6. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах енергетики

При виконанні рятувальних і інших невідкладних робіт (РНР) здійснюються наступні заходи:

• проведення розвідки, визначення обсягу та ступеню зруйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження ураження або пожежі;

• виявлення об’єктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

• визначення необхідного угрупування сил і засобів для запобігання і локалізації небезпеки;

• рятування людей, тварин і матеріальних цінностей із районів зараження, осередків пожеж;

• проведення інших невідкладних робіт в інтересах забезпечення рятівних робіт;

• організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей;

• відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

• пошук, розпізнавання і поховання загиблих.

РНР виконуються у два етапи. На першому етапі вирішуються завдання:

• екстреного захисту населення;

• запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків надзвичайної ситуації;

• підготовки до проведення власне РНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

• оповіщення про небезпеку;

• використання засобів захисту;

• додержання режимів поведінки;

• евакуація з ділянок і районів в яких існує загроза ураження людей;

• застосування засобів медичної профілактики і надання потерпілим медичної та інших видів допомоги.

Для зменшення впливу наслідків вирішуються наступні задачі:

• локалізація аварії;

• зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

• попередження і гасіння пожеж.

Заходи по підготовці до виконання РНР:

• приведення в готовність органів управління і сил цивільної оборони;

• проведення розвідки і оцінка обстановки, яка склалася.

На другому етапі проводяться власне РНР.

До рятувальних робіт відноситься;

• пошук потерпілих;

• витяг їх із завалів, палаючих будівель, пошкоджених транспортних засобів;

• евакуація (винесення, виведення, вивезення) людей із зони аварії, катастрофи чи стихійного лиха;

• надання першої медичної та інших видів допомоги.

До невідкладних робіт відноситься;

• локалізація аварій;

• розборка завалів;

• укріплення (або обрушення) конструкцій, які загрожують обвалам;

• відновлення комунально-енергетичної мережі;

• відновлення ліній зв’язку;

• відновлення доріг і споруд в інтересах рятівних робіт;

• проведення санітарної обробки людей;

• проведення дегазації, дезактивації і дезинфекції одягу, транспорту, техніки, доріг, будівель, території.

1. Проведення рнр в місцях завалів

Послідовність, прийоми та способи виконання РНР залежать від характеру руйнувань будинків і споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж та ступеню хімічного зараження території об'єкту, пожеж і інших умов, що впливають на дії формувань.

В першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів та проходів до зруйнованих будинків, пошкоджених і зруйнованих захисних споруд, для забезпечення проведення рятувальних робіт. Проїзди улаштовуваються шириною 3-3,5 м для одностороннього та 6-6,5 м для двостороннього руху. При цьому при односторонньому русі через кожні 150-200 м робляться роз'їзди довжиною 15-20 м. Для улаштування проїздів (проходів) використовуються формування механізації, які мають автокрани і бульдозери. Надані протипожежні формування вирушають до ділянок (об'єктів) робіт одночасно з ними і приступають до локалізації та гасінні пожеж там, де знаходяться люди (біля входів в захисні споруди в напрямках вводу формувань, на шляхах евакуації уражених).

Пошук і рятування людей починається відразу після вводу рятувальних груп на ділянку (об'єкт) за даними розвідки. Особовий склад формувань розшукує сховища і укриття, встановлює зв'язок з людьми, що укриваються в захисних спорудах, використовуючи засоби зв'язку, що збереглися, повітрозаборні канали або, при необхідності, проробляють отвори в стіні або перекритті.

При розкриванні сховища використовуються різні способи в залежності від його конструкції і характеру завалу:

• розборка завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей або вирізанням в них отвору;

• відкопування оголовка лазу або люка аварійного виходу;

• улаштування пройомів в стінах сховища з підземної галереї;

• пробивка пройомів в стіні сховища із сусіднього приміщення, що примикає до нього;

• розборка завалу над перекриттям сховища з наступною пробивкою у ньому пройома для виводу людей.

Поряд з цим при пошуку людей в районі проведення інженерних і аварійно-технічних робіт обстежують різні підвальні приміщення, дорожні споруди, зовнішні віконні та сходинкові приямки, територію біля стін нижніх поверхів будинків. Розшукувати людей слід методами оклику, пошуковими собаками, спеціальною апаратурою, призначеною для глибинного прослуховування.

Розбираючи завал потрібно діяти обережно, в першу чергу намагаючись звільнити голову і груди постраждалого. Винесення уражених людей крізь улаштований прохід може здійснюватися різними способами: на руках, плащах, брезенті, плівці, ковдрі, волоком, за допомогою ніш та ін. Людям надають першу медичну допомогу і зосереджують у безпечних районах.

Інші невідкладні роботи – це роботи з локалізації і усунення аварій та пошкоджень, котрі заважають проведенню власне рятувальних робіт і можуть викликати нові аварії та ураження людей. Вони проводяться, як правило, ланками формувань по водопровідним, каналізаційним, електричним, газовим, тепловим та сантехнічним мережам.

Основний спосіб локалізації аварій і пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах - відключення зруйнованих ділянок (використовуючи засувки в оглядових колодязях, які збереглися та запірні вентилі).

Для відновлення водопостачання з метою гасіння пожеж - використовуються запасні та водогінні резервуари, відновлюються насосні станції та свердловини.

При пошкодженні системи теплопостачання усередині будинків та загрозі ураження людей гарячою водою, паром або гарячим повітрям, відключають її від мережі засувками на вводах в будинок або проводять ремонт або заміну трубопроводів.

Усунення аварій на газових мережах здійснюється відключенням окремих ділянок на газорозподільних і газгольдерних станціях, а також за допомогою запірних пристроїв та спеціальних клинових засувок або гідрозатворів (за межами будинків). Зрізи або розриви в газових трубах низького тиску закривають пробками і обмазують сирою глиною або обмотують листовою гумою. Тріщини на трубах обмотують щільним (брезентовим) бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів. При загорянні газу знижують його тиск у мережі і полум'я гаситься піском, землею та глиною. Усі роботи з усунення газових аварій проводяться в ізолюючих протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.

Аварії на електромережах усуваються тільки після їх відключення (відключенням рубильників на вводах у будинки, роз'єднанням запобіжників, перерізанням проводів та кабелів підвідної мережі). При проведенні електроробіт ділянка мережі заземлюється з двох сторін.

Аварії на каналізаційних мережах ліквідовуються відключенням пошкоджених ділянок та відводом стічних вод.

Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою попередження вибухів та пожеж шляхом відключення помп, підтримуючих тиск та перекриванням трубопроводів.

Конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом при проведенні рятувальних робіт, руйнують за допомогою лебідки і троса, троса і трактора або вибухівки. Стіни укріплюються методом установки різних підпорок, балок і т.п.

Великий об'єм робіт в осередках ураження неможливо провести у короткі строки без застосування різної техніки. Для проведення РНР можуть застосовуватись усі типи і марки будівельних та дорожніх машин і механізмів, техніки комунального господарства, які є в наявності. Залежно від виду проводимих робіт вони поділяються на:

• машини і механізми для розкривання завалених сховищ та укриттів, розбирання та розчистки завалів, підйому, переміщення та транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, лебідки, блоки, домкрати);

• обладнання для різання металу (керосинорізи, бензорізи, автогенні і електрозварювальні агрегати);

• механізми для відкачки води (помпи, мотопомпи, поливо-миючні машини, пожежні та авторозливочні станції);

• енергопостачальні агрегати (силові та освітлювальні електростанції, компресори).