомога). Першу медичну допомогу ураженим НХР надає особовий склад санітарних дружин і санітарних постів. Після надання першої медичної допомоги уражених направляють в медичні заклади.

Локалізація і гасіння пожеж в районі розповсюдження НХР проводиться з урахуванням направлення вітру і можливого розповсюдження вогню. При гасінні пожежі в районі задимлення і наявності НХР, особовий склад пожежної команди використовує ізолюючі або промислові протигази з гопкалітовими патронами. Робота в безпосередній близькості від вогню ведеться в вогнестійких комбінезонах і під захистом водяних струменів.

Якщо немає пожеж, або їх успішно ліквідовано, ланки пожежних команд, використовуючи пожежні автомобілі і пожежні гідранти, проводять постановку водяних завіс по направленню розповсюдженням парів зараженого повітря. Організація завіси проводиться методом дрібнодисперсного розпилення води.

На зруйнованих ділянках трубопроводів перекриваються крани і запірні пристрої. Кінці зруйнованого трубопроводу закриваються дерев’яними корками або заглушками. У випадку розливу НХР в залізобетонну загороджувальну стінку (колодязь) або піддон, спеціалісти аварійно-технічної команди, використовуючи аварійні помпи, проводять перекачування рідини, яка вилилась, в резервну ємність.

На магістральних газових мережах відключаються аварійні ділянки від газорозподільних станцій, на вводах в промислові об’єкти закриваються крани.

Всі роботи в осередках хімічного забруднення виконують в промислових протигазах, а в зонах високих концентрацій і розливу НХР - в ізолюючих засобах захисту органів дихання і шкіри.

РНР в осередках хімічного зараження проводяться безперервно вдень і вночі до повного їх завершення. Безперервність роботи досягається своєчасним введенням на ділянки робіт сил і засобів із складу формувань другого ешелону, резерву і організацією позмінної роботи. Зміна працюючого особового складу формувань ЦО проводиться безпосередньо на ділянках проведення робіт. При цьому техніка формувань, які змінюються залишається і передається на місцях проведення робіт. По завершенню РНР особовий склад формувань ЦО проходить санітарну обробку і проводить знезараження одягу, взуття, техніки і транспорту.

Одним з першочергових завдань щодо ліквідації аварії з проливом НХР є локалізація (нейтралізація) НХР, яка розлилася. Локалізація розливу може бути досягнута шляхом обмеження площі розливу НХР, або зниженням швидкості випаровування парів з осередку. З метою обмеження площі розливу НХР навкруги сховища, до початку їх експлуатації, будуються земляні обваловки, залізобетонні стінки (стакани), ємкості встановлюються в піддони.

Знезараження ділянок розливу НХР виконується командами знезараження спеціалізованих загонів ЦО, командами знезараження територіальних формувань ЦО, підрозділами військових частин МНС. Отримавши завдання, командувач формування проводить рекогносцировку місця аварії, визначає спосіб знезараження осередку хімічного забруднення, кількість сил і засобів, порядок проведення робіт, маршрут виходу до осередку забруднення, місце встановлення техніки, заходи безпеки, час початку і кінця робіт, ставить завдання командувачам груп і ланок.

При постановці завдання він вказує:

• вид знезаражуючої НХР;

• спосіб знезараження;

• пункт зарядки розчинами (водою);

• маршрут руху;

• час початку і кінця робіт;

• заходи безпеки.

В залежності від отриманого завдання поливомиючі автомобілі і автоцистерни прибувають на пункт зарядки, заправляються нейтралізуючими розчинами або водою, екіпажі машин, перед цим одягнувши засоби захисту, входять до осередку забруднення.

Пункт зарядки розташовується по можливості на незараженій місцевості поблизу осередку розливу. Приготування нейтралізуючих розчинів здійснюються ланками виготовлення розчинів. Розчини готуються в підсобних ємкостях.

При нейтралізації НХР, яка вилилася у піддон чи “стакан” автомобілі ставлять з підвітряної сторони від осередку розливу. Якщо знезараження осередку розливу НХР проводиться водою, додатково залучаються екіпажі пожежних машин і використовуються пожежні гідранти.

В залежності від обставин і поставленого завдання, автомобілі переміщаються колоною, уступом вправо (вліво), кутом вперед (назад) проводять дегазацію осередку забруднення. Швидкість руху 5-7 км на годину.

При забрудненні НХР техніки і автотранспорту для їх знезараження розгортаються станції знезараження техніки (СЗТ). Розгортання станції здійснюється на базі мийних відділів гаражів підприємств. При обробці техніки і транспорту на СЗТ розгортаються ділянки для забрудненої техніки, майданчик з естакадою для знезараження техніки, ділянка для знезаражуючих та інших матеріалів, санпропускник та інше.

Вся територія СЗТ поділяється на “чисту” і “брудну” половину. При розгортанні СЗТ в польових умовах начальник станції обладнує робочі майданчики, і встановлює майданчики для забрудненої і обробленої техніки. Ланки проводять знезараження техніки і транспорту, використовуючи поливомиючі, пожежні автомобілі, автоцистерни, мотопомпи, помпи. Спочатку обробляються передня частина машини, потім бокові борти і задній борт. Найбільш ретельно проводиться обробка ходової частини. Оброблена техніка і транспорт накопичуються на ділянці знезараженої техніки після чого відправляється на підприємство.

Для знезараження території, техніки, транспорту, одягу і взуття на підприємствах використовуються різні нейтралізуючі речовини: їдкий натрій (каустична сода), кальцинована сода, аміачна вода, гіпосульфіт натрію, хлористе залізо, гашене вапно та інше. Нейтралізуючі речовини використовують в чистому вигляді і як розчини (10, 25%) або суспензій. Для приготування розчинів, суспензій використовується вода. В ряді випадків вода також використовується для розбавлення НХР і зниження їх вражаючих властивостей.