2. Основні заходи з попередження аварій при землетрусах і буревіях

Щоби зменшити збитки, установи Гідрометеослужби за кілька годин до приближення буревію передають штормове попередження. З цього моменту слід негайно приступити до проведення попереджувальних заходів:

• закріпити недостатньо міцні конструкції та крани;

• у будинках закрити двері, горища, вікна, вентиляційні отвори;

• великі вікна та вітрини обшити дошками;

• скло заклеїти смужками паперу або тканини, а при можливості, вийняти;

• з дахів, балконів і лоджій забрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми;

• якщо є можливість і необхідність, потрібно вимкнути комунально-енергетичні мережі, відкрити додаткові люки для пропуску води;

• із легких будівель людей перевести в більш міцні будинки або укрити в захисних спорудах ЦО;

• зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються, вживаються заходи щодо безаварійного функціонування об’єктів;

• рекомендується потурбуватися про аварійне освітлення: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки;

• доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати продукти харчування і медикаменти, особливо перев'язочні матеріали;

• при знаходженні в приміщенні слід оберігатися поранень від розбитого скла, тому необхідно відійти від вікон;

• люди укриваються у сховищах ЦО, підвалах або внутрішніх приміщеннях перших поверхів цегельних будівель;

• не можна виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, тому що через декілька хвилин порив вітру може повторитися. Якщо це все ж таки необхідно, то потрібно триматися якомога далі від будинків та споруд, високих огорож, стовпів, дерев, мачт, опор, проводів;

• заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин;

• на об’єктах і в установах всі роботи припиняються, виробниче і технологічне устаткування (обладнання) зупиняється, вживаються заходи щодо вимкнення струму, зниження тиску повітря, кисню, пару, води, газу та інше;

• робітники і службовці, що входять до складу формувань ЦО, негайно вирушають в район збору формувань, а решта працівників займають безпечні місця. Якщо за умовами виробництва зупинити агрегат, піч, технологічну лінію, турбіну та інше в короткі терміни неможливо, то здійснюється переведення їх на послаблений режим роботи.

3. Основні заходи із попередження викидів нхр

Організаційні:

1. Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.

2. Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів матеріально-технічного забезпечення заходів захисту та евакуації населення на випадок аварії.

3. Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.

4. Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.

5. Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і їх періодичне тренування.

6. Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.

Інженерно-технічні:

1. Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із НХР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню НХР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).

2. Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із НХР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах).

3. Розміщення (будівництво) під сховищами із НХР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.

4. Будівництво під сховищами з особливо небезпечними НХР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.

5. Розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ.

6. Виготовлення розчинів НХР за межами основних цехів;

7. Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються НХР;

8. Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.

Майданчики для перевалки НХР, пристані, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.